Ухвала

від 09.04.2015 по справі 814/2985/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2985/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Коваля М.П. судді -Вербицької Н.В. при секретарі -Богдановій С.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАФІНСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2014 року № 0008012208, від 16.05.2014 року №0008022208,

встановила:

Позивач ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС» 30.09.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0008012208 та № 0008022208 від 16.05.2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що зазначені у акті перевірки обставини та висновки є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства України, а оскаржені повідомлення-рішення є таким, що підлягають скасуванню.

Справа була розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0008012208 від 16.05.2014 року, відповідно до якого ТОВ "АВІАФІНСЕРВІС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 153 648,00 грн., з яких: 12 2918,00 грн. - за основним зобов'язанням, 30 730,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0008022208 від 16.05.2014 року, відповідно до якого ТОВ "АВІАФІНСЕРВІС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 107 030,00 грн., з яких: 86 104,00 грн. - за основним зобов'язанням, 21 526,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що в період з 15.04.2014 року по 22.04.2014 року спеціалістами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АВІАФІНСЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року та з податку на прибуток за 2013 рік по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "ПК УНІТЕК" (код ЄДРПОУ 38385492) за 2013 рік, ТОВ "ТБК "ФАВОРІ-СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 38251558) за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 оку та контрагентами-покупцями.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки було складено акт №329/14-03-22-08/36954963 від 25.04.2014 року (т. 1 а.с. 18-88) у якому було встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2013 року на суму ПДВ 35 191 грн., січень 2014 року на суму ПДВ 19 434,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет всього 86 104,00 грн., в т.ч. за грудень 2013 року на суму ПДВ 50 913,00 грн., за січень 2014 року на суму ПДВ 15 757,00 грн., за лютий 2014 року на суму ПДВ 19 434,00 грн.;

- пп. 134.1.1 п. 134. ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, ст. 138 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 122 918,00 грн.;

- не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "АВІАФІНСЕРВІС" з отримання товарів від ТОВ "ПК УНІТЕК" за серпень 2013 року на загальну суму ПДВ у розмірі 64 953,16 грн. та подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ 70 011,70 грн., а саме: ДП ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" ДЗТІП "ПРОМОБОРОНЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 25662328) в лютому 2014 року на суму ПДВ 28 887,08 грн.; ДП "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП" (код ЄДРПОУ 09794409) на суму ПДВ 41 124,62 грн., в т.ч. в серпні 2013 року на 20 158,19 грн., в жовтні 2013 року - на 13 69,40 грн., в листопаді 2013 року - на 7 682,93 грн., в грудні 2013 року - 114,10 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0008012208 від 16.05.2014 року про застосування збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 86 104,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 21 526,00 грн. (т. 1 а.с. 14);

- № 0008022208 від 16.05.2014 року про застосування збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 122 918,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 30 730,00 грн. (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог п. 201.11 ст. 201 ПК України).

Посилання в Акті перевірки на те, що контрагентами позивача не підтверджені податкові зобов'язання, як на порушення податкового законодавства з боку позивача є безпідставними, оскільки жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Дана правова позиція також ґрунтується на практиці Європейського суду (справа "Інтерсплав" проти України"), де зазначено, що негативні наслідки щодо порушення законодавства з нарахування ПДВ повинні застосовуватися саме до того суб'єкта, який порушив це законодавство.

Платник податків не може вважатися недобросовісним, якщо на момент укладання угоди запис про його контрагента присутній в Єдиному держреєстрі і він був зареєстрований як платник ПДВ. Такий висновок підтверджується постановами ВАСУ від 09.12.2009 року № К-10075/7, від 29.05.2008 року № К-18083/07, від 17.12.2009 року № К-1035/08 і від 13.10.2009 року № К-22330/07.

На думку ВАСУ, особа, яка видає податкову накладну, має бути зареєстрована як платник ПДВ на момент здійснення відповідної господарської операції. Також ВАСУ рекомендує враховувати обізнаність про статус контрагента (відсутність реєстрації платника ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб або представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, тощо). На думку Суду, ці дані можна з'ясувати за допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених відомостей про анульовані свідоцтва платників ПДВ.

На момент здійснення господарських операцій контрагенти відповідача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с. 44-49) та мали свідоцтва платників ПДВ.

На підтвердження товарності угод укладених та реалізованих із підприємствами-контрагентами, ТОВ "АВІАФІНСЕРВІС" надав первинні документи бухгалтерського обліку передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме:

1) по взаємовідносинам з ТОВ "ПК УНІТЕК":

- договір на постачання продукції № 0508 від 05.08.2013 року (т. 1 а.с. 232-234), рахунок-фактура № УН-0000059 від 05.08.2013 року (т. 1 а.с. 227), видаткова накладна № 050803 від 05.08.2013 року (т. 1 а.с. 228), Акт прийому-передачі № 1 від 05.08.2013 року (т. 1 а.с. 229), податкова накладна № 27 від 05.08.2013 року на суму 52 487,52 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 8 747,92 грн. (т. 1 а.с. 230), довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) № 22 від 05.08.2013 року (т. 1 а.с. 231);

- договір на постачання продукції № 0708 від 07.08.2013 року (т. 1 а.с. 224-226), рахунок-фактура № УН-000060 від 07.08.2013 року (т. 1 а.с. 218), видаткова накладна № 070803 від 07.08.2013 року (т. 1 а.с. 219), Акт прийому-передачі ТМЦ від 07.08.2013 року (т. 1 а.с. 220), податкова накладна № 28 від 07.08.2013 року на суму 46 31,46 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 7 671,91 грн. (т. 1 а.с. 221), товарно-транспортна накладна № 56 від 07.08.2013 року (т. 1 а.с. 222), довіреність на отримання ТМЦ № 23 від 07.08.2013 року (т. 1 а.с. 223);

- договір на постачання продукції № 1208 від 12.08.2013 року (т. 1 а.с. 215-217), рахунок-фактура № УН-0000061 від 12.08.2013 року (т. 1 а.с. 210), видаткова накладна № 120801 від 12.08.2013 року (т. 1 а.с. 211), Акт прийому-передачі ТМЦ від 12.08.2013 року (т. 1 а.с. 212), податкова накладна № 29 від 12.08.213 року на суму 54 586,92 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 9 097,82 грн. (т. 1 а.с. 213), довіреність на отримання ТМЦ № 24 від 12.08.213 року (т. 1 а.с. 214);

- договір на постачання продукції № 1408 від 14.08.2013 року (т. 1 а.с. 207-209), рахунок-фактура № УН-0000062 від 14.08.2013 року (т. 1 а.с. 203), видаткова накладна № 140801 від 14.08.2013 року (т. 1 а.с. 204), Акт прийому-передачі ТМЦ від 14.08.2013 року (т. 1 а.с. 205), податкова накладна № 30 від 14.08.2013 року на суму 50 387,88 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 8 397,98 грн. (т. 1 а.с. 206), довіреність на отримання ТМЦ № 25 від 14.08.2013 року (т. 1 а.с.206а);

- договір на постачання продукції № 1508 від 15.08.2013 року (т. 1 а.с. 200-202), рахунок-фактура № УН-0000063 від 15.08.2013 оку (т. 1 а.с. 194), видаткова накладна № 150801 від 15.08.2013 року (т. 1 а.с. 195), Акт прийому-передачі ТМЦ від 15.08.2013 року (т. 1 а.с. 196), податкова накладна № 31 від 15.08.2013 року на суму 31 492,44 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 5 248,74 грн. (т. 1 а.с. 197), товарно-транспортна накладна № 58 від 15.08.2013 року (т. 1 а.с.198), довіреність на отримання ТМЦ № 26 від 15.08.2013 року (т. 1 а.с. 199);

- договір на постачання продукції № 1908 від 19.08.2013 року (т. 1 а.с. 191-193), рахунок-фактура № УН-0000064 від 19.08.2013 року (т.1 а.с. 186), видаткова накладна № 190804 від 19.08.2013 року (т. 1 а.с. 187), Акт прийому-передачі ТМЦ від 19.08.2013 року (т. 1 а.с. 188), податкова накладна № 32 від 19.08.2013 року на суму 57785, 90 гривень (т. 1 а.с. 189), довіреність № 27 від 19.08.2013 року (т. 1 а.с. 190);

- договір на постачання продукції № 2108 від 21.08.2013 року (т. 1 а.с. 183-185), рахунок-фактура № УН-0000065 від 21.08.2013 року (т. 1 а.с. 178), видаткова накладна № 210801 від 21.08.2013 року (т. 1 а.с. 179), Акт прийому-передачі ТМЦ від 21.08.2013 року (т. 1 а.с. 180), податкова накладна № 33 від 21.08.2013 року на суму 30 862,56 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 5 143,76 грн. (т. 1 а.с. 181), довіреність на отримання ТМЦ № 28 від 21.08.2013 року (т. 1 а.с. 182);

- договір на постачання продукції № 2208 від 22.08.2013 року (т. 1 а.с. 175-177), рахунок-фактура № УН-000066 від 22.08.2013 року (т. 1 арк. спр. 170), видаткова накладна № 220801 від 22.08.2013 року (т. 1 а.с. 171), Акт прийому-передачі ТМЦ від 22.08.2013 року (т.1 а.с. 172), податкова накладна № 34 від 22.08.2013 року на суму 31 492,38 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 5 248,73 грн. (т. 1 а.с. 173), товарно-транспортна накладна № 61 від 22.08.2013 року (т. 1 а.с.174);

- договір на постачання продукції № 2808 від 28.08.2013 року (т. 1 а.с. 167-169), рахунок-фактура № УН-0000067 від 28.08.2013 року (т. 1 а.с. 162), видаткова накладна № 280802 від 28.08.2013 року (т. 1 а.с. 163), Акт прийому-передачі ТМЦ від 28.08.2013 року (т. 1 а.с. 164), податкова накладна № 35 від 28.08.2013 року на суму 33 591,90 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 5 598,65 грн. (т. 1 а.с. 165), товарно-транспортна накладна № 64 від 30.08.2013 року (т. 1 а.с.166);

2) по взаємовідносинам з ТОВ "ТБК "ФАВОРІ-СТРОЙ":

- договір на постачання продукції № 2911-р від 29.11.2013 року (т. 1 а.с. 157-159), протоколи погодження договірної вартості продукції (т. 1 а.с. 160-161), рахунок-фактура № СФ-0000044 від 25.12.2013 року (т. 1 а.с. 150), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14529 (т. 1 а.с. 143), приймально-здавальні акти (т. 1 а.с. 144, 145 - 146, 152, 153)№ 12023 (т. 1 а.с.151), товарно-транспортні накладні № 339054 від 30.11.2013 року (т. 1 а.с. 147 - 148), № 88 від 25.12.2013 року (т. 1 а.с. 154), № 339055 від 02.12.2013 року (т. 1 а.с. 155), податкові накладні № 12023 від 25.12.2013 року на 259 704,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 43 284,00 грн. (т. 1 а.с. 156), № 14529 від 30.12.2013 року на 516 624,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 86 104,00 грн. (т. 1 а.с. 149);

- договір на постачання продукції № 01/1012 від 10.12.2013 року (т. 1 а.с. 140-142), рахунки-фактури № СФ-0000024 від 10.12.2013 року (т. 1 а.с. 130), № СФ-0000037 від 20.12.2013 року (т. 1 а.с. 135), видаткові накладні № 4502 від 10.12.2013 року (т. 1 а.с. 131) та №9503 від 20.12.2013 року (т. 1 а.с. 136), товарно-транспортні накладні № 71 від 10.12.2013 року (т. 1 а.с. 133) та № 84 від 20.12.2013 року (т. 1 а.с. 138), довіреності на отримання ТМЦ №67 від 10.12.2013 року (т. 1 а.с. 134) та № 68 від 20.12.2013 року (т.1 а.с. 139), податкові накладні № 4502 від 10.12.2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 6 666,66 грн. (т.1 а.с. 132) та № 9503 від 20.12.2013 року на суму 59 952,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 9 992,00 грн. (т. 1 а.с. 137).

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що отримані від ТОВ "ПК УНІТЕК" та ТОВ "ТБК "ФАВОРІ-СТРОЙ" ТМЦ, після проведення відповідної обробки, на підставі договору № 5-06/13/25А-13 від 05.06.2013 року (т. 1 а.с. 122-124) були реалізовані Державному підприємству "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" та Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного зовнішньо-торгівельного інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт" відповідно до договору поставки № POE-30.3-9D/K-14 від 21.02.2014 року (т. 1 а.с. 99-103).

Судом 1-ї інстанції було вірно зазначено, що вимоги щодо оформлення податкових накладних встановлені п. 201.1 ст. 201 ПК України. Так, в акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями норм, встановлених податковим законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем було надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

Вказані висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008 року у справі №21-500во08, від 01.06.10 року у справі №21-573во10 та від 31.01.11 року у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09 року в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.06 року українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до довідок єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи апеляційним судом не має запису про припинення ТОВ ТОВ "ПК УНІТЕК", ТОВ "ТБК "ФАВОРІ-СТРОЙ".

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає не суттєвими та такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАФІНСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2014 року № 0008012208, від 16.05.2014 року №0008022208 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/М.П. Коваль Суддя: /підпис/Н.В. Вербицька