Ухвала

від 26.03.2015 по справі п/811/69/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № П/811/69/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № П/811/69/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Протеїн - Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Протеїн - Продакшн" (далі за текстом - ТОВ „ТД „Протеїн - Продакшн") звернулось до суду з позовом до до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі за текстом - Кіровоградська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року №0001062206.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року №0001062206.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

На підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1, ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Кіровоградської ОДПІ ГУ Мінходів у Кіровоградській області №779 від 20.08.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „ТД „Протеїн - Продакшн" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ „УкрМаслоЗбут" (код за ЄДРПОУ 37383952) за лютий, березень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №67/11-23-22-06/36390340 від 04.10.2013 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) на загальну 684845 грн. в т.ч.: за лютий 2013 року на суму 219139 грн.; за березень 2013 року на суму 465706 грн., а також встановлено заниження позитивного значення (рядок 18 декларації з ПДВ) за лютий 2013 р. на суму 15772 грн., внаслідок чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 декларації з ПДВ) за лютий 2013 року на загальну суму 15772 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001062206 від 24.10.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 684 845,00 грн., в т.ч.: - за лютий 2013 року на суму 219139 грн.; - за березень 2013 року на суму 465706 грн.

Відповідно до акта перевірки, згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „УкрМаслоЗбут" на загальну суму ПДВ 1305283,70 грн., в т.ч.: за лютий 2013 року на суму 415727,48 грн.; за березень 2013 року на суму 889556,22 грн..

Дані обставини підтверджені й позивачем наданими на перевірку первинними документами, про що описано в акті перевірки. При цьому відповідач, посилаючись на результати перевірки ТОВ „УкрМаслоЗбуд", оформленої актом від 27.08.2013 року №47/11-23-22-06/37383952 „Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „УкрМаслоЗбуд" (код за ЄДРПОУ 37383952) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ „УкрОліяПром" за липень 2012 року, ТОВ „Голден Гейтс Груп" за грудень 2012 року, січень-березень 2013 року та ПП „Сігма К" за травень 2013 року", прийшов до висновку, що ТОВ „УкрМаслоЗбут" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в даному випадку позивачу.

Відповідачем зазначено, що у зв'язку з не підтвердженням позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „УкрМаслоЗбут", у нього відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість за жовтень 2012 року в повному обсязі. Первинні документи, отримані позивачем від контрагента ТОВ „УкрМаслоЗбуд" не мають юридичної сили та доказовості.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, якщо не доведено отримання платником певної податкової вигоди. З акту перевірки позивача не вбачається жодного порушення, допущеного саме позивачем у справі. Також, відповідач не зазначив фактів того, що позивач мав відношення до діяльності ТОВ „УкрОліяПром", ТОВ „Голден Гейтс Груп" та ПП „Сігма К".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ „УкрМаслоЗбіт" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку та є платником ПДВ.

Судом встановлено відображення позивачем в податковому обліку, а саме віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарських операціях з придбання товару (сої) у контрагента ТОВ „УкрМаслоЗбут" (код за ЄДРПОУ 37383952) на загальну суму ПДВ - 1 305 283,70 грн., в т.ч.: за лютий 2013 року на суму 415 727,48 грн.; за березень 2013 року на суму 889 556,22 грн..

Сторонами було укладено договір №11/10-11 від 11.09.2011 р., предметом якого є поставка сої. На виконання умов зазначеного договору позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Факт оплати товару підтверджено платіжними дорученнями.

Так, ТОВ „УкрМаслоЗбуд" виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні, які також долучені до матеріалів справи. Податкові накладні внесені до відповідного реєстру, зауважень з боку відповідача щодо їх оформлення не вбачається.

Використання позивачем отриманого товару (сої) у власній господарській діяльності також підтверджено наявними в справі доказами.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції було досліджено первинні документи (договір, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, а також дані бухгалтерського обліку, який ведеться позивачем), встановлено використання у господарській діяльності товариства придбаних товарів та послуг, що призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, встановлено дотримання позивачем вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, перевірено доводи податкового органу.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.

Враховуючи наведене, оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, судом першої інстанції було досліджено співвідношення між документальним підтвердженням права позивача на податковий кредит та формування валових витрат та обставинами реального здійснення господарських операцій, за наслідками аналізу якого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № П/811/69/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров