Рішення

від 06.04.2015 по справі 904/874/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.15р. Справа № 904/874/15

За позовом Прокурора м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Житлово-будівельного кооперативу "САЛЮТ", м. Кривий Ріг

про стягнення 89 345,33 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

прокурор: Ягольник Г.В. - представник (дов. № 05/1-146 вих.15 від 26.01.2015)

від позивача: Кузьменко С.А. - представник (дов. № 1 від 30.12.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "САЛЮТ" про стягнення заборгованості за договором № 122 від 05.03.2002 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару у розмірі 89 345,33 грн., з яких 69 635,33 грн. основна заборгованість, 5 185,08 грн. пеня, 12 928,80 грн. інфляційні втрати, 1 596,12 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 122 від 05.03.2002 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару щодо своєчасної та повної сплати теплової енергії за період з 20.10.2013 по 17.12.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 10.03.2015 на. 06.04.2015.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2002 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) та Житлово-будівельного кооперативу "САЛЮТ" (споживач) було укладено договір № 122 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (а.с.9).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник бере на себе відповідальність відпускати споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання у потрібних йому розмірах, споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 6.1 договору цей договір укладається з 01.03.2002 по 31.12.2002 і діє протягом року, у разі ненадходження від жодної зі сторін заяви про розірвання договору не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну договору, договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Відповідно до пункту 1.2 договору постачальник відпускає споживачу теплову енергію для потреб центрального опалення та для потреб гарячого водопостачання будівлі, що розташована за адресою: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Харитонова, буд. 17 у відповідності до встановленого плану теплоспоживання з 01.03.2002 по 31.12.2002. (а.с.10)

На виконання умов договору позивач здійснив поставку теплової енергії відповідачу за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 213 435,33 грн. та виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату вищезазначеної суми (а.с.15-23).

Згідно пункту 3.2 договору споживач сплачує відпущену теплову енергію протягом 14 днів з дня отримання рахунку постачальника.

До подачі позову до суду, відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленої теплової енергії на суму 143 800 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію складає 69 635,33 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 69 635,33 грн.. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.2 договору, строк оплати за поставлену теплову енергію є таким, що настав.

В ході судового розгляду позивач надав докази часткової сплати відповідачем 12.02.2015 та 18.03.2015 вартості поставленої теплової енергії у розмірі 16 712,82 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.70)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Прокурор із позовом звернувся до господарського суду Дніпропетровської області 10.02.2015. 12.02.2015 та 18.03.2015 відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 16 712,82 грн., тому на підставі вищевикладеного, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення 16 712,82 грн. відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у сумі 52 922,51 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.2 договору споживач сплачує пеню в розмірі 1,0 % за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 26.02.2014 по 28.01.2015 у сумі 5 185,08 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.14), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 5 185,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої теплової енергії, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 25.12.2013 по 28.01.2015 у сумі 1 596,12 грн. та інфляційні втрати за період з 25.12.2013 по 28.01.2015 у сумі 12 928,80 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.14), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 1 596,12 грн. та інфляційних втрат у сумі 12 928,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, прокурор звернувся із позовом 10.02.2015, а відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 16 712,82 грн. 12.02.2015 та 18.03.2015, тому судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "САЛЮТ" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Харитонова,17, ідентифікаційний код 23359991) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) основний борг у розмірі 52 922,51 грн., пеню у розмірі 5 185,08 грн., 3 % річних у розмірі 1 596,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 928,80 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 16 712,82 грн. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова