Рішення

від 06.04.2015 по справі 920/1152/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.2015 Справа № 920/1152/14 Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Левченка П.І., судді Котельницької В.Л., судді Зражевського Ю.О. при секретарі судового засідання Григор'євій О.І. розглянув матеріали справи № 920/1152/14

за позовом - Кооперативного підприємства «Універмаг», м. Охтирка Сумської області,

до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка Сумської області,

про стягнення 6520,53 грн.,

за участю представників:

позивача - Пяткова О.С.,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь 6699,97 грн., у тому числі: заборгованість з орендної плати в сумі 1603,54 грн., пеню в сумі 103,94 грн., неустойку за користування об'єктом оренди після припинення дії договору оренди в сумі 4992,49 грн. (т. 1, а.с. 2-5).

09.02.2015 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6520,53 грн., у тому числі: заборгованість з орендної плати в сумі 1603,54 грн., неустойку в сумі 4916,99 грн. (т. 3, а.с. 34).

Відповідач у відзиві на позов (т. 1, а.с. 49-54) та у письмових обґрунтуваннях своєї позиції щодо відсутності вини у несвоєчасному поверненні орендованого майна (т. 2, а.с. 157-162) заперечує проти позовних вимог позивача і просить суд відмовити йому в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2006 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення № 119, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв за плату на певний строк торгівельну площу в приміщенні магазину «Універмаг», що розташований на АДРЕСА_2 на другому поверсі площею 21,81 кв.м., згідно затвердженого плану розподілу торговельних площ між співзасновниками КП «Універмаг», відповідно до відсоткового відношення внеску співзасновника КП «Універмаг» у статутний капітал підприємства, розмір якого визначений у Статуті.

Факт передачі в оренду приміщення підтверджується відповідним актом передачі-прийому орендованого нежитлового приміщення, що є додатком № 1 до договору.

Термін дії договору - з 17 березня 2006 року по 17 березня 2016 року включно (пункт 31 договору).

Відповідно до пункту 12 договору (в редакції додатку до договору оренди від 01.06.2007 року), орендна плата з 01.06.2007 року становить 29,60 грн. за 1 кв.м.

Згідно з пунктів 25, 26 договору, орендна плата здійснюється до 5 числа кожного місяця готівкою або безготівковим перерахуванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з червня 2013 року відповідач припинив сплату орендних платежів, продовжуючи користуватися об'єктом оренди, у зв'язку з чим у останнього за червень, липень, серпень 2013 року виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1603,54 грн.

Позивачем повідомлено відповідача (повідомлення № 235 від 08.08.2013 року) про відмову від договору оренди № 119 від 18.03.2006 року з вимогою про звільнення об'єкту оренди в триденний строк з дня одержання повідомлення.

Вказане повідомлення доведене до відома відповідача 12 серпня 2013 року шляхом прочитання вголос головою правління КП «Універмаг» ОСОБА_4 в присутності чотирьох осіб (співзасновників КП «Універмаг») ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про що складено відповідний акт, в якому в тому числі зафіксовано, що в присутності членів комісії відповідач вислухав повідомлення та отримав його разом із додатками, але від підпису про отримання повідомлення відмовився.

Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору відповідно до частини другої цієї статті договір найму є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, в силу умов договору та вимог закону, договір оренди нежитлового приміщення № 119 від 18.03.2006 року є розірваним з 12.08.2013 року.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (стаття 795 Цивільного кодексу України).

Згідно акту від 09.12.2013 року, підписаного сторонами, повернення орендованого приміщення відбулося 09.12.2013 року.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача з орендної плати за червень, липень, серпень 2013 року підтверджується матеріалами справи, останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог в цій частині.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1603,54 грн. заборгованості по орендній платі за червень, липень та серпень (по 15 серпня включно) 2013 року за договором оренди нежитлового приміщення № 119 від 18.03.2006 року.

Судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення № 119 від 18.03.2006 року є розірваним з 12.08.2013року, фактично орендоване приміщення відповідач звільнив 09.12.2013 року.

У зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна відповідачу нарахована неустойка в сумі 4916,99 грн. за період з 16.08.2013 року по 09.12.2013 року відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що неустойка за несвоєчасне повернення орендованого приміщення не може бути застосована до відповідача, оскільки у його діях відсутня вина та умисел.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 4.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна позовна давність.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 02.09.2014 року № 927/1215/13.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що Кооперативне підприємство «Універмаг» створено 22.06.2001 році і зареєстровано Охтирською районною державною адміністрацією за № 99.

Згідно з пункту 1.1. Статуту КП «Універмаг» у редакції на момент створення кооперативного підприємства, останнє є колективною власністю засновників. Одним із засновників КП «Універмаг» є відповідач.

Згідно з протоколом № 13 від 18.03.2005 року, загальними зборами співзасновників КП «Універмаг» проведений розподіл торгівельної площі першого та другого поверхів приміщення магазину «Універмаг» між співзасновниками згідно з їх внесками до статутного фонду.

Відповідно до договору № 119 від 18.03.2006 року, відповідачу було надано приміщення в оренду як члену (співзасновнику) Кооперативного підприємства «Універмаг» для здійснення торгівельної діяльності, реалізації предметів споживання, надання послуг населенню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 до Кооперативного підприємства «Універмаг», про виділ в натурі майнового паю у зв'язку з виходом з кооперативу (номер провадження 22-ц/788/90/13), позов було задоволено та виділено в натурі ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в рахунок майнових паїв 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення Кооперативного підприємства «Універмаг», що знаходиться по АДРЕСА_2 згідно з варіантом № 1 повторної будівельно-технічної експертизи № 02/02 від 18.04.2013 року, визнавши за ними право спільної часткової власності на це нерухоме майно; ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зобов'язано встановити перегородку, як зазначено в додатку № 1, обладнати приміщення № 2а, площею 36,8 кв.м, замість віконного отвору в приміщенні торговельної зали № 5 обладнати дверний отвір для виходу на АДРЕСА_2, як зазначено в додатку № 1, встановити двері з пристроями самозачинення та ущільнення в притулах, відчинити зачинений дверний отвір для виходу на вулицю зі сходової клітини №4 першого поверху та обладнати другий евакуаційний вихід.

На період з 16.08.2013 року по 09.12.2013 року (період за який заявлено до стягнення неустойку) рішення Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013 року набрало законної сили та не скасоване. Станом на 03.07.2013 року за відповідачем зареєстровано право приватної спільної часткової власності (розмір частки 30/100) на нежитлові приміщення загальною площею 165,43 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач неодноразово листами від 08.07.2013 року, від 20.07.2013 року та від 11.11.2013 року звертався до позивача з вимогами звільнити 165,43 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення Кооперативного підприємства «Універмаг», що знаходиться по АДРЕСА_2, виділеного йому як колишньому члену КП «Універмаг», з метою реконструкції приміщення на виконання рішення Апеляційного суду Сумської області від 30.05.2013 року (номер провадження 22-ц/788/90/13).

Позивач вказує, що на момент прийняття рішення Апеляційним судом Сумської області та на даний час виділені відповідачу площі нежитлового приміщення Кооперативного підприємства «Універмаг» (торгівельні площі в залах № 5 та № 2а), перебували та перебувають в орендному користуванні третіх осіб на умовах довгострокової оренди, і відповідачу було про це відомо, а згідно зі статтею 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що особи, які на умовах довгострокової оренди займають виділені відповідачу площі нежитлового приміщення Кооперативного підприємства «Універмаг», що знаходиться по АДРЕСА_2 (торгівельні площі в залах № 5 та № 2а) так само, як і до виходу з кооперативу відповідача, є членами КП «Універмаг», що підтверджується договорами оренди з вказаними особами, положеннями Статуту КП «Універмаг», Установчого договору про створення КП «Універмаг» та протоколом № 13 від 18.03.2005 року зборів співзасновників - фізичних осіб КП «Універмаг» (т. 2, а.с. 191-196, 201-224).

При цьому, згідно з пунктом 4.1. довгострокових договорів, термін дії останніх - десять років, згідно з рішенням загальних зборів від 18.03.2005року № 13 та рішенням загальних зборів № 24 від 27.01.2006 року.

Згідно з протоколом № 13 від 18.03.2005 року, загальними зборами співзасновників КП «Універмаг» проведений розподіл торгівельної площі першого та другого поверхів приміщення магазину «Універмаг» між співзасновниками згідно з їх внесками до статутного фонду.

Відповідно до протоколу № 24 від 27.01.2006 року, голові правління КП «Універмаг» надано право укладати довгострокові договори оренди з бажаючими засновниками, чи додаткові угоди до діючого договору оренди, всім бажаючим засновникам на торгівельну площу згідно внеску до статутного фонду (до виділення майнової частки) на будь-який термін, але не більше ніж на 20 років.

З матеріалів справи, в тому числі листів від 08.07.2013 року, 20.07.2013 року, 11.11.2013 року, претензії від 12.08.2013 року, акту б/н б/д підписаного з боку відповідача, вбачається, що останнім вчинялися дії з метою повернення позивачу торгівельної площі 21,81 кв.м. на другому поверсі будівлі «Універмаг», що є предметом договору оренди № 119 від 18.03.2006 року; відповідач наголошував на можливості обміну орендованими площами, переселення орендарів, які займають виділені відповідачу площі нежитлового приміщення Кооперативного підприємства «Універмаг», що знаходиться по АДРЕСА_2.

Відповідач вказує, що при добровільному взаємообміну торгівельних площ права членів кооперативу, які орендують площі у кооперативі, не були б порушені.

В даному випадку, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють орендні правовідносини, суд в частині позову щодо стягнення неустойки приймає до уваги, що відповідач був членом КП «Універмаг» та відповідно до договору № 119 від 18.03.2006 року відповідачу було надано приміщення в оренду як члену (співзасновнику) кооперативного підприємства.

На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 4916,99 грн. за період з 16.08.2013 року по 09.12.2013 року відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживалися дії щодо повернення позивачу орендованого майна, і оскільки в даному випадку мова йде про повернення орендованого майна Кооперативного підприємства «Універмаг» колишнім співзасновником, якому на цій підставі, що він був членом кооперативного підприємства відповідну площу було надано в оренду, то суд приймає до уваги надані відповідачем докази в обґрунтування відсутності вини у несвоєчасному поверненні орендованого майна в розумінні статті 785 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4916,99 грн. неустойки відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладається судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 449,30 грн.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача).

Разом з цим, провадження у справі № 920/1152/14 порушено ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.07.2014 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 Господарського процесуального кодексу України та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою - сьомою статті 84 Господарського процесуального кодексу України, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (42700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кооперативного підприємства «Універмаг» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 8, ідентифікаційний код 31525553) заборгованість з орендної плати в сумі 1603,54 грн. та витрати по сплаті судового збору 449,30 грн.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2015 року.

Головуючий суддя П.І. Левченко

Суддя В.Л. Котельницька

Суддя Ю.О. Зражевський