Ухвала

від 09.04.2015 по справі 804/479/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 804/479/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Кузьміної І.С.

представника відповідача: Безручко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі №804/479/15 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області про скасування розпорядження та припису від 07.11.2014, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2015 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області від 07.11.2014 р. №98-Р та припис Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області від 07.11.2014 р. №99-П.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що зазначені у скарзі представника ТОВ "УНІРЕМ-ОЙЛ" Мокрицького В.З. питання, відносяться до справи, яка закінчена у 2010 році, а тому здійснення перевірки з зазначених питань не може мати правових наслідків, оскільки відсутнє правове регулювання проведення такої перевірки, з огляду на те, що Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), який діяв з грудня 2009 року по травень 2010 року, затверджений наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерством економіки України від 13.02.2002 року №22/35 втратив чинність згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.07.2012 року №746, а Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 не може розповсюджуватися на правовідносини, які мали місце у 2009-2010 роках. З цих підстав, позивач вважає протиправними дії відповідача при винесенні оскаржуваних розпорядження від 07.11.2014р. №98-Р та припису від 07.11.2014р. №99-П., у зв'язку з чим просив їх скасувати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, арбітражний керуючий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняту нову,

якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову, які свідчать про перевищення відповідачем своїх повноважень при прийнятті спірних розпорядження та припису.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що у період з 23 жовтня 2014 року по 27 жовтня 2014 року Головою комісії - Безручком Максимом Вікторовичем - головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та членом комісії Вовчук Інною Володимирівною - головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, на підставі доручення Міністерства юстиції України від 25.07.2014 р. №М-13805/13.0.2, а також скарги представника ТОВ "Унірем-Ойл" Мокрицького В.Г. від 15.07.2014 р. №140710-1 було здійснено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражних керуючих від 08.02.2013 р. №26) з питань вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Орион-Центр Трейд"; аналізування фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на торгових ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства та проведення інвентаризації майна боржника; повернення дебіторської заборгованості ТОВ "Унірем-Ойл"; скликання та проведення засідання комітету кредиторів ТОВ "Унірем-Ойл"; повернення майна, що знаходиться у третіх осіб та не виконання приписів Вищого господарського суду України щодо повного та всебічного дослідження справи про відновлення платоспроможності ТОВ "Унірем-Ойл"; реалізації майна ТОВ "Унірем-Ойл"; інших питань роботи арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 27.10.2014 № 110-Д.

На підставі довідки та з урахуванням пояснень на неї, наданих арбітражним керуючим ОСОБА_1, відповідачем складено акт невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 05.11.2014 за №110-А.

Перевіркою встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень на ТОВ "Унірем-Ойл" порушено вимоги абз.8 ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон №784-XIV) у частині не вжиття заходів щодо повернення дебіторської заборгованості ТОВ "Унірем-Ойл", ч.2 ст.30 Закону №784-XIV у частині не оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна ТОВ "Унірер-Ойл" та абз.2 ч.9 ст.13 Закону №784-XIV у частині розгляду вимог кредиторів без посадових осіб ТОВ "Унірем-Ойл".

На підставі акта перевірки №110-А від 27.10.2014 відповідачем винесено розпорядження від 07.11.2014 р. №98-Р про усунення порушення вимог абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-XIV та надано строк до 10.03.2015 року вжити заходів щодо повернення дебіторської заборгованості ТОВ «Унірем-Ойл» та припис №99-П від 07.11.2014 щодо недопущення позивачем у подальшій діяльності аналогічних порушень (вимог ч.2 ст.30 Закону №784-XIV).

Не погодившись з винесеними розпорядженням та приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган - Головне управління Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області, - діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Так, під час виконання таких повноважень, контролюючим органом було виявлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Унірем-Ойл» не вжито заходів щодо повернення дебіторської заборгованості ТОВ "Унірем-Ойл", що є порушенням абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-XIV, а також не оповіщено через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна ТОВ "Унірем-Ойл", що є порушенням ч.2 ст.30 Закону №784-XIV.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2009 №Б24/457-09 за заявою ТОВ «Оріон-Центр Трейд» порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Унірем-Ойл» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1 а.с.118).

Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство стала наявність безспірних вимог кредитора ТОВ «Оріон-Центр Трейд» до боржника ТОВ «Унірем-Ойл», що підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2009р. у справі №20/268-09, за яким з ТОВ «Унірем-Ойл» стягнуто борг за договором №ОТ/24-09, а саме: 336 000,00грн. сума попередньої оплати за договором (основна сума), 3 360,00грн. штрафу, 3 393,60грн. витрат по сплаті державного мита та 315грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню; та неспроможність боржника виконати рішення суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2009р. у справі №Б24/457-09 визначено розмір кредиторських вимог ТОВ «Оріон-Центр Трейд» на суму 343 068грн., введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «Унірем-Ойл» строком на 6 місяців, до 17.06.2010р.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів до 26.02.2010р. та у своїй діяльності керуватися Законом №784-XIV.

25.02.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б24/457-09 за результатами розгляду поданого реєстру вимог кредиторів, визнано вимоги кредиторів у справі: ТОВ «Мартекс-Ленд» на суму 505 040,57грн., що відносяться до І черги, на суму 4 251 904,18грн., що відносяться до IV черги, на суму 50 000,00грн., що відносяться до VІ черги; ТОВ «Оріон-Центр Трейд» на суму 343 068грн., що відносяться до IV черги. Даною ухвалою встановлено дату проведення зборів кредиторів - до 12.03.2010р. (т.1 а.с.119)

18.03.2010р. постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б24/457-09 визнано ТОВ «Унірем-Ойл» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на один рік, до 18.03.2011р.; призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого зобов'язано у строк до 18.03.2011р. подати на затвердження звіт та ліквідаційний баланс з відповідними документами (т.1. а.с.120-121).

27.05.2010р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б24/457-09 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Унірем-Ойл»; ліквідовано юридичну особу ТОВ «Унірем-Ойл»; згідно п.6 ст.31 Закону №784-XIV вважати погашеними вимоги ТОВ «Мартекс-Ленд» на суму 4 642 779,53грн.; ТОВ «Оріон-Центр Трейд» на суму 343 068грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі №Б24/457-09 про банкрутство ТОВ «Унірем-Ойл» арбітражного керуючого ОСОБА_1; провадження у справі припинено (т.1 а.с.122-123)

Разом з тим, ухвалами господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б24/457-09, залишеними без змін апеляційною та касаційною інстанцією, скасовані за нововиявленими обставинами ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010р. та постанова господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010р.

24.07.2014р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б24/457-09 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ «Унірем-Ойл» та повноваження розпорядника майна ОСОБА_1 на два місяці, якого також зобов'язано вжити всіх заходів згідно вимог ч.9 ст.13 Закону №784-XIV.

Підставою для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010р. та постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010р. за нововиявленими обставинами стало те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009р. у справі №33/334-09 було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Оріон-Центр Трейд» до ТОВ «Унірем-Ойл» про стягнення 340 020,72грн. за договором №ОТ/24-09, зокрема 336 000,00грн. суми попередньої оплати за договором (основна сума), 3 360,00грн. штрафу.

Зі змісту рішень у справах №33/334-09 від 14.07.2009р. та №20/268-09 від 30.07.2009р. вбачається, що в обох справах предметом спору було стягнення ініціюючим кредитором з боржника заборгованості внаслідок невиконання останнім своїх зобов'язань з поставки товару за Договором №ОТ/24-09 у сумі 336 000,00грн. та штрафу 3 360,0грн. Отже, на час звернення ініціюючого кредитора з заявою про визнання боржника банкрутом, порушення провадження у справі та визнання судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було чинним судове рішення у справі №33/334-09 від 14.07.2009р., а відтак, грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Оріон-Центр Трейд» не мали ознаки безспірності.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи, що дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 стосуються періоду виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Унірем-Ойл», застосуванню підлягає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону України від 30.06.1999р. №784-XIV, який був чинним у 2009-2010р.р. (далі - Закон №784-XIV)

Так, відповідно до ч.5 ст.3-1 Закону №784-XIV, арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

З посиланням на вищезазначені обставини, у своїй скарзі на дії арбітражного керуючого, представник ТОВ «Унірем-Ойл» посилався, зокрема, на те, що позивачем не вжито заходів щодо захисту майна боржника.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №784-XIV, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження ;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту ;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;

з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у своєму звіті ліквідатора ТОВ «Унірем-Ойл», арбітражний керуючий ОСОБА_1 вказує, що в ході інвентаризації ТОВ «Унірем-Ойл» було виявлено дебіторську заборгованість на загальну суму 14 941 807,01грн. При аналізі вказаної заборгованості ліквідатором було встановлено, що дебіторська заборгованість складається з заборгованості ТОВ «Інтер-Полюс» у розмірі 14 940 021,00грн., що не підтверджена дебітором, та іншої заборгованості у розмірі 1 786,01грн.

Аналогічні обставини викладені позивачем у позові, поясненнях до довідки від 27.10.2014 № 110-Д та додаткових поясненнях.

Позивач наполягає на тому, що відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП стан ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс» відзначається як припинено. Інша дебіторська заборгованість у розмірі 1786,01грн. є простроченою і не підлягає стягненню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В матеріалах справи наявні витяги з ЄДРЮОФОП по ТОВ «Інтер-Полюс» та по ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс». При цьому, проведено реєстрацію припинення юридичної особи саме ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс» (а.с.163-165), юридична ж особа ТОВ «Інтер-Полюс»не ліквідовано і продовжує діяти (т.1 а.с.160-162).

У своїх поясненнях позивач наполягає на тому, що у звіті ліквідатора було допущено технічну помилку в назві дебітора, та замість вірного ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс» зазначено ТОВ «Інтер-Полюс». Вказана помилка виникла у зв'язку з тим, що ліквідатором в жодному документі не зазначено код ЄДРПОУ. Про те, що вказане є саме технічною помилкою свідчить те, що ТОВ «Інтер-Полюс» (код ЄДРПОУ 31981683) згідно КВЕД займається будівництвом житлових та нежитлових приміщень і розташоване в м.Сімферополь, а ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс» (код ЄДРПОУ 34561641) розташоване у м.Дніпропетровську і основним видом його діяльності було оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, а у ТОВ «Унірем-Ойл» основним видом діяльності за КВЕД було вирощування зернових та технічних культур.

В даному випадку, в межах розгляду даної справи, суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність технічної помилки, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують перед ким саме існує дебіторська заборгованість, як в сумі 14 940 021,00грн. так і в сумі 1 786,01грн., та підтвердження вжиття заходів щодо її повернення, у зв'язку з чим погоджується з висновками відповідача про порушення ОСОБА_1 абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-XIV.

Відповідно до ч.1,2 ст.30 Закону №784-XIV, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна . Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Як зазначає представник ТОВ «Унірем-Ойл» у своїй скарзі на дії арбітражного керуючого, позивачем не було здійснено оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

У своїх поясненнях, позивач посилається на те, що таке оповіщення було здійснено у місцевій газеті, проте оголошення не збереглося, оскільки керуючись ст.30 Закону №784-XIV, комітетом кредиторів ТОВ «Унірем-Ойл» (Протокол від 30.03.2010р. №4) був встановлений чіткий порядок продажу майна банкрута. При цьому, жодний нормативно-правовий акт, який діяв протягом 2009-2010 років не містив обов'язку арбітражного керуючого формувати та зберігати архів арбітражного керуючого.

Суд критично оцінює такі доводи позивача з огляду на наступне.

По-перше, на засіданні комітету кредиторів ТОВ «Унірем-Ойл», яке відбулося 30.03.2010р. був визначений порядок оцінки та продажу майна ТОВ «Унірем-Ойл» та прийнято наступні рішення:

1. Надати ліквідатору право без додаткового погодження укласти договір з біржею «Центральна товарна біржа» на проведення на ній торгів по продажу автотранспорту банкрута. Реалізувати автотранспорт ТОВ «Унірем-Ойл» за ціною не нижче оціночної;

2. Реалізацію іншого майна ТОВ «Унірем-Ойл» провести по прямим договорам за ціною не нижче оціночної.

Таким чином, вказані рішення комітету кредиторів не містять у собі підстав звільнення ОСОБА_1 від оповіщення через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, не містять і обставин, які б вказували на відсутність підстав для збереження такого оголошення. Більш того, позивач не зазначає ані найменування місцевої газети, до якої було надано оголошення, ані її номеру, не зазначено й дату його подання.

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону №784-XIV, після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено факт забезпечення ним через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає обставин, які б свідчили про відсутність порушення з боку позивача вимог ч.2 ст.30 Закону №784-XIV.

Щодо доводів позивача про перевищення відповідачем своїх повноважень та неправомірне застосування ним Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 року за №1113/23645, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до 1.4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5, ним визначається процедура організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Цей Порядок поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). (п.1.2) Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю) (п.1.3).

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VІ від 22.12.2011 року внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42-43, ст. 378 із наступними змінами), виклавши його в новій редакції.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону, позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного Закону, з дня набрання чинності цим Законом продовжують діяти ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У судовому засіданні позивач зазначив, що на даний час він має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні перевірки у жовтні 2014 року вірно керувався Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5, оскільки саме він був чинним безпосередньо на час проведення перевірки.

Пунктами 6.9 - 6.13 зазначеного Порядку передбачено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень.

При цьому орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

Припис або розпорядження виноситься органом контролю на підставі акта перевірки не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання акта перевірки та надається арбітражному керуючому особисто або надсилається йому рекомендованим листом та електронною поштою. Припис та/або розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто або за його дорученням представник отримав вказані припис та/або розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений пунктом 2.15 розділу II цього Порядку. Докази надсилання припису та/або розпорядження арбітражному керуючому є невід'ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються за місцезнаходженням органу контролю, який виніс припис та/або розпорядження.

У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення. Строк виконання розпорядження у випадку наявності об'єктивних підстав може бути продовжено органом контролю шляхом внесення відповідних змін до розпорядження.

Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки.

У разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження або арбітражний керуючий не подав до органу контролю документи, що підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку.

У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем, в процесі розгляду даної справи, було чітко зазначено як шлях виконання оскаржуваних розпорядження Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області від 07.11.2014 р. №98-Р та припису Головного управління юстиції Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області від 07.11.2014 р. №99-П (т.2 а.с.1-6), так і обґрунтовано правомірність оскаржуваних рішень, що підтверджується додатковими поясненнями відповідача до заперечення проти адміністративного позову від 04.02.2015 року та матеріалами перевірки позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зокрема, відповідач зазначив, що розпорядження про усунення виявлених порушень може бути виконано шляхом надання розпорядником майна ТОВ «Унірем-Ойл» арбітражним керуючим ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області акта інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами, згідно якого існувала дебіторська заборгованість перед ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс» у розмірі 14 940 021,00грн. та/або у разі технічної помилки зазначеної в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області щодо назви підприємства дебітора, звернутися з клопотанням до господарського суду Дніпропетровської області щодо виправлення допущеної технічної помилки у назві підприємства ТОВ «Інтер-Полюс» на ТОВ «Комерційне підприємство «Інтер-Полюс».

Проте, у судовому засіданні позивач зазначив, що виконання розпорядження за будь-яких умов є неможливим. При цьому, доказів того, що позивач намагався усунути виявлені порушення, матеріали справи не містять. Під час судового розгляду, позивач наполягав на неправомірності винесеного розпорядження, у зв'язку з чим воно не підлягає виконанню.

Враховуючи, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для задоволення позову відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі з'ясував обставини у справі та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст. 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі №804/479/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.04.2015р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов