cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"17" березня 2015 р. Справа № 911/5312/14
за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» , м. Київ,
до відповідачів 1) Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, АР Крим
2) товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», м. Київ;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Державної виконавчої служби України, м. Київ,
про зняття арешту з майна.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Міщенко Є.А., уповноважений, довіреність від 24.02.2015р. № 05-5/23;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: Годинчук С.О., уповноважена, довір. від 29.12.2014р. № 314/4-1/1413 ;
СУТЬ СПОРУ:
позивач - публічне акціонерне товариство «БМ Банк», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.12.2014р. до відповідачів - підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», м. Київ, в якому просив суд зняти арешт з майна - земельної ділянки площею 4,655 га (для будівництва та обслуговування житла та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором іпотеки нерухомого майна від 28.03.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» передало товариству з обмеженою відповідальністю «БМ Банк» (правонаступником якого є позивач) в іпотеку земельну ділянку площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5 в забезпечення виконання боржниками (Басанько В.М. та Грабовецьким В.М.) зобов'язань за кредитними договорами № 470/280308 та № 471/280308 від 28.03.2008р. 09.09.2010р. приватним нотаріусом Грек А.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» в рахунок погашення зобов'язань боржників за кредитними договорами перед товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк». В межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса на земельну ділянку було накладено арешт. Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. визнано мирову угоду у цивільній справі, згідно якої в рахунок погашення кредитної заборгованості ПАТ «БМ Банк» стає власником зокрема земельної ділянки площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, тобто судом визнано право власності позивача на спірну земельну ділянку. Разом із тим, арешт із вказаної земельної ділянки досі не знято, в результаті чого позивач отримав відмову державного реєстратора у державній реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. Посилаючись на частину 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», позивач просить суд зняти арешт з належної йому земельної ділянки з метою захисту свого права власності.
Частиною першою ст. 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено поняття «тимчасова окупована територія України» і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Так, статтею12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/5312/14 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою від 03.02.2015р.за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача 1 - підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на належного відповідача - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Державну виконавчу службу України.
Відповідачі в судові засідання жодного разу не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не подали.
Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом вжито всіх можливих передбачених законом заходів до належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце проведення судових засідань.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечувала. Заперечення мотивовані тим, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, у разі закінчення виконавчого провадження, крім, зокрема, випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», та позиції Вищого господарського суду України, викладеній у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а не орган державної виконавчої служби. За таких обставин, представник третьої особи твердить, що позивачу в позові слід відмовити, оскільки ним невірно обрано спосіб захисту права.
Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «БМ Банк», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «БМ Банк»), до відповідачів - Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь (далі по тексту - ГУЮ Мін'юсту України в АРК) та товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Лучисте») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Державної виконавчої служби України, м. Київ (далі по тексту - ДВС України), вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
28.03.2008р. між ТОВ «БМ Банк» (правонаступником якого є позивач ПАТ «БМ Банк») та ТОВ «Лучисте» було укладено нотаріально посвідчений договір № 1869 іпотеки нерухомого майна, згідно якого ТОВ «Лучисте» (іпотекодавець) передав ТОВ «БМ Банк» (іпотекодержателю) нерухоме майно - земельну ділянку площею 4,655 га (для будівництва та обслуговування житла та комерційного використання) кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5 в забезпечення виконання боржниками (Басаньком Валерієм Миколайовичем та Грабовецьким Віктором Миколайовичем) зобов'язань за кредитними договорами від 28.03.2008р. № 470/280308 та № 471/280308. Відповідно до пунктів 6.2, 6.6 Договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі рішення суду, або здійснити реалізацію предмету іпотеки від свого імені та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань.
09.09.2010р. приватним нотаріусом Грек А.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» в рахунок погашення зобов'язань боржників за кредитними договорами перед ТОВ «БМ Банк». За виконавчим написом нотаріуса підрозділом примусового виконання рішень ГУЮ Мін'юсту України в АРК постановою від 17.09.2010р. було відкрито виконавче провадження, в межах якого постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АВ 240081 від 28.09.2010р. було накладено арешт на вказану земельну ділянку. На підставі винесеної постанови до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 02.11.2010р. було внесено реєстраційний запис номер 10438047 про арешт зазначеної земельної ділянки.
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. визнано мирову угоду, укладену в цивільній справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до ТОВ «Лучисте», ТОВ «Авангард Капітал Груп», Леончик Л.О., Рогальової О.О., Гапона О.О., Рутьвана О.М., Грабовецького В.М , Басанька В.М., Токара О.Й. про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якої в рахунок погашення кредитної заборгованості ПАТ «БМ Банк» стає власником зокрема земельної ділянки площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490 для будівництва та обслуговування житла та комерційного використання, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5.
Відповідно до частини 3 ст. 3, пункту 1) частини 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Позивач звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, із заявою від 09.07.2014р. з метою здійснити державну реєстрацію свого права приватної власності на зазначену земельну ділянку кадастровий номер 0110391400:03:001:0490. Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.07.2014р. № 14708444 позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, оскільки вказану заяву про реєстрацію прав було подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.05.2014р. № 57888594 встановлено, що арешт земельної ділянки кадастровий номер 0110391400:03:001:0490, накладений відповідно до постанови від 28.09.2010р. державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ Мін'юсту України в АРК про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не знято.
Згідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Разом із тим, відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання рішення в межах виконавчого провадження застосовується арешт майна саме боржника, тоді як відповідно до ухвали Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. право власності на арештовану земельну ділянку кадастровий номер 0110391400:03:001:0490 було визнано за позивачем, тобто арештоване майно не є майном боржника ТОВ «Лучисте», а належить іншій особі - ПАТ «БМ-Банк», що унеможливлює звернення стягнення на зазначене майно, яке боржнику не належить, в тому числі для стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією виконавчих дій.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду .
Суд звертає увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладену у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» щодо того, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
По-перше, ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 26.02.2014р. вже визнано право власності ПАТ «БМ Банк» на земельну ділянку площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490 для будівництва та обслуговування житла та комерційного використання, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5. По-друге, спірні відносини сторін в даному випадку регулюються саме частиною 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», а не частинами 1 та 2 зазначеної статті.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Враховуючи положення ст.ст. 387, 391 ЦК України, відповідно до яких власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а також положення ст.ст. 95, 152 Земельного кодексу України, відповідно до яких власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, позивач правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом, вірно обрав спосіб захисту, відповідно суд вважає позов обґрунтованим, законним, та приймає рішення про зняття арешту з майна - земельної ділянки площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490 для будівництва та обслуговування житла та комерційного використання, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача 2, який не вжив заходів до своєчасного належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за іпотечним договором, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною другою ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача 2 ТОВ «Лучисте-1» відшкодування позивачу судового збору в сумі 1218,00 грн. в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 32-34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов публічного акціонерного товариства «БМ Банк» задовольнити повністю.
2. Зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АВ 240081 від 28.09.2010р. державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим з майна - земельної ділянки площею 4,655 га, кадастровий номер 0110391400:03:001:0490 для будівництва та обслуговування житла та комерційного використання, яка знаходиться за адресою АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, мікрорайон Казка-5, яка належить публічному акціонерному товариству "БМ Банк" (ідентифікаційний код 33881201).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лучисте-1» (03134, місто Київ, Святошинський район, вул. Булгакова, буд.16, ідентифікаційний код 34999253)
на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 37/122, ідентифікаційний код 33881201)
1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) судового збору .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 09.04.2015р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2015 |
Оприлюднено | 16.04.2015 |
Номер документу | 43527899 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні