Постанова

від 10.04.2015 по справі 825/949/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 року Чернігів Справа № 825/949/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про стягнення заборгованості зі сплати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Срібнянському районі, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - СТОВ «Батьківщина») про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за січень-лютий 2015 року, в сумі 6655,62 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідача зареєстровано в УПФУ в Срібнянському районі як страхувальника, як платника страхових внесків на загальних підставах і згідно розрахунків управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 6655,62 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Представник УПФУ в Срібнянському районі в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. В наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність законодавчо врегульованого порядку стягнення з СТОВ «Батьківщина» такого виду витрат. Також представник відповідача посилався на те, що відповідно до абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що СТОВ «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 30875436) зареєстроване в УПФУ в Срібнянському районі як платник єдиного соціального внеску 03.04.2000 за №1904178.

Як вбачається з матеріалів справи, у СТОВ «Батьківщина» працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким була призначена пільгова пенсія на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Пунктами «б»- «з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом 4 пункту 1статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Так, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Вказаним Законом сільськогосподарські товаровиробники віднесені до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Таким чином, платники єдиного податку відшкодовують Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальних підставах.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем було надіслано СТОВ «Батьківщина» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року, які були отримані відповідачем 22.01.2015 та 27.01.2015, що підтверджується копіями зворотних повідомлень, наявних в матеріалах справи (а.с.14, 15, 16).

Згідно наданих розрахунків розмір заборгованості щомісячного платежу СТОВ «Батьківщина» становить 3327,81 грн.

Отже, заборгованість СТОВ «Батьківщина» по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, за січень-лютий 2015 року, становить 6655,62 грн.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в абзаці п'ятому підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, оскільки спір у цій справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам СТОВ «Батьківщина» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд приходить до висновку про наявність обов'язку відповідача щодо покриття таких витрат.

Аналогічна правова позиція вже була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 лютого 2012 року (справа № 21-401а11), від 08 жовтня 2013 року (справа №21-310а13).

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правомірності призначення пенсії (або правильності обрахунку розміру пенсії) на пільгових умовах особам, зазначених в розрахунку позивача.

Відповідач не позбавлений права оскаржити рішення або дії суб'єкта владних повноважень, у тому числі ті, які пов'язані з призначенням пільгових пенсій, якщо вважає, що його права та інтереси були ними порушені.

Отже, підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Таким чином, відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, за січень-лютий 2015 року до теперішнього часу не сплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6655,62 грн.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму в розмірі 6655,62 грн. відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (17311, Чернігівська область, Срібнянський район, с. Калюжинці, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 30875436) на користь управління Пенсійного фонду України Срібнянському районі Чернігівської області (17300, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Леніна, 41, код ЄДРПОУ 14250137, р/р 2560930303401211 в ЧОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-лютий 2015 року, в сумі 6655 (шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 62 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення .

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно

Суддя: В.І. Д'яков