Ухвала

від 08.04.2015 по справі 826/84/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/84/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВІ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «МВІ» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.14 року № 0012421503, яким донараховано податкові зобов'язання податку на прибуток підприємств на загальну суму 91 041,25грн, з яких 72 833,00 грн. - основний платіж, і 18 208,25грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція підтримує таку правову позицію, з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за звітний податковий період (за 2013 рік) платника податків ТОВ «МВІ», за результатами якої складено акт від 05.12.2014 року № 8349/26-53-15-03-19.

Перевіркою встановлено, порушення ТОВ «МВІ» порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: платником порушено вимоги Наказу Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.11р., з урахуванням листа Міністерства доходів і зборів України №3194/7/99-99-19-03-01-17 від 07.02.14р. та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу при заповненні декларації з податку на прибуток за 2013 рік, а саме: платником в декларації з податку на прибуток за 2013 рік неправомірно враховано у зменшення (р.13) суму 84933,00грн., тоді як сума нарахованого авансового внеску в 2013 році становить 12100,00грн. згідно декларації з податку на прибуток за 2012 рік (реєстраційний номер №9087498768 від 15.02.13р.) нарахована в березні 2013 року - 12100,00 грн.(не сплачено в 2013р.). Платником не враховану подану 11.12.13р. податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013р. з від'ємним значенням об'єкта оподаткування відповідно до п.57.1 ст.57 ПКУ, що звільняє платника від сплати авансового внеску починаючи з квітня 2013 року. Операції по зменшенню нарахування авансових внесків в ІКП відбулось на підставі поданої декларації за І квартал 2013 року 11.12.2013р. Дане порушення призвело до заниження суми податку (значення р.14 декларації) на суму 72833,00грн. Платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 23.12.14 року № 0012421503, яким ТОВ «МВІ» збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 91041,25грн., з яким за основним платежем - 72833 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 18208,25грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття спірного рішення, судова колегія виходить з наступного.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

За п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В силу п.48.1 п.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно п.46.5 ст.46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною п.46.6 ст.46 ПК України, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року № 872 затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №103/24880 та оприлюднено у Офіційному віснику України від 24.01.2014 року № 6).

Листом Міністерства доходів і зборів України від 29.01.2014р. № 2191/7/99-99-19-03-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік», надано рекомендації щодо подання податкової звітності з ПДВ за 2013р., за змістом якого визначено, що до запровадження прийняття декларацій з податку на прибуток підприємств в електронному вигляді за новими формами (затвердженими Міндоходів), платники цього податку мають можливість подавати декларації за 2013 рік з граничним терміном подання - 10 лютого 2014 року (за базовий період календарний квартал) за старими формами (затвердженими Мінфіном). Про дату, з якої буде запроваджено прийняття декларацій з податку на прибуток підприємств за новими формами, буде повідомлено додатково.

Водночас, з метою дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, розрахунок щомісячного авансового внеску з податку на прибуток, який має сплачуватись починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 року включно, буде здійснюватись за старими формами декларацій в автоматичному режимі (після доопрацювання програмного забезпечення) та заноситись до картки особового рахунку платника таким чином: у декларації з податку на прибуток підприємства (наказ Мінфіну від 28.09.2011 №1213) (рядок 11 + рядок 12 - рядок 13.1 - рядок 13.2 - 13.6 Додатка ЗП до рядка 13) / 12; у декларації з податку на прибуток банку (наказ Мінфіну від 21.12.2011 №1683) (рядок 11 + рядок 12 - рядок 14.1 - рядок 14.2 Додатка ЗП до рядка 14) / 12; у декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (наказ Мінфіну від 22.06.2012 року № 759) (рядок 13 - рядок 14.1) / 12.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «МВІ» було подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період - 2013 рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.11 р., та задекларовано податок на прибуток в сумі 61326,00грн., що було відображено у рядку 11 до декларації. До рядка 13 додаток до декларації ЗП сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток, вказана сума сплачених внесків 84 700,00 грн. (84 700,00 грн. сплачено 09.12.13 року, що підтверджується платіжним дорученням № 649). Позивачем зауважено про помилковість включення суми податку на прибуток, сплаченої за результатами І-го півріччя (233,00 грн. сплачено 21.08.2013 року платіжним дорученням № 369) до податкової декларації з податку на прибуток за звітний період - 2013 рік.

ТОВ «МВІ» було подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013р., задекларувавши відсутність отриманого прибутку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Зокрема, нормами абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

ТОВ «МВІ» самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень-вересень 2013 року у декларації з податку на прибуток №9087498768 від 11.02.2013 року у загальному розмірі 84 700,00 грн. (щомісячно - 12 100,00 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013року по справі № 826/17271/13-а стягнуто з ТОВ «МВІ» податковий борг з податку на прибуток у розмірі 84 700 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ «МВІ».

Вказаним рішенням встановлено факт наявності у ТОВ «МВІ» податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень - вересень 2013 року у розмірі 84 700,00 грн.

На виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013року по справі №826/17271/13-а позивачем була сплачена сума у розмірі 84 700,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 696 від 09.12.13 року, призначення платежу - 11024000; 34426301 оплата авансового платежу з податку на прибуток за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень без ПДВ.

З матеріалів справи також слідує, що позивач звертався до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, зокрема, з листами від 11.12.13 р. № 333, від 23.12.13р. №337, від 24.12.13р. щодо перерахування коштів, помилково сплачених УДКСУ у Дніпровському районі на р/р 31112009700005, просив зарахувати на р/р31119165700005 з кодом бюджетної класифікації 11024000 в сумі 84700,00 грн., призначення платежу: оплата авансового платежу з податку на прибуток за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2013р.

Податкова декларація з податку на прибуток була надана позивачем у зв'язку з тим, що за результатами господарської діяльності позивача за 1 квартал 2013 року в наявності не було прибутку, що є підставою для платника податку, який сплачував авансові внески з податку на прибуток без подання податкової декларації, подати податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2013 року.

Заниження податкових зобов'язань відповідач пов'язує з неправомірним зменшенням підприємством податкових зобов'язань на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток 72 833,00грн.

Відповідно з Таблицею 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", сума, що зазначається в рядку 13 (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток, визначається шляхом складання сум: рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Таблиці 1 вказаного Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток. Рядок 13.7. Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток має назву: «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу II та абзацу другого п. 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції, що Податковим кодексом безпосередньо не визначено конкретного механізму подальшого врахування авансових внесків, попередньо сплачених платником податку до моменту виникнення у нього права на подання податкової декларації з податку на прибуток у зв'язку з наявністю у нього збитків за результатами господарської діяльності у 1 кварталі поточного року.

Також, згідно Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства доходів і Зборів України від 22.11.2013 №698, зазначено право платника, який за підсумками І кварталу звітного року отримав збиток та скористався правом подати податкову декларацію за І квартал, зменшити нараховану суму податку у деклараціях з податку на прибуток за квартал, перше півріччя, три квартали та рік на суму авансових внесків за січень-березень 2013 року (таблиця 1 додатку ЗП).

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивач обґрунтовано відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток в рядку 13.7 таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток та відповідно в рядку 13 ЗП (зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації за І півріччя 2013 року, враховуючи, що рядок 13.7 Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток безпосередньо має назву «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття спірного рішення.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.04.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.