Постанова

від 07.07.2009 по справі 2а-1387/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1387/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 липня 2009 року                                                           м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у

складі:

головуючого - судді                     Костіва М.В.

при секретарі                         Жарській І.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- представник;

    від відповідача 1:  не з'явилися,

від відповідача 2: ОСОБА_2

- представник,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом 

малого приватного підприємства “Форум”, м. Львів, до Першої львівської

державної нотаріальної контори, м. Львів, до Третьої львівської нотаріальної

контори, про визнання неправомірними дій посадових осіб відповідачів, зняття

арешту (заборони), накладеної на підставі договору довічного утримання від

12.11.1994 р. на житловий будинок в АДРЕСА_1, про що державним нотаріусом

першої Львівської державної нотаріальної контори 24.02.2007 р. внесено запис в

Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,

встановив:

Мале приватне підприємство “Форум”, м. Львів, звернулось із

позовом до завідуючого першою Львівською державною нотаріальною конторою, м.

Львів, про визнання неправомірними дій посадових осіб першої Львівської

державної нотаріальної контори, зняття арешту (заборони), накладеної на

підставі договору довічного утримання від 12.11.1994 р. на житловий будинок в

АДРЕСА_1, про що державним нотаріусом першої Львівської державної нотаріальної

контори 24.02.2007 р. внесено запис в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів

нерухомого майна.

Ухвалою від 10.02.2009 р. Львівський окружний адміністративний

суд відкрив провадження у справі та призначив справу на 16.04.2009 р. Розгляд

справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України. Представникам

сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У

відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній

матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з

мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач є власником

будинку в м. Львів, вул. Лінкольна, 9. Однак, попередня власниця будинку уклала

12.11.1994 р. договір довічного утримання, на підставі якого на будинок було

накладено арешт (заборону). ІНФОРМАЦІЯ_1 попередня власниця будинку померла, що

тягне за собою припинення договору довічного утримання та, відповідно, зняття

заборони відчуження будинку. Однак, на вимогу позивача відповідач відмовився

зняти заборону відчуження. Просить позов задовольнити.

За клопотанням позивача від 21.05.2009 року в якості

співвідповідача було залучено Третю львівську державну нотаріальну контору,

нотаріусом якої вносилась заборона.

Відповідно до Заяви про уточнення позовних вимог від 30.06.2009

року позивач просить визнати неправомірними дії посадових осіб Першої та

Третьої державних нотаріальних контор, а також зняти арешт (заборону) на

житловий будинок.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, письмового заперечення

по справі не надав.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення

представників, суд встановив наступне.

12.11.1994 р. між ОСОБА_3 (відчужувач) та ОСОБА_4 був укладений

договір довічного утримання, згідно із п. 1 якого ОСОБА_3 передала у приватну

власність ОСОБА_4 житловий будинок по АДРЕСА_1. У зв'язку із цим 12.11.1994 р.

державним нотаріусом було вчинено заборону відчуження зазначеного в договорі

житлового будинку до припинення чи розірвання договору довічного утримання, що

підтверджується записом на договорі.

З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів

нерухомого майна №17883250 від 02.04.2008 р. вбачається, що заборона не знята і

була перенесена зі старої програми в нову 24.02.2007 р., що підтверджується

листом відповідача №2734/02-27 від 18.09.2008 р.

У відповідності до витягу про реєстрацію права власності на

нерухоме майно №17433692, виданого 21.01.2008 р. Обласним комунальним

підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та

експертної оцінки”, позивач зареєстрований власником будинку в АДРЕСА_1 на

підставі постанови господарського суду Львівської області від 20.12.2007 р. у

справі №7/376А та ухвали господарського суду Львівської області у справі

№7/376А від 11.01.2008 р. Як вбачається з постанови господарського суду

Львівської області від 20.12.2007 р. у справі №7/376А за позовом МПП “Форум” до

Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної

інвентаризації та експертної оцінки” про визнання дій неправомірними та

зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

право власності на будинок перейшло до позивача з дати підписання договору із

Хомою С.-М.В.- 09.09.1997 р. Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини,

встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській

справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у

яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини набуття права власності не є предметом даного спору.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено актовий запис

НОМЕР_1 від 18.09.1999 р., що підтверджується листом №1978/03-33 від 17.04.2008

р. Міського відділу реєстрації актів цивільного стану.

Заявою №7 від 11.09.2008 р. позивач інформував про цю обставину

державного нотаріуса першої Львівської державної нотаріальної контори та просив

зняти арешт (заборону), накладену на житловий будинок у зв'язку із припиненням

договору довічного утримання від 12.11.1994 р. Однак листом відповідача

№2734/02-27 від 18.09.2008 р. позивачу було відмовлено із зазначенням того, що

факту розірвання чи визнання недійсним договору довічного утримання не

вбачається.

Згідно із ст. 425 ЦК УРСР, який діяв на час існування

відповідних відносин, за договором довічного утримання одна сторона, що є

непрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач), передає у

власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін

чого набувач майна зобов'язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне

забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної

допомоги. Згідно із ч. 1 ст. 427 ЦК УРСР відчуження будинку набувачем за життя

відчужувача не допускається. Посилання позивача на припинення зобов'язання

внаслідок смерті відчужувача не заслуговує на увагу та суперечить ч. 1 ст. 223

ЦК УРСР, відповідно до якої зобов'язання припиняється смертю боржника лише якщо

виконання не може бути проведено без особистої участі боржника. У той же час,

зі смертю сторони припиняється договір.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України “Про нотаріат” при

посвідченні  договору довічного утримання

нотаріус чи посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської

Ради народних депутатів за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі,

садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування

земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину

накладають заборону їх відчуження. Згідно із ст. 74 вказаного закону, одержавши

повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики

(кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору

застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання,

нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської

ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового

будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Таке повідомлення

було отримане, однак, дії, передбачені законом, не були вчинені відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади

та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою

визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його

положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи

окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б

гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє

не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з

використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано,

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення

дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Позивач просить визнати неправомірними дії неконкретизованих

посадових осіб Першої львівської державної нотаріальної контори, Третьої

львівської державної нотаріальної контори, однак жодних доказів того, яка саме

посадова особа була зобов'язана вчинити відповідну дію та вчинила таку дію

всупереч закону, суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов

підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   1.     Позов задовольнити

частково.

2.   2.     Зобов'язати Третю

львівську нотаріальну контору (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 39) зняти арешт

(заборону), накладену на підставі договору довічного утримання від 12.11.1994

р. на житловий будинок в АДРЕСА_1, про що державним нотаріусом Першої

львівської державної нотаріальної контори 24.02.2007 р. внесено запис в Єдиний

реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

3.   3.     В частині решти вимог

у позові відмовити.

4.   4.     Стягнути з державного

бюджету на користь малого приватного підприємства “Форум” (місцезнаходження:

79027, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 175/15; ідентифікаційний номер 20821242)

1 грн. 70 коп. судового збору.

5.   5.     Постанова набирає

законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова

може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                              

/підпис/

                Костів М.В.

З оригіналом

згідно

Суддя                                             Костів

М.В.

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2009 року.