Рішення

від 31.03.2015 по справі 908/375/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 Справа № 908/375/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, буд. 5, оф. 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Альпіна" (69063 м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 15)

про стягнення 25 000 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Похилько О.М., дов. б/н від 17.02.2015р.

від відповідача: Дерев'янко Д.В., дов. б/н від 11.05.2014р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Альпіна", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 20.01.2015р., справу № 908/375/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 21.01.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/375/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/7/15 та призначено судове засідання на 18.02.2015р.

У судовому засіданні 18.02.2015р. оголошувалася перерва до 18.03.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 18.03.2015р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 31.03.2015р.

31.03.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/375/15-г.

31.03.2015р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 31.03.2015р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав 20.03.2015р. до канцелярії суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму перерахованих коштів за автозаправну станцію АБП-10 у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача суму перерахованих коштів за автозаправну станцію АБП-10 у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Відповідач підтримав свої заперечення на позовну заяву, викладені у відзиві, наданого до канцелярії суду 16.02.2015р. та надав письмові пояснення (приєднані до матеріалів справи).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що на виконання вимог частини першої статті 105 Цивільного кодексу України, боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.05.2013р. № 16515198, в якому містяться дані про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон", м. Дніпропетровськ.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2013р. у справі про банкрутство № 904/4079/13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Венську Оксану Олександрівну.

Згідно з частиною першою статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках. передбачених установчими документами..

17 лютого 2015 року у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" № 904/4079/13, господарський суд Дніпропетровської області продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 15.07.2015 року.

У відповідності до статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством. Згідно пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419, проведення інвентаризації обов'язкове у разі ліквідації підприємства.

Ліквідатором проведено інвентаризацію активів і зобов'язань юридичної особи, що

підтверджено долученим до матеріалів справи актом інвентаризації майна, дебіторської та

кредиторської заборгованості.

Під час роботи ліквідаційної комісії виявлено факт перерахування грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Альпіна» у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Альпіна» (продавець) зобов'язалося передати на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК «Аквілон» (покупець) товар - автозаправну станцію АБП-10, а ТОВ «ВБК «Аквілон» прийняти та оплатити цей товар.

Сторони домовились, що розрахунки за поставлений товар будуть здійснюватися відповідно до виставленого ТОВ Торговий дім «Альпіна» рахунку на оплату.

Таким чином, між сторонами був укладений усний договір купівлі-продажу автозаправної станції АБП-10 шляхом прийняття до виконання замовлення та виставлення рахунку на оплату за товар.

Згідно виставленого ТОВ Торговий дім «Альпіна» рахунку № 76 від 18.01.2012р. на загальну суму 47 000 грн. 00 коп., 25.01.2012р. ТОВ «ВБК «Аквілон» перерахувало грошові кошти в сумі 25 000 грн. 00 коп. ТОВ Торговий дім «Альпіна» за товар - автозаправну станцію АБП-10, що підтверджується випискою банку (завірена належним чином копія міститься в матеріалах справи) .

Укладеним договором не передбачений порядок врегулювання відносин між покупцем та продавцем у разі, якщо у відношенні однієї зі сторін договору порушена справа про банкрутство.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку до відносин між покупцем та продавцем застосовуються норми цивільного, господарського законодавства та норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зокрема. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань.

Отже, умови домовленості між сторонами, а також факт перерахування покупцем ТОВ «ВБК «Аквілон», згідно виставленого рахунку № 76 від 18.01.2012р., грошових коштів в якості авансу продавцю ТОВ Торговий дім «Альпіна», містять в собі елементи договору купівлі-продажу товару.

Виходячи із вищевикладеного, у ТОВ ВБК «Аквілон» не може виникнути обов'язку здійснити перерахування залишкової суми вартості автозаправної станції АБП-10 у розмірі 22 000 грн. 00 коп. для отримання товару - автозаправної станції АБП-10.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.06.2013р. ТОВ «ВБК «Аквілон» на адресу ТОВ Торговий дім «Альпіна» надіслано претензію-вимогу з вимогою добровільно повернути перераховану суму коштів у розмірі 25 000 грн. 00 коп. на реквізити ТОВ «ВБК «Аквілон», протягом 7 банківських днів із дня отримання даного звернення, у зв'язку із банкрутством ТОВ «ВБК «Аквілон».

Відповідач претензію-вимогу залишив без відповіді та задоволення та суму перерахованих коштів у семиденний термін не повернув.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, суму перерахованих коштів за автозаправну станцію АБП-10 у розмірі 25 000 грн. 00 коп. не сплатив.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Альпіна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" суму перерахованих коштів за автозаправну станцію АБП-10 у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 31.03.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Альпіна", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Альпіна" (69063 м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 32765365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, буд. 5, оф. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 35596331) суму перерахованих коштів за автозаправну станцію АБП-10 у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 03.04.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.