Постанова

від 10.03.2015 по справі 824/3532/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/3532/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.,

представника позивача - Жулінського Г.Г.,

представника відповідача - Фуштея М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" (позивач) просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області (відповідач) від 21.03.2013 року №0000852220 та №0000872220.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.03.2013 року ДПІ у м.Чернівцях за результатами позапланової документальної перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Трансгідпропласт" за період з 01.05.2009 року по 31.03.2010 року було складено акт перевірки за № 323/22-2/36965870, за висновками якого товариство порушило п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 87550,00 грн, в т. ч. за червень 2010 року в сумі 7400 грн, за липень 2010 року в сумі 22063 грн, за серпень 2010 року в сумі 6301 грн, за вересень 2010 року в сумі 14535 грн, за жовтень 2010 року в сумі 7678 грн, за листопад 2010 року в сумі 12446 грн та за грудень 2010 року в сумі 12988 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0000852220, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 104263,75 грн, в тому числі 83411,00 грн - за основним платежем та 20852,75 грн - за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0000872220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4139,00 грн.

Позивач зазначив, що підставою для проведення перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" був акт перевірки від 23.04.2011 року №202/22-08/35849950, що надійшов з ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року. В ході перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" ДПІ в Печерському районі м. Києва не встановлена передача товарів від продавця до покупців, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

У зв'язку з цим, за висновками відповідача, бухгалтерська документація, будь-які інші документи, податкові накладні, видані від імені ТОВ "Трансгідпропласт" ТОВ "Екотрейд-2010" не можуть бути дійсними, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ "Трансгідпропласт" до податкового кредиту ТОВ "Екотрейд-2010". На підставі відсутності у ТОВ "Екотрейд-2010" товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі та інформації, викладеної в акті перевірки діяльності ТОВ "Трансгідпропласт", відповідачем зроблено висновок, що операції між ТОВ "Екотрейд-2010" та його контрагентом ТОВ "Трансгідпропласт" не спричинили реального настання правових наслідків.

Позивач вважає, що наявність чи відсутність у ТОВ "Екотрейд-2010" товарно-транспортних накладних, як підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Трансгідропласт", не може бути визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу, з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Вважає, що товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію по перевезенню. Відповідачем не враховано, що поставка придбаних у ТОВ "Трансгідропласт" товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "Екотрейд-2010" здійснювалась за рахунок та транспортом ТОВ "Трансгідропласт", а тому у ТОВ "Екотрейд-2010" і відсутні товарно-транспортні накладні.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та посилався на п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, неможливість віднесення сум ПДВ до податкового кредиту пов'язується законом тільки з відсутністю податкової накладної.

Позивач стверджував, що у відповідності до вимог чинного законодавства для підтвердження сум, включених до податкового кредиту, під час перевірки ним були надані податкові накладні, отримані від ТОВ "Трансгідпропласт" в період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та інші бухгалтерські документи, які підтверджують його взаємовідносини з ТОВ "Трансгідпропласт" в цьому періоді (видаткові накладні, договори поставки, платіжні документи, оборотно-сальдові відомості та ін.). Зазначив, що всі документи оформлені належним чином і містять всі необхідні реквізити. Крім того, підтвердженням реальності правочину є також подальше використання придбаних товарів у ТОВ "Трансгідпропласт" у господарській діяльності ТОВ "Екотрейд-2010".

В судовому засіданні представник позивача також пояснив, що ТОВ "Екотрейд-2010" є виробником чіпсів та попкорну, і товар отриманий від ТОВ "Трансгідропласт" був сировиною для виробництва власної продукції. У кожному випадку отримання від ТОВ "Трансгідропласт" придбаних товарно-матеріальних цінностей, при прибутті на адресу ТОВ "Екотрейд-2010" вантажного транспортного засобу, перевірявся асортимент та кількість доставленого товару відповідно до податкових та видаткових накладних. Після перевірки товару за кількісними та якісними показниками, отриманий товар оприбутковувався та передавався на виробництво, а вироблена продукція, згідно договорів, реалізовувалась покупцям ТОВ "Екотрейд-2010".

Крім того зазначив, що оскільки, умови договорів, що були укладені між ТОВ "Екотрейд-2010" та ТОВ "Трансгідпропласт" виконувалися в повному обсязі, то не було будь-яких підстав для недовіри до цього контрагента. Крім того звертав увагу не те, що ТОВ "Екотрейд-2010", як і будь-яка інша юридична особа не відповідає за звітність контрагента. Несплата податку продавцем не впливає на формування податкового кредиту покупцем та віднесення відповідних сум до валових витрат підприємства.

Виходячи з вищевказаного вважає, що ТОВ "Екотрейд-2010" мало всі підстави для включення до податкового кредиту всіх сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Трансгідпропласт", а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне.

За результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Трансгідпропласт" за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого - занижено податок на додану вартість всього в сумі 83411,00 грн.

Відповідач зазначив, що для перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" надано договір поставки №043 від 30.06.2010 року, згідно якого ТОВ "Трансгідпропласт" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Екотрейд-2010" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти технічного призначення, продукти харчування, вироби з сільхозпродукції, інші товари, асортимент, кількість та ціна яких зазначається в накладних до договору. Поставка продукції здійснюється окремими партіями, одиниці виміру для кожного виду продукції та асортимент вказані в підписаних накладних на передачу продукції. Згідно договору, ТОВ "Екотрейд-2010" проводить оплату продукції шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трансгідпропласт" в строк, що не перевищує 30 днів від дати передачі продукції, зазначеній в накладній. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Передача продукції згідно договорів за згодою сторін здійснюється на складі Продавця або Покупця чи в інших містах, зручних для сторін. При цьому товарно-транспортні накладні чи будь-які інші документи, які свідчили б про факт транспортування товару відсутні (до перевірки не надано).

На поставку товарів виписані податкові накладні, в яких зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_3 Місцезнаходження (податкова адреса) продавця ТОВ "Трансгідпропласт": 01010 м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26.

Надані до заперечення на акт перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" сертифікат відповідності серії ВБ № 834828, виданий Укрметртестстандартом на продукцію - суміші для виробництва харчових продуктів ТОВ "БМБ Бленд", висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України від 07.04.2009 року №05.03.02-03/19991 - об'єкт експертизи кукурудза для подальшої переробки, замовник ТОВ "Гекс-Корн", та санітарно-епідеміологічний висновок від 28.11.2007 року №63.СЦ.03.224.П 014200.11.07, виданий УФС по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека по Самарской области (Росія), на продукцію - "пленка биаксиальноориентированная полипропиленовая, замовник ООО "Новатэк-Полимер", не дають змоги підтвердити факт поставки продукції саме ТОВ "Трансгідпропласт".

До ДПІ у м. Чернівцях надійшов акт від 23.04.2011 року №202/22-08/35849950 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трансгідропласт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників з січня 2009 року по грудень 2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Трансгідпропласт" (код ЄДРПОУ 35849950) та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Встановлено, що діяльність ТОВ "Трансгідропласт" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру. Так, перевіркою ТОВ "Трансгідропласт" встановлено, що основними постачальниками ТОВ "Трансгідропласт" у періоді, що перевірявся були ЗАТ "Будмеханізація", ТОВ "Кімістрейд", ТОВ "Бізарттрейд", ТОВ "Євростеп Плюс", ТОВ "Інкомсервіс Плюс". Також, в провадженні СВПМ ДПА у Житомирській області знаходиться кримінальна справа від 04.07.2011 року №08901/11, порушена відносно ОСОБА_4 по факту вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.27, ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.358, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України та ряду інших громадян.

ТОВ "Трансгідропласт" з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків. В ході перевірки ТОВ "Трансгідропласт" ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників з січня 2009 року по грудень 2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Трансгідропласт" та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ "Трансгідропласт" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

У зв'язку з цим відповідач вважає, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ "Трансгідропласт" ТОВ "Екотрейд-2010" не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Екотрейд-2010".

Отже, беручи до уваги вищенаведене, відповідач стверджував, що ТОВ "Екотрейд-2010" порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 87550,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Трансгідпропласт".

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного податкового та валютного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" (код ЄДРПОУ 36965870) зареєстроване 11.02.2010 року виконавчим комітетом Чернівецької міської Ради народних депутатів, як юридична особа, за адресою: м.Чернівці, вул.Винниченка, 9 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 15.02.2010 року за №32416. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.02.2010 року №100270700, виданого ДПІ у м. Чернівці, індивідуальний податковий номер - 369658724128, ТОВ "Екотрейд-2010" було зареєстровано платником ПДВ.

В період з 20.02.2013 року по 26.02.2013 року, на підставі направлень від 20.02.2013 року №003562, №003563 (а.с.159-60 т.1) та відповідно до наказу ДПІ у м. Чернівцях від 20.02.2013 року №340 (а.с.158 т.1), представниками відповідача проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Екотрейд-2010" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з ТОВ "Трансгідпропласт" (код ЄДРПОУ 35849950) за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення вказаної перевірки став акт від 23.04.2011 року №202/22-08/35849950, що надійшов з ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" (код ЄДРПОУ 35849950) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року (а.с.132-154 т.1).

Відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.04.2012 року та станом на 14.08.2014 року, контрагент позивача - ТОВ "Трансгідпропласт", зареєстрований, як юридична особа, за адресою місцезнаходження м. Київ, вул. Мазепи, 36 (а.с.95-98, т.4) та відповідно до Довідки від 10.04.2008 року №48663 з 03.04.2008 року взятий на облік платника податків ДПІ у Печерському районі м. Києва за №48663 (а.с.102 т.4).

У періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ "Трансгідпропласт" з 23.04.2008 року було платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №100113224 НБ№128583 (а.с.100 т.4). Надалі, 04.11.2010 року ТОВ "Трансгідпропласт" виключено з реєстру платників ПДВ у зв'язку з внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. 22.12.2010 року у зв'язку із поданням заявки, ТОВ "Трансгідпропласт" було включено до реєстру платників ПДВ та видано нове Свідоцтво №100315892 НБ№258892 (а.с.101 т.4). Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ "Трансгідпропласт" з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків. В ході перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників з січня 2009 року по грудень 2010 року, в зв'язку з чим зроблено висновок про те, що правочини між ТОВ "Трансгідпропласт" та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Крім того, перевіркою встановлено, що податковий кредит, отриманий ТОВ "Трансгідпропласт" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

У зв'язку з цим, як встановлено перевіркою ТОВ "Екотрейд-2010", первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово - господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ "Трансгідпропласт" ТОВ "Екотрейд-2010" не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ "Трансгідпропласт" до податкового кредиту підприємства.

За результатами перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" складено акт перевірки від 05.03.2013 року №323/22-2/36965870 (а.с.13-30 т.1), яким зафіксовано порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 83411 грн в т. ч. за червень 2010 року в сумі 7400 грн, за липень 2010 року в сумі 22063 грн, за серпень 2010 року в сумі 6301 грн, за вересень 2010 року в сумі 14535 грн, за жовтень 2010 року в сумі 7678 грн, за листопад 2010 року в сумі 12446 грн та за грудень 2010 року в сумі 12988 грн

Від підписання акту перевірки від 05.03.2013 року №323/22-2/36965870 представник позивача відмовився, про що складено акт від 05.03.2013 року №42/22-2/36965870 (а.с.161 т.1).

Не погоджуючись із висновками вказаного акту перевірки, позивач 11.03.2013 року подав на нього заперечення до ДПІ у м. Чернівці (а.с.31-32 т.1). Розглянувши заперечення позивача, відповідач листом від 18.03.2013 року №4198/10/22-207 повідомив його, що висновки викладені в акті перевірки є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.57-58 т.1).

На підставі акту перевірки від 05.03.2013 року №323/22-2/36965870, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2013 року форми "Р" №0000852220 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 104263,75 грн, з яких основний платіж - 83411,00 грн, штрафні санкції - 20852,75 грн (а.с.60 т.1) та повідомлення-рішення від форми "В4" від 21.03.2013 №0000872220 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4139,00 грн (а.с.59 т.1). Вказані податкові повідомлення-рішення направлено позивачу супровідним листом від 22.03.2013 року №4502/10/22-207 (а.с. 166 т.1).

З вказаними рішеннями позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Згідно наявних у матеріалах справи документів судом встановлено наступні обставини господарських правовідносин позивача з ТОВ "Трансгідпропласт".

Згідно договору поставки №043 від 30.06.2010 року, наданого позивачем до перевірки, ТОВ "Трансгідпропласт" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Екотрейд-2010" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти технічного призначення, продукти харчування, вироби з сільгоспродукції, інші товари (кукурудза в зернах, смакоароматичні добавки, плівка п/п, упаковка п/п в асортименті), асортимент, кількість та ціна яких зазначається в накладних до договору. Передача Продукції за згодою сторін здійснюється на складі Продавця або Покупця в інших містах зручних для Сторін (п. 3.1.). Датою передачі Продукції є зазначена в накладній дата передачі Продукції Покупцю (п.3.3). Доказом передачі Продукції Покупцю є накладна з відбитком печатки Покупця та підписом уповноваженої особи або довіреність на отримання Продукції, з посиланням на Договір або рахунок-фактуру (п.3.4.). ТОВ "Екотрейд-2010" проводить оплату продукції шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трансгідпропласт" в строк, що не перевищує 30 днів від дати передачі продукції, зазначеній в накладній (п.6.1.) (а.с. 93-94 т.4).

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки №043 від 30.06.2010 року позивачем надано наступні первинні документи:

- податкові накладні №89 від 23.06.2010 року на суму (з ПДВ) 69231,17 грн, №101 від 05.07.2010 року на суму (з ПДВ) 76429,80 грн, №116 від 21.07.2010 року на суму (з ПДВ) 55950,00 грн, №134 від 17.08.2010 року на суму (з ПДВ) 37809,00 грн, №148 від 06.09.2010 року на суму (з ПДВ) 58049,46 грн, №159 від 17.09.2010 року на суму (з ПДВ) 29162,65 грн, №187 від 12.10.2010 року на суму (з ПДВ) 46070,52 грн, №215 від 02.11.2010 року на суму (з ПДВ) 74675,82 грн та №271 від 27.12.2010 року на суму (з ПДВ) 77928,00 грн (а.с.114-122 т.4);

- видаткові накладні №06-23 від 23.06.2010року на суму (з ПДВ) 69231,17грн, №07-05-3 від 05.07.2010 року на суму (з ПДВ) 76429,80 грн, №07-21 від 21.07.2010 року на суму (з ПДВ) 55950,00 грн, №08-17-4 від 17.08.2010 року на суму (з ПДВ) 37809,00 грн, №09-06-3 від 06.09.2010 року на суму (з ПДВ) 58049,46 грн, №09-17 від 17.09.2010 року на суму (з ПДВ) 29162,65 грн, №10-12 від 12.10.2010 року на суму (з ПДВ) 46070,52 грн, №11-02-1 від 02.11.2010 року на суму (з ПДВ) 74675,82 грн та №12-27-3 від 27.12.2010 року на суму (з ПДВ) 77928,00 грн (а.с.105-113 т.4), які підписані представниками ТОВ "Трансгідпропласт" з боку продавця та ТОВ "Екотрейд-2010" з боку покупця та скріплені печатками;

- прихідні накладні по ТОВ "Екотрейд-2010" №06-23 від 23.06.2010 року на суму (з ПДВ) 69231,17грн, №07-05-3 від 05.07.2010 року на суму (з ПДВ) 76429,80 грн, №07-21 від 21.07.2010 року на суму (з ПДВ) 55950,00 грн, №08-17-4 від 17.08.2010 року на суму (з ПДВ) 37809,00 грн, №09-06-3 від 06.09.2010 року на суму (з ПДВ) 58049,46 грн, №09-17 від 17.09.2010 року на суму (з ПДВ) 29162,65 грн, №10-12 від 12.10.2010 року на суму (з ПДВ) 46070,52 грн, №11-02-1 від 02.11.2010 року на суму (з ПДВ) 74675,82 грн та №12-27-3 від 27.12.2010 року на суму (з ПДВ) 77928,00 грн (а.с.157-165 т.4);

- матеріальні звіти товарно-матеріальних цінностей на складі за 24.06.2010 року, 06.07.2010 року, 23.07.2010 року, 18.08.2010 року 07.092010 року, 20.09.2010 року, 13.10.2010 року, 03.11.2010 року та 28.12.2010 року (а.с.166-174 т.4);

- сертифікат відповідності Серії ВБ №934828, термін дії 22.05.2007 року - 12.12.2011 року (а.с.126-127 т.4); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/19991 від 07.04.2009 року (а.с.128-129 т.4); санітарно-епідеміологічний висновок №63.СЦ.03.224.П.014200.11.07 від 08.11.2007 року (а.с.130 т.4); гігієнічна характеристика продукції від 28.11.2012 року (а.с.131 т.4).

Розрахунки між цими підприємствами проводились в безготівковій формі, згідно платіжних доручень : № 952 від 15.07.2010 року, №958 від 23.07.2010 року, №971 від 03.08.2010 року, №993 від 18.08.2010 року, №996 від 19.08.2010 року, №1005 від 27.08.2010 року, №1010 від 09.09.2010 року, №1014 від 14.09.2010 року, №1019 від 21.09.2010 року, №1050 від 16.11.2010 року, №1053 від 17.11.2010 року, №1063 від 22.11.2010 року, №1064 від 24.11.2010 року, №1072 від 09.12.2010 року, №1073 від 09.12.2010 року, №1074 від 09.12.2010 року, №1076 від 10.12.2010 року, №1083 від 14.12.2010 року, №1093 від 21.12.2010 року, № 1099 від 28.12.2012 року та № 1103 від 29.12.2010 року (а.с.146-165 т.3), що також зафіксовано актом перевірки від 05.03.2013 року №323/22-2/36965870.

Як вбачається з копій податкових та видаткових накладних, позивач придбав у ТОВ "Трансгідпропласт" такі товари (сировину) як: кукурудзу в зернах; суміші смакоароматичні сир, сметана з зеленню, бекон, курка, червона ікра, сир; плівку п\п; фотополімерне кліше; пакет п/п ТМ 7; сіль; упаковку: сметана, бекон, курка, червона ікра, сир та шашлик.

Отриманий від ТОВ "Трансгідпропласт" товар оприбутковувався та передавався на виробництво. В подальшому, вироблена продукція реалізовувалась контрагентам позивача, що підтверджується зразками упаковки продукції позивача, що виготовлялась із сировини поставленої ТОВ "Трансгідпропласт" (а.с.144 т.2), відповідними договорами та оборотно-сальдовими відомостями (а.с.132-138 т.4) та реєстрами виданих податкових накладних (а.с.139-145 т.1).

З акту перевірки від 05.03.2013 року №323/22-2/36965870 судом встановлено, та не заперечувалось представниками сторін, що у період за який проводилась перевірка, ТОВ "Екотрейд-2010" було платником податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб. Основними видами діяльності підприємства було виготовлення картопляних чіпсів та повітряних зерен кукурудзи з подальшою їх реалізацією на митній території України та за її межами. Також встановлено, що для здійснення фінансово-господарської діяльності позивач використовував на умовах оренди офісні, виробничі та складські приміщення.

З матеріалів справи також встановлено, що ТОВ "Трансгідпропласт" в додатку № 5 до податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень-грудень 2010 року в розділі «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відобразило податкові зобов`язання з ПДВ з вартості реалізованого ТОВ "Екотрейд-2010" товару (а.с.80-121 т.2), що також зафіксовано актом перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" від 23.04.2011 року №202/22-08/35849950, який став підставою для проведення перевірки ТОВ "Екотрейд-2010".

Дана адміністративна справа судом першої інстанції слухалась повторно, після скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року №К/800/45060/14 (а.с.67-73 т.4) в касаційному порядку постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року №824/794/13-а (а.с.218-220 т.3) та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 року №824/794/13-а (а.с.243-245 т.3), якими відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Екотрейд-2010".

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 27.11.2014 року №К/800/45060/14 зазначив, що при новому розгляді судам слід звернути увагу на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними і оформлялись лише документально з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не досліджували та не надали наявним у матеріалах справи доказам, що надані позивачем на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, окрім тих, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях (договір, видаткові та податкові накладні, сертифікати відповідності та санітарно-епідеміологічні висновки) позивачем надавались платіжні доручення щодо перерахунку коштів за поставлений товар та оборотно-сальдові відомості, реєстри виданих податкових накладних та договори поставки щодо використання поставленого товару у господарській діяльності, а також зразки упаковки продукції позивача, що виготовлялась із сировини поставленої ТОВ "Трансгідпропласт" та їх оцінку у сукупності та взаємозв'язку.

Крім того зазначив, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з його контрагентом судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, з урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04. 1997 року №168/97-ВР (Закон №168/97-ВР) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.3.ст.1 Закону №168/97-ВР встановлено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону №168/97-ВР поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно п. 1.6. ст.1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з положень пункту 1.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.3. п.7.3. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.6 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Аналіз наведених норм дає суду підстави стверджувати, що податкові накладні, які видаються платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (Закон № 996-XIV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону 996-XIV також визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням зазначеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Докази, надані платником податку на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому наявність або відсутність окремих документів не може свідчити про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З матеріалів справи встановлено, що у період за який проводилась перевірка, ТОВ "Екотрейд-2010" було платником податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб. Основними видами діяльності товариства було виготовлення картопляних чіпсів та повітряних зерен кукурудзи з подальшою їх реалізацією на митній території України та за її межами. Також встановлено, що для здійснення фінансово-господарської діяльності позивач використовував на умовах оренди офісні, виробничі та складські приміщення.

Судовим розглядом встановлено, що згідно договору поставки №043 від 30.06.2010 року ТОВ "Трансгідпропласт" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Екотрейд-2010" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти технічного призначення, продукти харчування, вироби з сільгоспродукції, інші товари (кукурудза в зернах, смакоароматичні добавки, плівка п/п, упаковка п/п в асортименті), асортимент, кількість та ціна яких зазначається в накладних до договору. Передача Продукції за згодою сторін здійснюється на складі Продавця або Покупця в інших містах зручних для Сторін (п. 3.1.). Датою передачі Продукції є зазначена в накладній дата передачі Продукції Покупцю (п.3.3). Доказом передачі Продукції Покупцю є накладна з відбитком печатки Покупця та підписом уповноваженої особи або довіреність на отримання Продукції, з посиланням на Договір або рахунок-фактуру (п.3.4.). ТОВ "Екотрейд-2010" проводить оплату продукції шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трансгідпропласт" в строк, що не перевищує 30 днів від дати передачі продукції, зазначеній в накладній (п.6.1.).

Судовим розглядом досліджено первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, прихідні накладні по ТОВ "Екотрейд-2010", матеріальні звіти товарно- матеріальних цінностей на складі ТОВ "Екотрейд-2010", платіжні доручення ТОВ "Екотрейд-2010" про перерахунок коштів за придбаний у ТОВ "Трансгідпропласт" товар та інше, які підтверджують реальність господарських операцій з придбання та продажу товару згідно договору поставки №043 від 30.06.2010 року. Крім того, в матеріалах справи наявні сертифікати відповідності та санітарно-епідеміологічні висновки на придбаний у ТОВ "Трансгідпропласт" товар, які, на думку суду, не є обов`язковими для ведення бухгалтерського чи податкового обліку.

Як вбачається з копій податкових та видаткових накладних, позивач придбав у ТОВ "Трансгідпропласт" такі товари (сировину) як: кукурудзу в зернах; суміші смакоароматичні сир, сметана з зеленню, бекон, курка, червона ікра, сир; плівку п\п; фотополімерне кліше; пакет п/п ТМ 7; сіль та упаковку: сметана, бекон, курка, червона ікра, сир, шашлик.

Отриманий від ТОВ "Трансгідпропласт" товар оприбутковувався та передавався на виробництво. В подальшому, вироблена продукція реалізовувалась контрагентам позивача, що підтверджується відповідними договорами та оборотно-сальдовими відомостями, реєстрами виданих податкових накладних та зразками упаковки продукції позивача, що виготовлялась із сировини поставленої ТОВ "Трансгідпропласт".

Тобто, придбання позивачем вказаної вище сировини, повністю узгоджується, є логічним та відповідає основним видам його діяльності.

З матеріалів справи слідує, що поставку товару на адресу ТОВ "Екотрейд-2010" по договору поставки №043 від 30.06.2010 року ТОВ "Трансгідпропласт" здійснювало за власний рахунок приватним транспортом без оформлення останнім товарно-транспортних накладних, що підтверджується листом ТОВ "Трансгідпропласт" від 09.02.2015року № 03, наданого під час розгляду справи на запит ТОВ "Екотрейд-2010" від 02.02.2015року №02/02/1 (а.с.184-185 т.4).

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Така ж позиція висловлена і Міністерством доходів і зборів України в листі від 19 вересня 2013 року № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Трансгідпропласт" в додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень-грудень 2010 року в розділі «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відобразило податкові зобов`язання з ПДВ з вартості реалізованого на адресу ТОВ "Екотрейд-2010" товару, що також зафіксовано актом перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" від 23.04.2011 року №202/22-08/35849950, який став підставою для проведення перевірки ТОВ "Екотрейд-2010". Зазначене свідчить про те, що ТОВ "Трансгідпропласт", як продавцем товару та стороною по договору поставки №043 від 30.06.2010 року, підтверджено реальність реалізації товару на адресу ТОВ "Екотрейд-2010" та у зв`язку з чим, ТОВ "Трансгідпропласт" задекларовано податкові зобов`язання по податку на додану вартість.

Крім того, слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Висновки про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при виконанні господарських операцій по договору поставки №043 від 30.06.2010 року, відповідачем не доведено.

При цьому суд врахував наявний в матеріалах справи акт від 23.04.2012 року №202/22-08/35849950 за результатами перевірки ТОВ "Трансгідпропласт", проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва, однак вказаною перевіркою безпосередньо не досліджувалась реальність господарських правовідносини позивача з ТОВ "Трансгідпропласт" по договору поставки №043 від 30.06.2010 року, а тому ним не можуть підтверджуватись обставини на які посилався відповідач, як на нереальність господарських правовідносин позивача з ТОВ "Трансгідпропласт".

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладений позивачем договір не спрямований на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинності в розумінні ст. 9 Закону №996-ХIV, і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, понесені ТОВ "Екотрейд-2010", фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з придбання товару для його використання в господарській діяльності, що є підставою для формування податкового обліку, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.03.2013 року №0000852220 та №0000872220, якими донараховано податкові зобов'язання суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення від 21.03.2013 року №0000852220 та №0000872220 від 21.03.2013 року прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, а тому їх слід визнати протиправним та скасувати, що відповідатиме суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області від 21.03.2013 року №0000852220 та №0000872220.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" (код ЄДРПОУ 36965870) судовий збір в сумі 1085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) грн, 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №526 від 27.03.2013 р.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш

Постанова в повному обсязі складена 15 березня 2015року.