Постанова

від 31.03.2015 по справі 910/20845/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/20845/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Філімонової І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.14року (повний текст якого складено 14.11.14р.)

у справі №910/20845/14 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП"

про стягнення заборгованості у розмірі 122092,91 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Ситль" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркаргогруп» про стягнення заборгованості в розмірі 122 092,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль" ("Позикодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп" ("Позичальник") укладено Договір № РД-36-27/09/13 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого сторони погодили, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути зазначені грошові кошти у визначений договором строк. Так, Позивач зазначає, що фінансова допомога була надана Товариству з обмеженою відповідальністю " Украгрогруп " в розмірі 100 000 гривень 00 копійок, а останнім днем строку користування поворотною фінансовою допомогою є 31 грудня 2013 року. Однак, станом на 25 вересня 2014 року поворотна фінансова допомога не була повернута позикодавцю. Таким чином, Відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення одержаних грошових коштів. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль" просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Украгрогруп " 122 092 гривні 91 копійка, з яких: 100 000 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 2 202 гривні 74 копійки - 3% річних, 12 909 гривень 35 копійок - інфляційних нарахувань та 6 980 гривень 82 копійки - пені.

Рішенням Господарського міста Києва від 13.11.2014року у справі №910/20845/14 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп" (03058, м.Київ, ВУЛИЦЯ НІЖИНСЬКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 37416212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль" (04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОНДАРСЬКА, будинок 5/2, ЛІТЕРА А, Ідентифікаційний код юридичної особи 34539464) 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп" (03058, м.Київ, ВУЛИЦЯ НІЖИНСЬКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 37416212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріда Стиль" (04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОНДАРСЬКА, будинок 5/2, ЛІТЕРА А, Ідентифікаційний код юридичної особи 34539464) 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок судового збору.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано доведеністю факту використання відповідачем безпідставно отриманих коштів, що у свою чергу свідчить про можливість застосування до спірних відносин правового механізму їх повернення передбаченого положеннями ст. 1212 ЦК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі №910/20845/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року скаржнику було поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. та призначено розгляд скарг на 17.03.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року у зв'язку з неявкою представника позивача розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2014 р. у справі № 910/20845/14 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судове засідання 31.03.2015 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Ріда Стиль" ("Позикодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрогруп" ("Позичальник") укладено Договір № РД-36-27/09/13 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого сторони погодили, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути зазначені грошові кошти у визначений договором строк.

Згідно платіжного доручення № 125 від 27 вересня 2013 року, довідки ПАТ "Альфа-Банк" від 04.10.2014 року № 99482-28.1-179150 та виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рід Стиль" за 27 вересня 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю " Рід Стиль " перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Украргогруп" поворотну фінансову допомогу в розмірі 100 000 гривень 00 копійок

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що станом на 25 вересня 2014 року поворотна фінансова допомога не була повернута позикодавцю. Таким чином, Відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення одержаних грошових коштів. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю " Рід Стиль " просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Украргогруп " 122 092 гривні 91 копійка, з яких: 100 000 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 2 202 гривні 74 копійки - 3% річних, 12 909 гривень 35 копійок - інфляційних нарахувань та 6 980 гривень 82 копійки - пені.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю " Украргогруп " зазначає, що Договір № РД-36-27/09/13 про надання поворотної фінансової допомоги не був підписаний з боку Відповідача та не скріплений печаткою останнього. За таких обставин, оскільки Договір не підписаний Відповідачем, а тому по зазначеному договору не настають відповідні наслідки.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правові відносини виникли через несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з повернення фінансової допомоги.

Згідно п. 14.1.257. Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За цивільно-правовою природою поворотна фінансова допомога є позикою.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, що ані позивачем, ані відповідачем оригіналу договору №РД-36-27/09/13 про надання поворотної фінансової допомоги, який би був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками надано не було, а отже договір позики з визначенням цільового призначення коштів між сторонами не укладався.

Проте колегія суддів не погоджується з правовою позицією місцевого господарського приводу, що між сторонами взагалі не виникли договірні взаємовідносини з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач платіжним доручення № 125 від 27 вересня 2013 року перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Украргогруп" кошти в розмірі 100 000 гривень 00 копійок з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога».

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Враховуючи вищевикладене, платіжне доручення від № 125 від 27.09.13р. призначення платежу якого «поворотня фінансова допомога» може розцінюватись, як перерахування коштів лише за вказаним платежем.

З урахуванням наведеного, можна стверджувати, що правовідносини, які склались між сторонами на підставі зазначеного вище платіжного доручення на загальну суму 100 000,00 грн., регулюються статтями 1046, 1047 ЦК України.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За правилами статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Отже, з огляду на доведення факту перерахування позивачу фінансової допомоги у розмірі 100 000,00 грн., колегія суддів констатує, що між сторонами у спрощений спосіб, склались правовідносини позики.

Відповідно до пункту 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки матеріали справи не містять будь-яких звернень позивача до відповідача з вимогою про повернення отриманих у якості поворотної фінансової допомоги коштів, колегія суддів вважає та з огляду на ту обставину, що відсутність будь-яких дій щодо вирішення спірних питань у позасудовому порядку не позбавляє суб'єкта господарської діяльності на звернення безпосередньо до суду, колегія суддів вважає строк виконання зобов'язання за договором позики в даному випадку співпав з моментом звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів отриманих у якості поворотної допомоги у розмірі 100 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РІДА СТИЛЬ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП" 2 202 гривні 74 копійки - 3% річних, 12 909 гривень 35 копійок - інфляційних нарахувань та 6 980 гривень 82 копійки - пені, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій 3 % річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат, враховуючи ті обставини, що між сторонами було укладено договір позики саме у спрощений спосіб без підписання відповідної угоди у письмовій формі, а отже штрафні санкції сторонами не встановлювалися, окрім того нарахування штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат, являється не можливим, оскільки строк виконання зобов'язання з повернення фінансової допомоги співпав з моментом звернення до суду.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Ваховуючи те, що резолютивна частина рішення місцевого господарського суду є правильною, колегія суддів апеляційного інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.14 у даній справі.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украргогруп" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/20845/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/20845/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова