Постанова

від 17.02.2015 по справі 826/20934/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2015 року № 826/20934/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» (далі - позивач, ТОВ «Пул Енд Беа Україна») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0018002201 від 23.12.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 226 380,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки щодо порушень ним вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлених в ході перевірки недостовірних даних, оскільки доводи податкового органу ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для зменшення підприємству податкових зобов'язань та не спростовують реальне здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ «Істконс», оскільки у позивача наявне документальне підтвердження, а тому прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок ТОВ «Істконс» з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, отже висновки податкового органу є правомірними, тому при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, що передбачені чинним законодавством України.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Пул Енд Беа Україна» зареєстроване 08.11.2007 р. за № 10701020000030662. Код за ЄДРПОУ: 35534624.

Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 13.11.2007 р. за № 46924, станом на день проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно свідоцтва № 200107639 від 06.02.2013 р., ТОВ «Пул Енд Беа Україна» зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер № 355346226557.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 05.11.2014 р. №1612, повідомлення від 05.11.2014 р. № 409/10/26-59-22-01, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Пул Енд Беа Україна» (код ЄДРПОУ 35534624) з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин із ТОВ «Істконс» (код за ЄДРПОУ 38327375) за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 09.12.2014 р. №1761/26-59-22-01/35534624.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді завищено залишок від'ємного значення по податку на додану вартість за березень 2014 року на 226 380 грн.

На підставі викладених висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0018002201 від 23.12.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення по ПДВ за березень 2014 року на 226 380,00 грн.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив суму грошового зобов'язання за результатами перевірки, а також прийняв необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що за результатами опрацювання податкових періодів, встановлено безпідставність включення ТОВ «Пул Енд Беа Україна» до податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 226 380,00 грн. по здійсненню господарських операцій з ТОВ «Істконс» (код ЄДРПОУ 38327375).

Як видно з матеріалів справи, взаємовідносини між позивачем (Замовник) та ТОВ «Істконс» (Виконавець) у періоді, що перевірявся, ґрунтувались на договірних відносинах, а саме на договорі № IDXSMP1213 від 16.12.2013 р., відповідно до умов якого позивач замовив, а ТОВ «Істконс» зобов'язалося виконати монтажні роботи зі створення інтер'єру та виконання всіх необхідних установок/монтажів згідно із деталізацією і цінами, погодженими сторонами у магазині «Пул Енд Беа» у Торговому центрі «Меганом», Євпаторійське шосе, 8, Сімферополь, Україна.

Факт виконання ТОВ «Істконс» монтажних робот у магазині «Пул Енд Беа» підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 26 від 21.03.2014 р.

На виконання умов п. 4 Договору, ТОВ «Істконс» надано позивачу наступні платіжні доручення та рахунки на оплату: платіжне доручення від 03.01.2014 р. №61 на суму 2 263 800,00 грн.; платіжне доручення від 07.02.2014 р. №100170 на суму 1 358 280,00 грн.; платіжне доручення від 25.03.2014 р. №100881 на суму 679 140,00 грн.; рахунок на оплату від 03.02.2014 р. на 1 358 280,00 грн. у урахуванням ПДВ; рахунок на оплату від 18.03.2014 р. на 679 140,00 грн. у урахуванням ПДВ; рахунок на оплату від 18.12.2013 р. на 2 263 800,00 грн. у урахуванням ПДВ;

Також, ТОВ «Істконс» виписані позивачу податкові накладні: від 03.01.2014 р. №2 на загальну суму 2 263 800,00 грн. в тому числі ПДВ 377 300,00 грн., від 07.02.2014 р. №2 на загальну суму 1 358 280,00 грн. в тому числі ПДВ 226 380,00 грн., від 21.03.2014 р. №2 на загальну суму 905 520,00 грн., в тому числі ПДВ 150 920,00 грн.

Як зазначено в акті, відповідно до даних бухгалтерського обліку вищезазначені будівельно-монтажні роботи обліковуються на бухгалтерському paxунку 152 «Капітальні інвестиції». Станом на дату складання довідки магазин «Пул енд Беа», що знаходиться за адресою: Торговий Центр « Меганом», Євпаторійське шосе.8, м. Сімферополь.

Магазин «Пул Енд Беа», у якому проводились монтажні роботи, використовується позивачем для здійснення своєї господарської діяльності, зокрема роздрібної торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах.

Згідно інформації про види діяльності, позивач здійснює оптову торгівлю текстильними товарами, оптову торгівлю одягом і взуттям, роздрібну торгівлю килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах, роздрібну торгівлю меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, роздрібну торгівлю одягом в спеціалізованих магазинах, роздрібну торгівлю взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

При цьому, в підтвердження права позивача проводити ремонтні роботи в магазині «Пул Енд Беа», позивач надав копію Попереднього договору №АТК-017/2013/2 від 20.04.2013 р. оренди нежитлового приміщення у Торговельно-розважальному центрі «Меганом» за адресою: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе.8, укладеного між позивачем, як Орендарем, та ТОВ «Кримська Девелоперська компанія», як Орендодавець, який засвідчений приватним нотаріусом.

Відповідно до п.1.1 Попереднього договору оренди, з метою підготовки нежитлових приміщень до здачі в оренду Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлові приміщення для проведення опоряджувальних робіт, визначених у п.1.2 Попереднього договору оренди.

Згідно п.1.2 цього Договору, опоряджувальними роботами є роботи, в тому числі інсталяції в приміщеннях для його облаштування для потреб Орендаря для повного пристосування для подальшого використання, починаючи з частини загально-будівельних робіт.

На виконання умов Попереднього договору сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкту для проведення опоряджувальних робіт.

В підтвердження умов Попереднього договору оренди, сторонами укладено договір № IDXSMР1213 від 16.12.2013 р. із ТОВ «Істконс» на виконання будівельних робіт.

В подальшому, між позивачем, як Орендарем, та ТОВ «Кримська Девелоперська компанія», як Орендодавцем, укладено основний договір оренди нежитлового приміщення №АТК-017/2013/2 від 07.02.2014 р.

Згідно умов даного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення, а саме: бутік №349 площею 655 кв.м., розміщений у Багатофункціональному комплексі будівлі у Торговельно-розважальному центру «Меганом» за адресою: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе.8.

Відповідно до умов даного Договору, такий договір набуває чинності з дати його підписання та діє протягом 20 років, починаючи з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення.

Пунктом 7.1. договору оренди, позивач мав право здійснювати в приміщенні лише роздрібну торгівлю у магазині «Пул Енд Беа», що є формою основного виду діяльності позивача.

Водночас, як пояснив позивач, через окупацію території АР Крим та фактичну анексію території півострова, позивач не мав змоги фактично розпочати користуватися нежитловими приміщеннями за їх цільовим призначенням та відкрити магазин.

В підтвердження зазначеного, позивач надав копію Сертифіката Торгово-промислової палати України від 23.10.2014 року №1150, яким підтверджено те, що вищевказані події на окупованій території АР Крим та м. Севастополі є форс-мажорними обставинами, починаючи з 01 березня 2014 року, та унеможливлюють виконати позивачем свої зобов'язання, пов'язані із відкриттям магазину «Пул Енд Беа».

Разом з тим, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем в ході перевірки при аналізі ІС «Податковий блок»/«Аналітична система»/Перегляду результатів співставлення встановлено, що по ТОВ «Істконс» наявна інформація про те, що ТОВ «Істконс» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження. Також, встановлено наявність розбіжностей за лютий 2014 року , а саме ТОВ «Пул енд Беа Україна» задекларовано податковий кредит у сумі 226 380 грн., а у ТОВ «Істконс» податкові зобов'язання складають 0,00 грн.

Співробітниками ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на обліку якої перебуває ТОВ «Істконс», з метою вручення листа ТОВ «Істконс» від 29.09.2014 р. №10249/10/26-51-22-01 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Істконс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками за період березень 2014 року та контрагентами-покупцями, здійснено вихід за податковою адресою: 02095, м. Київ, Дарницький район, вул. Княжий Затон, буд. 2/30, встановлено відсутність підприємства за податковою адресою та складено акт про відсутність за місцезнаходженням від 30.09.2014 р. №273.

При цьому, відповідач зазначив, що відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформаційних баз даних 1С «Податковий блок» засновником та керівником ТОВ «Істконс» - є ОСОБА_2, проте акт та договори були укладені між позивачем та ТОВ «Істконс» - ОСОБА_3.

Суд не бере до уваги вказані твердження, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2013 р. та 04.12.2014 р. засновником та керівником ТОВ «Істконс» є ОСОБА_3.

Крім того, податковим органом встановлено, що постачальникам ТОВ «Істконс» в лютому 2014 року являється ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326), стан платника - 8, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Співробітниками Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області здійснено виїзд на ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326) за податковою адресою: 07400, Київська область, АДРЕСА_1, однак підприємство за даною адресою не виявлено, а встановлено, що за вказаною адресою знаходиться приватна квартира в багатоповерховому житловому будинку, власником якої є гр. ОСОБА_4, який підтвердив, що надає послуги ТОВ «АДЦ» з поштово-інформаційного обслуговування на підставі договору оренди від 25 грудня 2013 року. Фактично підприємство за адресою не знаходиться. 25.03.2014 р. до ОУ Броварської ОДПІ надійшло пояснення директора ТОВ « АДЦ» гр.. ОСОБА_5, який підтверджує свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. ОСОБА_5 був вручений запит Броварської ОДПІ від 24.03.2014р. №3457/10-06-15-02-16/651 про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326) здійснювало безтоварні операції з продажу/придбання товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям-постачальникам, які в дійсності не реалізовувалися, придбавалися вказаними підприємствами, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

З врахуванням вищевикладеного та висновку ОУ Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 01.04.2014р. за №839/10-06-07-04, встановлено, що договори укладені між ТОВ «АДЦ» та контрагентами постачальниками-покупцями за період з 01.12.2013 року по 28.02.2014 року не створюють юридичних наслідків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як уже встановлено судом та досліджено в судовому засіданні, на підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії: договору № IDXSMP1213 від 16.12.2013 р., акту приймання виконаних підрядних робіт № 26 від 21.03.2014 р., платіжні доручення та рахунки на оплату, податкові накладні, Попереднього договору №АТК-017/2013/2 від 20.04.2013 р., акту прийому-передачі об'єкту для проведення опоряджувальних робіт, договору оренди нежитлового приміщення №АТК-017/2013/2 від 07.02.2014 р., сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин.

Також, в підтвердження виконання контрагентом ТОВ «Істконс» своїх договірних зобов'язань та залучення до виконання робіт, позивачем надано копію договору підряду від 15.01.2014 р. №1501 CM, укладеного з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» та копію договору підряду від 27.12.2013 р. №2712 CM, укладеного з ТОВ «АДЦ», що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача.

Податкові накладні відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до первинних документів, всі податкові накладні, видані ТОВ «Істконс», зареєстровані ним в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Крім того, на момент складання податкових накладних ТОВ «Істконс» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 09.08.2012 р. за номером 1 06 102 0000 016162, що підтверджується витягом від 04.12.2014 року.

Згідно зазначеного витягу основними видами економічної діяльності підприємства є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.34 малярні роботи та скління, 43.39 інші роботи із завершення будівництва, 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи.

ТОВ «Істконс» взято на облік в органах державної податкової служби від 10.08.2012 р. за №763-12, що підтверджується довідкою від 13.08.2012 р. №1873. Відповідно до Свідоцтва №200089955, ТОВ «Істконс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

При цьому, як свідчать матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Істконс» не була припинена, що підтверджується витягом із державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 06.12.2013 р.

Позивачем також в підтвердження виконання договірних зобов'язань з контрагентом надано нотаріально посвідчену заяву директора ТОВ «Істконс» - ОСОБА_3, відповідно до якої директор підтверджує: реальність господарських відносин між ТОВ «Істконс» та позивачем у рамках проекту виконання монтажних робіт у ТРЦ «Меганом», м. Сімферополь, жодної заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів ТОВ «Істконс» не має, що підтверджується довідкою, виданою Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві 27.11.2014 p., анульовані свідоцтва платника податку на додатну вартість у ТОВ «Істконс» відсутні.

Щодо висновків відповідача про наявність порушення податкового законодавства позивачем є можливі порушення податкового законодавства контрагентом ТОВ «АДЦ», суд зазначає наступне.

Зокрема, як зазначено в акті, одним із контрагентів - постачальників ТОВ «Істконс» виступало ТОВ «АДЦ», у якого відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, а тому останнє здійснювало безтоварні операції з продажу/придбання товарів, робіт, послуг у тому числі на користь ТОВ «Істконс».

В основу такого висновку відповідачем покладено отриману податкову інформацію від Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Разом з тим, судом встановлено, що дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області що виразились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326), результати якої оформлені актом від 11 квітня 2014 року №209/10-06-22-01/36469326 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326) з питання підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.» оскаржено в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 р. по адміністративній справі № 826/9096/14 позов ТОВ «АДЦ» задоволено: визнано протиправними дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АДЦ", результати якої оформлені актом від 11.04.2014 р. №209/10-06-22-01/36469326; зобов'язано Броварську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі вказаного акту перевірки та відновити показники податкових зобов'язань позивача. Встановлено Броварській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання звіту про його виконання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р. залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 р.

Таким чином, в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення в адміністративній справі № 826/9096/14 набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, твердження відповідача щодо здійснення ТОВ «АДЦ» безтоварних операцій не відповідають дійсності.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 200 Податкового кодексу України передбачено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В даному випадку, суд зауважує, що в зазначеному акті предметом дослідження не були безпосередньо господарські операції між позивачем та його контрагентом, по яких формувався податковий кредит, а твердження на безтоварність контрагента контрагента позивача (виконавця будівельно-монтажних робіт) спростовані під час судового розгляду відповідними доказами, наданими позивачем.

Слід також зауважити, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № К/9991/74156/12.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року.

Укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження їх господарської правосуб'єктності: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Проаналізувавши в сукупності викладені положення та обставини справи, суд приходить до висновку про помилковість зазначених в акті перевірки висновків відповідача та, як наслідок, протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд на підставі статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

За таких обставин, суд, обираючи спосіб захисту прав у сфері публічно-правових відносин в даному випадку, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018002201 від 23.12.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 226 380,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0018002201 від 23.12.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» (код ЄДРПОУ 35534624) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 76 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко