Ухвала

від 09.04.2015 по справі 803/2063/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 14094/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Укрветсанзавод» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до державного підприємства «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач посилався на те, що ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», не відшкодувало фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 27.07.2013 року по 26.09.2013 року, внаслідок чого виникла заборгованість з цього виду платежу в розмірі 22904, 03 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в зазначеному вище розмірі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень-вересень 2013 року в розмірі 22904, 03 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ДП «Укрветсанзавод», подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування істотних обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Апелянт звертає увагу на те, що ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» було реорганізовано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2012 року № 1147, а на його базі створено Ковельську філію ДП «Укрветсанзавод», яка не є юридичною особою. Тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення коштів з ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод», а не з ДП «Укрветсанзавод», яке є правонаступником прав і обов'язків ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод», та яке б мало бути відповідачем у даній справі.

Апелянт просить змінити постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року, замінивши неналежного відповідача ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» на належного - ДП «Укрветсанзавод».

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» перебувало на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно наданих розрахунків позивачем нараховано для відшкодування органам Пенсійного фонду витрати на виплату на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 22904, 03 грн. за період з 27.07.2013 року по 26.09.2013 року, які в добровільному порядку ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» не сплачено.

24.11.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 11971120025000325 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод», що підтверджується повідомленням державного реєстратора від 24.11.2014 року вих. № 1894.

Задовольняючи позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч вимогам ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», не відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22904, 03 грн., яка підлягає стягненню з ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно з п.1 абз. 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають витрати на доставку пенсії згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, які затверджені наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 № 166, що становлять у місті - 0,79%, у селі та селищі міського типу - 1,56% від суми пенсії; згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 19.09.2007 року за № 828 на період до 31.12.2007 року витрати на доставку пенсії становлять - у місті - 0,80%, у селі та селищі міського типу - 1,95% від суми пенсії.

Згідно пп. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пп. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи видно, що ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» допущено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 27.07.2013 року по 26.09.2013 року.

Оскільки ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» не було відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за вказаний період, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про стягнення заборгованості з відповідача в загальній сумі 22904, 03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що належним відповідачем у справі є ДП «Укрветсанзавод», тому заборгованість не може бути стягнуто з ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод», яке в процесі реорганізації перетворилося на Ковельську філію ДП «Укрветсанзавод», що не є юридичною особою, колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» було здійснено в 2014 році, після прийняття рішення у даній справі. Тобто на момент виникнення спірних правовідносин, розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття рішення ДП «Ковельський державний завод кормових додатків «Ветсанзавод» ще не було реорганізовано та мало статус юридичної особи.

Питання стягнення витрат з належного боржника може бути вирішене у встановленому порядку в процесі примусового виконання постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи, тому підстав для її зміни колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Укрветсанзавод» залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року в справі № 803/2063/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М.Старунський