Рішення

від 06.04.2015 по справі 914/282/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 р. Справа № 914/282/15

За позовом:Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецьке об'єднання «Дзиґа», м. Львів про:стягнення 8018,44 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди, виселення Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача: Рубель С.П. - представник (довіреність №2302-вих-3358 від 30.12.14р.); від відповідача:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

29.01.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецьке об'єднання «Дзиґа» (надалі - відповідач) про стягнення 8018,44 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди, виселення.

Ухвалою суду від 30.01.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 12.02.2015р. В подальшому розгляд справи відкладався на 05.03.2015р., 13.03.2015р. та 23.03.2015р., з підстав зазначених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 23.03.2015р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів, сам розгляд справи відкладено на 06.04.2015р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити повністю, з підстав зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях до неї.

В засіданні зазначила, що 10.08.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна №Г-5463-7, згідно з яким передано в оренду нежитлове приміщення площею 11,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Л.Українки, 35 із цільовим призначенням - для складу інвентаря, декорацій, експозиційного обладнання, для обслуговування галереї. Термін договору було визначено з 10.08.2007р. до 08.08.2010р. Разом з тим, як зазначила представник позивача, договір пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах, оскільки не було заяви жодної із сторін. Востаннє договір було пролонговано до 06.08.2016р. Свої обов'язки щодо передачі об'єкту оренди позивач виконав. Водночас відповідач не виконав своїх обов'язків щодо сплати орендної плати. Так, за період з 01.10.2012р. по 30.11.2014р. відповідачем допущено заборгованість у розмірі 8018,44 грн. А тому позивач просить суд стягнути вказану заборгованість, у зв'язку з порушенням обов'язків щодо сплати орендної плати, розірвати договір оренди та виселити відповідача із займаних приміщень.

Представник відповідача в судове засідання 06.04.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

У відзиві на позов та письмових пояснення до нього відповідач зазначає, що всупереч підписаному договору оренди та акту приймання-передачі, фактично об'єкт оренди в користування передано не було, так як представники відповідача не могли потрапити до орендованих приміщень, про що складено відповідний акт. Крім цього, вказаний факт визнається позивачем в листі від 21.12.2007р. Більше того право власності на вказаний об'єкт оформлено за ТОВ «Євротрансбізнес», що підтверджується листом ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №366 від 04.02.2015р. Оскільки відповідач не міг використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням, відповідно наявними є правові підстави для звільнення його від сплати орендної плати згідно ч.6 ст.762 ЦК України. З приводу вимоги про розірвання договору, то відповідач зазначає, що договір оренди припинив свою дію в 2010 році і не пролонговувався, оскільки в 2012 році час відповідачем було направлено заяву про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2007р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5463-7 (надалі - Договір) відповідно до п.1 котрого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 27.07.2007р. №20-А передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Старий Львів».

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Л. Українки, 35 загальною площею 11,2 кв.м.

Відповідно до п.2.1 Договору об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для складу інвентаря, декорацій, експозиційного обладнання для обслуговування галереї.

Згідно п.3.1 та п.3.4 Договору приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача і оформлюється актом приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної, на момент укладення даного Договору, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007р. і складає 144,18 грн. без ПДВ за перший місяць оренди з врахуванням індексу інфляції (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.

За змістом пунктів 4.1 та 4.3 Договору термін договору оренди визначається з 10.08.2007 року до 08.08.2010р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору від вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Як зазначає представник позивача, Договір пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах, оскільки не було заяви жодної із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору. Відповідно пролонгація відбувалася до 07.08.2013р., а потім до 06.08.2016р. Таким чином станом на момент розгляду справи судом вказаний договір є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди було передано позивачем та прийнято відповідачем, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщень №23 від 10.08.2007р.

Відповідно до п.7.2 Договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Разом з тим, як зазначено в позовній заяві та довідці позивача №2302-вих-3341 від 30.12.2014р. за період з 01.10.2012р. по 30.11.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 8018,44 грн. І вказану заборгованість позивач просить стягнути в судовому порядку.

У листі від 09.02.2015р. відповідач визнає існування боргу перед позивачем, станом на 01.01.2015р., у розмірі 8864,67 грн. Водночас вважає, що вказані кошти не підлягають до стягнення на підставі ч.6 ст.762 ЦК України, оскільки відповідач не мав можливості використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням.

Як встановлено судом, в листопаді 2007 року відповідач звертався до позивача з проханням допомоги щодо усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням гаражу за адресою м. Львів, вул. Л. Українки, 35.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Управління комунальної власності спільно з представником ЛКП «Старий Львів» було проведено обстеження гаражу, який виступає об'єктом оренди, результати якого зафіксовано в Акті від 13.12.2007р. В даному акті встановлено, що користувачем нежитлових приміщень будинку за цією ж адресою без будь-яких на це правових підстав загороджено металевою сіткою в'їзд до гаражу та зачинено приміщення гаражу на власний замок.

В листі №2-16012/2302 від 21.12.2007р. позивач запропонував відповідачу звернутися з відповідним позовом про усунення перешкод в користуванні належним майном до суду в якості орендаря, якому надано право на підставі Договору оренди №Г-5463_7 від 10.08.2007р. та акту приймання-передачі від 10.08.2007р. користуватися та володіти об'єктом оренди нерухомого майна.

Разом з тим, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, останній в суд із позовом про усунення перешкод в користуванні майном не звертався.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з приписами ч.3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналогічний обов'язок відповідача закріплений в п.7.2 Договору.

Як встановлено судом, за період з 01.10.2012р. по 30.11.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 8018,44 грн. Крім цього, з довідки позивача №2302-вих-3341 від 30.12.2014р. вбачається, що починаючи з травня 2013 року відповідач жодного разу не сплачував орендну плату. Суд також зазначає, що існування вказаної заборгованості визнається відповідачем в листі від 09.02.2015р.

З огляду на наведене вимоги позивача про стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача, що позивачем фактично не було передано відповідачу об'єкт оренди, відтак він не міг використовувати його за цільовим призначенням, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.795 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

За приписами ст. 766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Також відповідно до ст.784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Крім цього, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч.6 ст.762 ЦК України).

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обов'язку наймодавця передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню кореспондує зустрічний обов'язок наймача, передбачений ч.3 ст.767 ЦК України, у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані .

З акту приймання-передачі приміщень №23 від 10.08.2007р. вбачається, що відповідач підписав вказаний акт. При цьому будь-яких зауважень щодо характеристики чи технічного стану приміщення, яке йому передавалося в нього не було.

Таким чином, підписавши вказаний акт без застережень, відповідач погодився з тим, що приміщення, яке передавалося йому за цим актом, відповідає вимогам закону, умовам договору оренди та його цільовому призначенню. А тому, за змістом ст. 767 ЦК України після підписання акту приймання-передачі, позивач відповідає за всі обставини, за яких майно не може бути використане за цільовим призначенням .

Суд наголошує на тому, що орендоване приміщення було передане відповідачу 10.08.2007 року, проте вперше про чинення перешкод в користуванні цим приміщенням відповідач звернувся до позивача лише через три місяці, що є свідченням того, що обставини, за котрих майно не могло бути використано виникли після передачі цього майна. Разом з тим, відповідач, як титульний володілець приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Л. Українки, 35 не вчиняв жодних дій щодо усунення вказаних перешкод, зокрема, не звертався до суду з відповідною вимогою до особи, яка ці перешкоди чинила. Більше протягом 2007-2012 років відповідачем справно сплачувалася орендна плата за користування відповідним приміщенням. Також відповідач не звертався із позовом до позивача про розірвання Договору оренди у зв'язку з передачею йому приміщення, яке не відповідає його цільовому призначенню та не повідомляв йому про припинення дії договору в місячний термін після закінчення строку дії договору (08.08.2010р.), що мало наслідком поновлення його на новий строк.

Відтак викладені обставини справи дають суду можливість прийти до висновку, що права відповідача, як орендаря, не були порушені і підстави для застосування положень ч.6 ст.762 ЦК України - відсутні.

Згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначив Верховний суд України в постанові №3-26гс12 від 08.05.2012р. можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК, є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до пунктів 9.1 - 9.4 Договору, повернення Позивачу об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну його дії, або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий Відповідачем і прийнятий Позивачем протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п. 9.1. цього Договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами.

Заперечуючи щодо позовних вимог про розірвання Договору оренди та стягнення орендної плати, представник відповідача зазначав, що Договір оренди припинив свою дію 08.08.2010р., оскільки в 2012 році час ним було направлено заяву про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням терміну його дії.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2012 року відповідачем подано позивачу заяву №006 в якій відповідач просить припинити Договір оренди №Г-5463-7 від 10.08.2007р. у зв'язку з тим, що термін дії Договору оренди закінчився.

В листі №2302-1278 від 19.04.2012р. у відповідь на лист відповідача позивач повідомив його, що з метою припинення Договору оренди відповідачу необхідно передати приміщення балансоутримувачу по акту приймання-передачі та погасити заборгованість по орендній платі.

Разом з тим, як встановлено судом, орендоване приміщення за Актом приймання-передачі повернуто не було.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача про припинення Договору оренди, з огляду на наступне.

За змістом ст. 764 ЦК України, ч.4 ст.284 ГК України та ч.2 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, з наведеного вбачається, що крайній термін для подачі заяви про припинення договору у зв'язку з тим, що його термін закінчився це один місяць після закінчення терміну.

Як вже зазначалося, відповідно до п.4.1 Договору термін договору оренди визначається з 10.08.2007 року до 08.08.2010р. Відтак, для унеможливлення поновлення його на новий строк, відповідач повинен був би направити заяву про його припинення до 08.09.2010р. Оскільки відповідачем цього зроблено не було, тому Договір поновив свою дію до 07.08.2013р.

Враховуючи зазначене, направлення відповідачем заяви №006 від 26.03.2012р. не має наслідком припинення Договору оренди №Г-5463-7 від 10.08.2007р. у зв'язку з тим, що термін його дії закінчився. Вказану заяву суд розцінює як намагання відповідача в односторонньому порядку розірвати дію Договору.

Разом з тим, відповідно до п.11.1 та 11.2 Договору даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає. Даний договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав передбачених чинним законодавством України.

Вказані умови Договору повністю узгоджуються із положеннями ст. 26 ЗУ ««Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України договір найму припиняється з моменту повернення наймачем предмета договору найму за актом приймання-передачі.

Враховуючи те, що розірвання договору за спільною згодою сторін не відбулося, об'єкт оренди не повернуто за актом приймання-передачі, суд погоджується з доводами позивача, що станом на момент розгляду справи Договір оренди №Г-5463-7 є чинним, оскільки його пролонгація відбувалася до 07.08.2013р., а згодом до 06.08.2016р.

З огляду на викладені положення законодавства, беручи до уваги факт несплати відповідачем орендної плати за користування приміщенням понад 2 роки, що є істотним порушенням умов договору, вимоги позивача про розірвання Договору та виселення відповідача з приміщень є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем жодним чином не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33-35, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецьке об'єднання «Дзиґа» (79058, м. Львів, вул. Могильницького, 28/33; код ЄДРПОУ 20767117) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 8018,44 грн. заборгованості.

3. Розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5436-7 від 10.08.2007р., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мистецьке об'єднання «Дзиґа».

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Мистецьке об'єднання «Дзиґа» (79058, м. Львів, вул. Могильницького, 28/33; код ЄДРПОУ 20767117) з нежитлового приміщення, загальною площею 11,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Л. Українки, 35, позначені індексом І відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28.11.2006р., інвентарний №78.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецьке об'єднання «Дзиґа» (79058, м. Львів, вул. Могильницького, 28/33; код ЄДРПОУ 20767117) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 4263,00 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2015р.

Суддя Крупник Р.В.