Ухвала

від 09.04.2015 по справі 826/20877/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20877/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оніс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оніс», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішенні від 09.12.2014 №0006172201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку із відсутністю можливості забезпечити явку представника в судове засідання.

Враховуючи, встановлений законом строк для розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, також те що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами. При цьому відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 №0006172201.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оніс" (код ЄДРПОУ 32069791) зареєстровано 01.08.2002 в Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 01.08.2002 №10651200000005629, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, та перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Основними видами діяльності за КВЕД є будівництво житлових і не житлових будівель; підготовчі роботи на будівельному майданчику, електромонтажні роботи та ін.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Мін доходів у м. Києві на підставі направлення від 19.11.2014 №1206/26-51-22-01, та наказу від 19.11.2014 №1417-П року виданих ДПІ у Дарницькому районі ДФС у м. Києві, згідно з п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Оніс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Секвойя-СК» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, за результатом якої складено акт від 02.11.2014 №9810/26-51-22-01/32069791 (далі акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "Оніс" вимог п.п. 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 185 819,00 грн. за липень 2014 року.

На підставі Акту перевірки від 02.11.2014 №9810/26-51-22-01/32069791 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 № 0006172201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 185 819 , 00 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції у сумі 92 909,50 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Приписами п.180.1 ст.180 ПК України визначено, що платник податку - будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Платник податку самостійно відповідає за своєчасність та повноту нарахування та сплати податку. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків; дата відвантаження товарів покупцю (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. При цьому дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною, є датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту (п. 198 ст. 198 ПК України).

Згідно приписів п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз правових норм, які регулюють правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що для формування платником податків витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови відслідкування суб'єктом господарювання фактичного надходження цих сум до бюджету (сплати податку іншими суб'єктами господарювання). У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, інших порушень, в тому числі дефектів документів, що видавались цими підприємствами, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Дані правові норми визначають, що до складу витрат, які дають право формувати податковий кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про реальну господарську операцію та підтверджує її здійснення. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг) саме у контрагента, зазначеного в первинних документах.

Так, з матеріалів справи убачається, що 29.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оніс" (Замовник) та ТОВ "Секвойя-СК" (Підрядник) було укладено договір на виконання монтажних робіт № 29-05-14, згідно умов п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується виконати монтажні роботи на об'єктах Замовника за адресами: м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 2, м. Київ, вул. Гарматна, 4, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах Договору.

Згідно п.п. 2.1. Договору Загальна вартість Договору у відповідності з кошторисом (Додаток № 1 до Договору) становить 210 409,25 грн., крім того ПДВ 20% - 41 081,85 грн.

Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Ціна Договору є твердою та зміні не підлягає. (п.п.2.2., 2.3 Договору).

На виконання умов вказаного договору, між Замовником та Підрядником підписано акт виконання монтажних робіт від 07.07.2014 року на загальну суму 252 491,10 грн., та виписано податкову накладну на суму 252 491,10 грн. у т.ч ПДВ 42 081,85 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, 02.06.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Оніс" (Замовник) та ТОВ "Секвойя-СК" (Підрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 02-06/14, згідно умов п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єкті Замовника за адресою: м. Київ, вул. Первомайського,7, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах Договору.

Згідно п.п. 2.1. Договору Загальна вартість Договору у відповідності з кошторисом (Додаток № 1 до Договору) становить 223 434,00 грн., крім того ПДВ 20% - 44 686,80 грн.

Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Ціна Договору є твердою та зміні не підлягає. (п.п.2.2., 2.3 Договору).

На виконання умов вказаного договору, між Замовником та Підрядником підписано акт виконання будівельних робіт від 31.07.2014 року на загальну суму 268 120,80 грн., та виписано податкову накладну на суму 268 120,80 грн. у т.ч ПДВ 44 686,80 грн. копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказані суми податку на додану вартість були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Оніс» за липень 2014 року, згідно податкової декларації.

Розрахунки між ТОВ "Оніс" та ТОВ "Секвойя-СК " за виконані роботи за вказаними договорами проведено у повному обсязі, факт оплати за надані послуги підтверджується також актом перевірки від 02.11.2014 року № 9810/26-51-22-01/32069791, матеріали справи містять копії виписок ПАТ "Укрсоцбанк" на зазначені вище суми.

Разом з цим, як вірно зауважено судом першої інстанції, в акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні вказаних податкових накладних від імені контрагента позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

В свою чергу судом встановлено, що ТОВ «Секвойя-СК» (код ЄДРПОУ 38000667) (Підрядник) зареєстровано за адресою: 61105, Харківська обл., місто Харків, вул. Киргизька, буд.19. Основними видами діяльності за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи та ін.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт реального придбання товару та його використання у господарській діяльності. Видані позивачеві контрагентом податкові накладні та інші документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з ПДВ. На момент видачі податкових накладних постачальник був зареєстрований платником ПДВ, а отже, мав право їх виписувати. В свою чергу, замовник мав правові підстави включити суму сплаченого в ціні товару ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства контрагентом. Судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача або його контрагента.

Однак колегія суддів зауважує, що податковим органом наведених висновків суду першої інстанції не спростовано і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 27.11.2014 № 87 надав податковому органу письмові пояснення, в яких повідомив, що вартість доставки входила у вартість товару, який доставлявся Продавцем на об'єкт Замовника. Відрядження працівників позивача не здійснювались, тому що перемовини з контрагентом відбувались в телефонному режимі. Що стосується документів, які підтверджують факт допуску працівників ТОВ «Оніс» на об'єкти, де здійснювалися будівельно-монтажні роботи, то ведення останніх не передбачено нормативними документами. Підтвердженням виконання робіт є акти виконаних робіт, підписані Замовником. Також позивачем до контролюючого органу надано завірені копії документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Секвойя-СК». На адресу суду позивачем на підтвердження поставки матеріалів постачальником до об'єктів замовників надано копії листів ТОВ «Секвойя-СК» від 22.07.2014 та 31.07.2014.

В свою чергу відсутність доказів транспортування товарів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій та позбавлення платника податку права на податковий кредит. У даному випадку податковий орган повинен був провести зустрічну звірку з контрагентом позивача ТОВ «Секвойя-СК» та співставити документи бухгалтерського обліку у тому числі дослідити документи і щодо транспортування товарів, однак останній самоусунувся від виконання своїх обов'язків та безпідставно зробив високо про порушення законодавства позивачем.

Пунктом 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі-Порядок) передбачено, що зустрічні зірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Крім того, між ТОВ «Секвойя-СК» та ТОВ «ОНІС» виникли правовідносини поставки товару на підставі рахунків-фактур - №22-07/14 від 22.07.2014 та №31-07/14 від 31.07.2014.

Отримані ТОВ «Оніс» Товари на підставі рахунку-фактури №31-07/14 були використані позивачем в господарській діяльності для технічного обслуговування об'єктів ряду замовників та значаться в актах виконаних робіт з Національним університетом «Києво - Могилянська Академія», представництво «ГООЙОРД Б.В», ТОВ «Ековторресурси», ТОВ «Райт Груп» та ТОВ «ІТЕБ», згідно укладених договорів №№ 03-01/14 від 22.01.2014, 01-06/11 від 01.06.2011, 01-09/09 від 01.09.2009, № 19-06/14 від 17.06.2014, № 02-06/14 від 02.06.2014.

На підтвердження господарських правовідносин ТОВ «Оніс» з ТОВ «Секвойя-СК» позивачем надано суду копії акту звірки підприємств від 06.02.2015 № 1; на підтвердження реальності факту придбання у ТОВ «Секвойя-СК» за рахунками-фактури від 22.07.2014 та 03.07.2014 ТОВ «Оніс» надано оборотно-сальдові відомості по рахунках 26 та 201 з відображенням закуплених ТМЦ, крім цього позивачем надано зведену таблицю за основними показниками придбання та подальших реалізації/використання придбаних товарів/послуг.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за вказаними Договорами на відповідні суми.

Контрагент позивача на момент укладання та виконання договорів був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, необхідні ліцензії на впровадження діяльності.

Таким чином, позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт реального придбання товару. Видані позивачеві контрагентом податкові накладні та інші документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. На момент видачі податкових накладних постачальник був зареєстрований платником ПДВ, а отже мав право їх виписувати. В свою чергу, позивач мав правові підстави включити суму сплаченого в ціні товару ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

З матеріалів справи вбачається безпосередній зв'язок господарських операцій позивача з його господарською діяльністю, натомість, відповідачем тверджень позивача не спростовано.

Так, вказані вище договори про надання будівельно-монтажних робіт укладені між ТОВ «Секвойя-СК» та ТОВ «ОНІС» - №29-05/14 від 29.05.2014; укладено для виконання позивачем робіт за договорами укладеними з ТОВ «ТРК Інвест» №16-04/14 від 16.04.2014 та №12-06/14 від 12.06.2014; та №06-06/14 від 02.06.2014 /роботи виконано для ТОВ «Криворіжіндустріалбуд» по його договору з ТОВ «ОНІС» №21-04/14 від 21.04.2014

Матеріали справи містять копії договорів підряду позивача з ТОВ «ТРК Інвест» №16-04/14 від 16.04.2014 та №12-06/14 від 12.06.2014; з ТОВ «Криворіжіндустріалбуд» №21-04/14 від 21.04.2014, договірні ціни, акти приймання виконаних будівельних робіт складені позивачем з його замовниками, виписки з банківських рахунків.

Окремо колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що податковим органом не надано належних доказів щодо спростування наведених висновків суду першої інстанції про реальність господарських операцій з зазначеним контрагентом. Висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій (як з придбання так і з продажу позивачем товарів (послуг)) базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 09.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М