Ухвала

від 23.02.2015 по справі 2а-8680/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2015р. м. Київ К/9991/95563/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011

у справі № 2а-8680/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адап»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка»

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 05.07.2011: № 0000802330 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3095 грн. за основним платежем та в сумі 779,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000792330 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3869 грн. за основним платежем та в сумі 967,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення ухвали нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова здійснила документальну невиїзну перевірку щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Побутелектротехніка» за період: квітень-грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 21.06.2011 № 2671/233/237661049. Актом перевірки зафіксовано порушення:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.07.2011 № 0000792330 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3869 грн. за основним платежем та в сумі 967,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 123.1 ст. 123, п. 185.1, п. 188.1, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.07.2011 № 0000802330 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3095 грн. за основним платежем та в сумі 779,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган вважає, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат та податкового кредиту витрат та податку на додану вартість відповідно за операціями з придбання у ТОВ «Побутелектротехніка» товарно-матеріальних цінностей, що мають нереальний характер.

Податковий орган вважає, що сторони, укладаючи вказані договори, діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки мали умисел на приховування від оподаткування доходів.

Висновки податкового органу ґрунтуються на висновках щодо нікчемності операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Побутелектротехніка», зафіксованих актом документальної позапланової перевірки від 08.03.2011 № 2011. Крім того, відповідач вказує на неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ «Побутелектротехніка» через відсутність основних фондів.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку необхідно застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п. 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог Законів при формуванні валових витрат та податкового кредиту, останній не може бути позбавлений такого права.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не було виявлено доказів, які б підтверджували те, що здійснення операцій з ТОВ «Побутелектротехніка» не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчили б про намір сторін ухилитися від оподаткування або протиправно отримати певні податкові вигоди.

Судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів (податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарів, відомостей про подальше використання отриманих товарів для здійснення основної діяльності - виготовлення поліграфічної продукції, платіжних доручень тощо), достовірно встановлено, що такі документи відповідають дійсності, операції мали реальний характер, товар придбано позивачем у межах господарської діяльності.

За наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст та призначення яких узгоджується з характером господарських операцій, відсутність у юридичної особи основних засобів, не є підставою для висновку про неможливість реального її здійснення та ведення господарської діяльності.

Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи податкового органу щодо нікчемності вчиненого позивачем з ТОВ «Побутелектротехніка» правочину, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Відповідачем при вирішенні справи у судах попередніх інстанцій не надано належних та допустимих доказів тому, що позивач укладав з контрагентом договори з метою незаконного отримання податкових вигод чи був обізнаним з певними протиправними діями контрагента при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун