Ухвала

від 08.04.2015 по справі 815/4925/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4925/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.,

за участю представника апелянта - Кириленка А.В.,

представника позивача - Капітонова П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс-Ель" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при перевірці позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративши чинність норми; скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.08.2014 року № 0002542202. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про його скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.08.2014 року № 0002542202. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу ДПІ м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.07.2014 року №274 та направлення на перевірку від 17.07.2014 р. № 01-045/143, посадовою особою ДПІ м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до постанови слідчого першого відділу КР СУ ФР ДПІ у Голосіївсьокму районі ГУ Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Макаренко О.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Імпекс - Ель" (код ЄДРПОУ 32004933) з питань правомірності формування податкового кредиту в частині господарських відносин з платниками податків: товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс» (код ЄДРПОУ 33430872), приватного підприємства «Адвертайм Столиця» (код ЄДРПОУ 37422839), товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» (код ЄДРПОУ 37896740), товариства з обмеженою відповідальністю «К-Левер» (код ЄДРПОУ 37140082) за період з 01.05.2012 по 28.02.2013 року.

Податковим органом при проведенні позапланової виїзної перевірки господарських відносин ТОВ "Імпекс - Ель" з питань правомірності формування податкового кредиту в частині господарських відносин з платниками податків: ТОВ «ТВ Транс», ПП «Адвертайм Столиця», ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «К-Левер» за період з 01.05.2012 по 28.02.2013 року були використані: інформація комп'ютерних баз автоматизованих інформаційних систем ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ГУ Міндоходів в Одеській області; постанова слідчого першого відділу КР СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у. Києві майора податкової міліції Ю.В. Макаренко «Про призначення позапланової документальної перевірки» від 22.04.2014 року, акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ГУ Міндоходів від 18.05.2013 р. № 40/22-00/33430872; акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів від 20.06.2013 року №394/22-2/37422839; договори по контрагентам; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкові та видаткові накладні; платіжні доручення; оборотньо-сальдові відомості.

За результатами перевірки було складено акт № 1399/15-03-22-02/0302/32004933 від 31.07.2014 р. яким встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6. ст. 198, ПК України (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 Декларації) у розмірі 274116 грн., в т.ч. по періодах: липень 2012 р. на суму 26833 грн.; вересень 2012 р. на суму 98824 грн.; жовтень 2012 р. на суму 112034 грн.; січень 2012 р. на суму 36425 грн.

13.08.2014 року позивачем до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області були поданні заперечення на акт перевірки № 1399/15-03-22-02/0302/32004933 від 31.07.2014 року.

20.08.2014 року відповідачем було надано відповідь на вищезазначені заперечення, в якій зокрема зазначено, що заперечення ТОВ «Імпекс-Ель» до акту перевірки № 1399/15-03-22-02/0302/32004933 від 31.07.2014 року не можуть бути прийняті як підстава для скасування висновків зазначеного акта перевірки.

26.08.2014 року податковим органом на підставі акту перевірки № 1399/15-03-22-02/0302/32004933 від 31.07.2014 року винесено податкове повідомлення - рішення №0002542202, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 411174,00 грн., з яких за основним платежем - 274116 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 137058 грн. (а/с. 30).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, положеннями ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 01.05.2012 року по 28.02.2013 року ТОВ "Імпекс - Ель" мало взаємовідносини із ТОВ «ТВ Транс», ПП «Адвертайм Столиця», ТОВ «Епро-Дівайс», ТОВ «К-Левер».

Так, між ТОВ "Імпекс - Ель" (Замовник) та ТОВ «ТВ Транс» (Експедитор) укладено договір № 29-06 від 29.06.2012 р. експедиційного обслуговування автоперевезень на території України (т. 1 а.с. 70-72).

Предметом вказаного договору, відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, є організація та виконання перевезень вантажу автотранспортом, експедиційне обслуговування на території України, розрахунок за здійснені послуги.

Між ТОВ "Імпекс - Ель" (Замовник) та ПП «Адвертайм Столиця» (Виконавець) укладено договір №24123 від 24.12.2012 року про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати транспортно-експедиторські послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 73-74).

Між ТОВ "Імпекс - Ель" (Покупець) та ТОВ «Епро-Дівайс» (Продавець) укладено договір постачання 11/09-12 від 11.09.2012 р.(т. 1 а.с. 75-76).

Предметом вказаного договору відповідно до п. 1.1 зазначеного договору є: продавець зобов'язується поставити, а покупець отримати та сплатити на умовах цього договору товар. Найменування товару, його кількість та договірна ціна вказується в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Сума договору складається відповідно із усіх сум всіх специфікацій, згідно яких товар був отриманий та оплачений.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Імпекс - Ель" (Замовник) та ТОВ «К-Левер» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №4/01-4 від 04.01.2013 р.

Предмет вказаного договору: виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по перевезенню вантажу, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вищезазначених договорів та на підтвердження реального здійснення господарської операції до суду надано: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, оборотньо-сальдові відомості, видаткові накладні, заявки до договорів, товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.77-203), журнал-ордер і відомість по рахунку, платіжні доручення, квитанції, податкові декларації (т. 2 а.с. 86, 96-143). Крім того, представником позивача щодо придбаного товару (паливо дизельне) надано до суду: сертифікати відповідності, паспорти продукції (т.2 а.с.144-148).

Таким чином, первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у позовній вимозі щодо визнання протиправними дії ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при перевірці позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративши чинність норми. Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції з огляду на наступне.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Висновки, викладені в акті, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків для платника податків. Акт перевірки є підставою для прийняття рішення про застосування санкцій у разі виявлення правопорушення, яке і породжує для позивача відповідні негативні наслідки та може бути оскаржено.

Колегія суддів зазначає, що оскільки дії зі складення акта не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то позовні вимоги ТОВ «Імпекс-Ель» в частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при перевірці позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративши чинність норми, не підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Імпекс-Ель» в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.08.2014 року № 0002542202 є доведеними, обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2015 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик