Ухвала

від 18.03.2015 по справі 2а-3100/10/0270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2015 р. м. Київ К/9991/71194/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 по справі №2-а-3100/10/0270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0000072201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12185,00грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області 01.11.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.12.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 6, 9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією та Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 07.07.2008 по 31.12.2009, податку на додану вартість за період з 07.07.2008 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 по 31.12.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини другої статті 9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною».

За результатами перевірки Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт від 31.03.2010 №18/23/35782095 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.04.2010 №0000142301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 44748,00грн., в тому числі 27934,00грн. - за основним платежем та 16814,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 14.04.2010 №0000152301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16460,00грн.; та рішення від 14.04.2010 №0000032201 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12185,00грн.

За результатами адміністративного оскарження спірних рішень скарги позивача було залишено без задоволення, а рішення - без змін, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0000142301/1 та №0000152301/1, від 16.07.2010 №0000142301/2 та №0000152301/2, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.2010 №0000072201.

Фактичною підставою для прийняття рішення від 17.05.2010 №0000072201, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12185,00грн., став висновок податкового органу про прострочення терміну надходження валютної виручки.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною» у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною» за порушення українським виконавцем (замовником) строків, передбачених частиною третьою статті 6 цього Закону, стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною» пеня, передбачена частинами другою та третьою цієї статті, нараховується та стягується відповідними органами державної податкової служби і спрямовується до Державного бюджету України відповідно до законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов контракту від 28.05.2008 №1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» надало послуги по переробці давальницької сировини нерезиденту (Товариству з обмеженою відповідальністю «Автодеталі») згідно з ВМД від 02.07.2009 №6641 на суму 369040рос.руб. (90388,97грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 30.09.2009.

В межах зазначеного терміну позивачем було отримано валютну виручку в розмірі 178820рос.руб., а в погашення дебіторської заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодеталі» передало переказний вексель серії АА №0011414 на суму 75550,86грн. згідно акту прийому-передачі від 08.09.2009.

Таким чином, грошове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодеталі» за відповідним контрактом виконане до закінчення граничного терміну надходження валютної виручки, натомість виникло нове вексельне зобов'язання.

Окрім того, на виконання умов контракту від 28.05.2008 №1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Автоелектроапаратура» надало послуги по переробці давальницької сировини нерезиденту (Товариству з обмеженою відповідальністю «Автодеталі») згідно з ВМД від 12.05.2009 №4443 на суму 295380рос.руб. (78491,32грн.) - граничний термін надходження валютної виручки 10.08.2009.

В законодавчо встановлений термін валютна виручка на валютний рахунок підприємства надійшла частково в сумі 271000рос.руб. Станом на 11.08.2009 утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 24380рос.руб., з них 18200рос.руб. надійшло 14.08.2009 (прострочення 4 дні) та 6180рос.руб. надійшло 21.08.2009 (прострочення 11 днів).

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0000072201 суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що незважаючи на прострочення по вантажно-митній декларації від 12.05.2009 №4443, застосування пені є неможливим оскільки її розмір не підлягає виокремленню та визначенню із загальної суми.

Разом з тим, зазначені висновки судів попередніх інстанцій є помилковими.

Так, у випадку встановлення за результатами розгляду справи порушення позивачем вимог законодавства щодо строків повернення валютної виручки, сума донарахувань за відповідне порушення має бути виокремлена із загальної суми за відповідним податковим повідомленням-рішенням.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою, сума штрафної санкції, застосована за прострочення позивачем повернення суми 18200рос.руб. на 4 дні та суми 6180рос.руб. на 11 днів, не встановлена, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що справа в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0000072201 підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій в цій частині як таких, що не відповідають статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 по справі №2-а-3100/10/0270 в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0000072201 скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті позовних вимог постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 по справі №2-а-3100/10/0270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв