Ухвала
від 23.03.2015 по справі 2а/0470/13664/12
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2015 року м. Київ К/800/63102/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року

у справі № 2а/0470/13664/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлайт»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юлайт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 26.10.2012 року № 0008831501.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31.01.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Юлайт» відповідачем складено акт від 21.09.2012 року № 2859/1501/32953059, яким встановлено, що ТОВ «Юлайт» у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року від 27.07.2012 року занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 8 286, 00 грн.

Даний висновок податковим органом зроблено на підставі того, що позивач при складанні податкової декларації з податку на прибуток не врахував вимоги пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 року № 0008831501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 10 357, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 8 286, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2 071, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновків щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства та протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

Статтею 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України) запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема пунктом 153.8 ПК України встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом четвертим пункту 153.8 ПК України встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 ПК України для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначає терміни «доходи» та «витрати».

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 153.8 ПК України якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

В свою чергу, стаття 150 ПК України визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема п. 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не враховує витрат на придбання цінних паперів, а пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Таким чином, законодавець виокремив операції з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, як операції особливого виду, та передбачив окремий облік їх фінансових результатів, встановивши спеціальні правила його визначення.

Прибуток, одержаний від операцій з цінними паперами, включається до доходної частини податкової декларації платника податку, є складовою частиною доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування та від'ємний фінансовий результат між витратами та доходами за операціями з продажу цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, є різними за економічним змістом і значенням показниками при визначенні податкових зобов'язань.

Враховуючи наведене, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким обмежено включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення, не може бути застосовано до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а відтак, не обмежує право платника податку враховувати всю суму від'ємного показника фінансових результатів від цих операцій в наступних податкових періодах.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до р. 1 додатку ЦП до рядків 03.20 додатка ІД податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду складає 52 609, 00 грн., який відображено позивачем в р. 1.3 додатку ЦП додатку ІД до податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року, доводи податкового органу про порушення платником податків вимог законодавства є безпідставними.

Отже, суди попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин, правомірно визначилися із тим, що від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами за своєю суттю є витратами на придбання цінних паперів, що були понесені в минулих податкових періодах, та не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а відтак не включається до складу витрат платника податку у звітному податковому періоді і тим самим не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податку.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 2а/0470/13664/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення23.03.2015
Оприлюднено10.04.2015
Номер документу43531477
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/0470/13664/12

Ухвала від 23.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 31.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 18.12.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Постанова від 10.12.2012

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рищенко Андрій Юрійович

Постанова від 10.12.2012

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рищенко Андрій Юрійович

Ухвала від 14.11.2012

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рищенко Андрій Юрійович

Ухвала від 14.11.2012

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рищенко Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні