Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/24943/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа№ 910/24943/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

за участі представників:

від позивача: Стецина І.В. - представник

від відповідача: Сидоров А.І. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВ Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року у справі № 910/24943/14 (суддя Спичак О.М. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертрансбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВ Україна»

про стягнення заборгованості 380 241,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року по справі № 910/24943/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертрансбуд» задоволено частково, а саме:

Провадження в частині стягнення 15 000,00 грн. заборгованості було припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнуто з ТОВ «Сів Україна» на користь ТОВ «Компанія «Інтертрансбуд» 324 996 (триста двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 68 коп. - основного боргу, 23 406 (двадцять три тисячі чотириста шість) грн. 16 коп. - пені, 13 149 (тринадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 2 808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 74 коп. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «СІВ Україна» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року у справі № 910/24943/14 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Інтертрансбуд» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Представник позивача 02.03.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав письмові пояснення щодо обставин справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Повторним автоматичним розподілом справ між суддями для розгляду справи № 910/24943/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.04.2015.

01.04.2015 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ФМ С Є Десна» та Підприємства з іноземними інвестиціями «Тебодін Україна».

Заслухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача, що рішення по справі № 910/24943 може вплинути на права та обов'язки зазначених осіб, є необґрунтованим, а відповідно клопотання про залучення ТОВ «ФМ С Є Десна» та Підприємство з іноземними інвестиціями «Тебодін Україна» не підлягає задоволенню.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та поданих письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

07.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтертрансбуд» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сів Україна» (замовник) укладено Договір субпідряду №07-08/13 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.2 Договору підрядник в межах загальної суми договору зобов'язується виконати роботи по виготовленню металоконструкцій в заводських умовах, поставці їх на об'єкт замовника та здійснити монтажні роботи виготовлених металоконструкцій на об'єкті замовника власними силами в строки, обумовлені сторонами в цьому договорі, усунути брак, виявлений в межах гарантійних строків експлуатації об'єкта в зв'язку з неякісним виконанням робіт.

Положеннями п. 2.3 Договору сторони погодили, що перелік робіт та їх вартість зазначаються в додатку №1 до Договору, а також, у випадку необхідності, у додаткових угодах, підписаних сторонами.

Згідно з п. 3.1 Договору попередня ціна договору складає 7 160 942,52 грн. Фактична загальна вартість буде визначена на підставі реально виконаних об'ємів по одиничним розцінкам, вказаним в додатку №1, у відповідності розробленої робочої документації розділу КМД, і зазначена в додатковій угоді до Договору.

Розділом 4 Договору, з урахуванням додаткової угоди №3 від 03.03.2014 року, сторони погодили порядок фінансування, приймання робіт та розрахунків по договору: аванс на виготовлення в заводських умовах і поставку металоконструкцій на об'єкт замовника в розмірі 4 500 000,00 грн. - здійснюється до 10.11.2013 року (п.4.1.1); залишок вартості робіт за виготовлені і поставлені на об'єкт металоконструкції, за пропорційним вирахуванням проведеного замовником авансу - здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання замовником та підрядником видаткової накладної на виготовлені та поставлені на об'єкт металоконструкції (п.4.1.2); аванс на виконання монтажу металоконструкцій на об'єкті замовника в розмірі 100 000,00 грн. - здійснюється до 07.03.2014 року (п.4.1.3); подальші платежі - залишок вартості робіт за виконаний монтаж металоконструкцій на об'єкті замовника щотижневого етапу робіт, за пропорційним вирахуванням здійсненого авансу за монтаж металоконструкцій та 5% утримання вартості монтажу металоконструкцій - здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту приймання замовником кожного щотижневого етапу робіт з монтажу металоконструкцій, на підставі акту виконаних робіт (п.4.2).

Відповідно до п.4.4 Договору після підписання акту виконаних робіт підрядник надає замовнику рахунок. Оплата здійснюється не пізніше 12 календарних днів після підписання акту.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач в період з 19.02.2014 року по 15.07.2014 року виконав роботи по виготовленню металоконструкцій в заводських умовах, поставки їх на об'єкт замовника та монтажні роботи виготовлених металоконструкцій на об'єкті замовника на загальну суму 6 412 337,94 грн., що засвідчується підписаними представників сторін які скріплені печатками юридичних осіб на видаткових накладних: №РН-0000059 від 19.02.2014 року на суму 310 845,10 грн., № РН-0000070 від 28.02.2014 року на суму 298 473,12 грн., № РН-0000061 від 05.03.2014 року на суму 744 295,98 грн., №РН-0000062 від 06.03.2014 року на суму 46 428,66 грн., №РН-0000064 від 06.03.2014 року на суму 24 312,96 грн., №РН-0000065 від 12.03.2014 року на суму 201 835,80 грн., №РН-0000066 від 12.03.2014 року на суму 5 047,49 грн., №РН-0000067 від 12.03.2014 року на суму 18 719,23 грн., №РН-0000069 від 13.03.2014 року на суму 186 943,32 грн., №РН-0000071 від 17.03.2014 року на суму 364 529,84 грн., №РН-0000072 від 20.03.2014 року на суму 243 468,47 грн., №РН-0000074 від 22.03.2014 року на суму 326 737,07 грн., №РН-0000075 від 24.03.2014 року на суму 71 683,67 грн., №РН-0000080 від 31.03.2014 року на суму 149 050,01 грн., №РН-0000081 від 01.04.2014 року на суму 346 423,36 грн., №РН-0000091 від 07.04.2014 року на суму 229 974,38 грн., №РН-0000096 від 10.04.2014 року на суму 83 846,77 грн., №РН-0000097 від 11.04.2014 року на суму 25 666,82 грн., №РН-0000099 від 14.04.2014 року на суму 161 526,77 грн., №РН-0000103 від 16.04.2014 року на суму 57 114,46 грн., №РН-0000104 від 17.04.2014 року на суму 101 242,94 грн., №РН-0000123 від 05.05.2014 року на суму 418 302,79 грн., №РН-0000124 від 06.05.2014 року на суму 69 566,32 грн., №РН-0000127 від 08.05.2014 року на суму 144 366,41 грн., №РН-0000131 від 12.05.2014 року на суму 430 236,78 грн., №РН-0000132 від 13.05.2014 року на суму 243 679,01 грн., №РН-0000141 від 15.05.2014 року на суму 8 069,52 грн., №РН-0000148 від 29.05.2014 року на суму 3 657,29 грн.;

А також на актах приймання виконаних робіт: №1 за червень 2014 року на суму 441 863,71 грн., №2 за червень 2014 року на суму 144 290,59 грн., №3 за червень 2014 року на суму 138 250,37 грн., №4 за червень 2014 року на суму 172 717,06 грн., №2 за липень 2014 року від 15.07.2014 року на суму 54 355,10 грн.; №6 за липень 2014 року від 15.07.2014 року на суму 144 816,77 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач умови Договору в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 339 996,68 грн.

Після звернення позивача до суду та до винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення відповідач сплатив позивачу 15 000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (193 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на недоведеність факту наявності заборгованості, оскільки відповідно до норм чинного законодавства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем надано належні та допустимі докази виконання Договору, натомість відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 324996,68 грн.

Колегія суддів також не приймає посилання апелянта на положення п. 4.4. Договору, відповідно до яких затримка у платі, яку допускає первинний замовник у випадку обґрунтованої мотивації, є підставою для відповідної затримки в оплаті замовника на користь підрядника, оскільки доказів, що позивачу було надано обґрунтовано мотивоване повідомлення про затримку в оплаті, сторонами не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Умовами п. 9.3 Договору сторони погодили, що за затримку замовником оплати виконаних робіт та перерахування остаточних платежів він сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до арифметично правильного розрахунку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 406,16 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 902,98 грн. та інфляційних втрат в сумі 13 149,87 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме, в сумі 2 808,74 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, в сумі 13 149,87 грн.

Крім того, колегія зазначає, що предметом розгляду справи № 910/24943/14 є факт виконання робіт та відсутність оплати виконаних робіт, а не якість виконаних робіт, у зв'язку з чим відповідач не позбавлений права у випадку поставки металоконструкцій неналежної якості та виконанні робіт з порушенням умов Договору звернутись з позовом до позивача для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в порядку та строки передбачені умовами Договору та чинним законодавством.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВ Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року по справі № 910/24943/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/24943/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова