Ухвала

від 12.05.2015 по справі 826/20934/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20934/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "17" лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пул Енд Беа Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування подпткового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "17" лютого 2015 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 17.02.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "17" лютого 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 05.11.2014 р. №1612, повідомлення від 05.11.2014 р. № 409/10/26-59-22-01, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Пул Енд Беа Україна» (код ЄДРПОУ 35534624) з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин із ТОВ «Істконс» (код за ЄДРПОУ 38327375) за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 09.12.2014 р. №1761/26-59-22-01/35534624.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді завищено залишок від'ємного значення по податку на додану вартість за березень 2014 року на 226 380,00 грн. На підставі викладених висновків, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0018002201 від 23.12.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення по ПДВ за березень 2014 року на 226 380,00 грн. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2015 року позов було задоволено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Як видно з матеріалів справи, взаємовідносини між позивачем (Замовник) та ТОВ «Істконс» (Виконавець) у періоді, що перевірявся, ґрунтувались на договірних відносинах, а саме на договорі № IDXSMP1213 від 16.12.2013 р., відповідно до умов якого позивач замовив, а ТОВ «Істконс» зобов'язалося виконати монтажні роботи зі створення інтер'єру та виконання всіх необхідних установок/монтажів згідно із деталізацією і цінами, погодженими сторонами у магазині «Пул Енд Беа» у Торговому центрі «Меганом», Євпаторійське шосе, 8, Сімферополь, Україна. Факт виконання ТОВ «Істконс» монтажних робот у магазині «Пул Енд Беа» підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 26 від 21.03.2014 р. На виконання умов п. 4 Договору, ТОВ «Істконс» було надано позивачу платіжні доручення та рахунки на оплату, копії яких наявні в матеріалах справи. Також, ТОВ «Істконс» були виписані позивачу податкові накладні, копії яких, також, містяться в матеріалах справи. Як зазначено в акті, відповідно до даних бухгалтерського обліку вищезазначені будівельно-монтажні роботи обліковуються на бухгалтерському paxунку 152 «Капітальні інвестиції». Станом на дату складання довідки магазин «Пул енд Беа», що знаходиться за адресою: Торговий Центр « Меганом», Євпаторійське шосе.8, м. Сімферополь. Магазин «Пул Енд Беа», у якому проводились монтажні роботи, використовується позивачем для здійснення своєї господарської діяльності, зокрема роздрібної торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах. Згідно інформації про види діяльності, позивач здійснює оптову торгівлю текстильними товарами, оптову торгівлю одягом і взуттям, роздрібну торгівлю килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах, роздрібну торгівлю меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, роздрібну торгівлю одягом в спеціалізованих магазинах, роздрібну торгівлю взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах. При цьому, в підтвердження права позивача проводити ремонтні роботи в магазині «Пул Енд Беа», позивач надав копію Попереднього договору №АТК-017/2013/2 від 20.04.2013 р. оренди нежитлового приміщення у Торговельно-розважальному центрі «Меганом» за адресою: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе.8, укладеного між позивачем, як Орендарем, та ТОВ «Кримська Девелоперська компанія», як Орендодавець, який засвідчений приватним нотаріусом. Відповідно до п.1.1 Попереднього договору оренди, з метою підготовки нежитлових приміщень до здачі в оренду Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлові приміщення для проведення опоряджувальних робіт, визначених у п.1.2 Попереднього договору оренди. Згідно п.1.2 цього Договору, опоряджувальними роботами є роботи, в тому числі інсталяції в приміщеннях для його облаштування для потреб Орендаря для повного пристосування для подальшого використання, починаючи з частини загально-будівельних робіт. На виконання умов Попереднього договору сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкту для проведення опоряджувальних робіт. В підтвердження умов Попереднього договору оренди, сторонами укладено договір № IDXSMР1213 від 16.12.2013 р. із ТОВ «Істконс» на виконання будівельних робіт. В подальшому, між позивачем, як Орендарем, та ТОВ «Кримська Девелоперська компанія», як Орендодавцем, укладено основний договір оренди нежитлового приміщення №АТК-017/2013/2 від 07.02.2014 р. Згідно умов даного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення, а саме: бутік №349 площею 655 кв.м., розміщений у Багатофункціональному комплексі будівлі у Торговельно-розважальному центру «Меганом» за адресою: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе.8. Відповідно до умов даного Договору, такий договір набуває чинності з дати його підписання та діє протягом 20 років, починаючи з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення. Пунктом 7.1. договору оренди, позивач мав право здійснювати в приміщенні лише роздрібну торгівлю у магазині «Пул Енд Беа», що є формою основного виду діяльності позивача. Водночас, як пояснив позивач, через окупацію території АР Крим та фактичну анексію території півострова, позивач не мав змоги фактично розпочати користуватися нежитловими приміщеннями за їх цільовим призначенням та відкрити магазин. В підтвердження зазначеного, в матеріалах справи міститься копія Сертифіката Торгово-промислової палати України від 23.10.2014 року №1150, яким підтверджено те, що вищевказані події на окупованій території АР Крим та м. Севастополі є форс-мажорними обставинами, починаючи з 01 березня 2014 року, та унеможливлюють виконати позивачем свої зобов'язання, пов'язані із відкриттям магазину «Пул Енд Беа». Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На підтвердження реальності спірних операцій матеріали справи містять копії: договору № IDXSMP1213 від 16.12.2013 р., акту приймання виконаних підрядних робіт № 26 від 21.03.2014 р., платіжні доручення та рахунки на оплату, податкові накладні, Попереднього договору №АТК-017/2013/2 від 20.04.2013 р., акту прийому-передачі об'єкту для проведення опоряджувальних робіт, договору оренди нежитлового приміщення №АТК-017/2013/2 від 07.02.2014 р., сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин. Також, в підтвердження виконання контрагентом ТОВ «Істконс» своїх договірних зобов'язань та залучення до виконання робіт, в матеріалах справи наявна копія договору підряду від 15.01.2014 р. №1501 CM, укладеного з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» та копію договору підряду від 27.12.2013 р. №2712 CM, укладеного з ТОВ «АДЦ», що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача. Податкові накладні відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до первинних документів, всі податкові накладні, видані ТОВ «Істконс», зареєстровані ним в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій. Крім того, на момент складання податкових накладних ТОВ «Істконс» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 09.08.2012 р. за номером 1 06 102 0000 016162, що підтверджується витягом від 04.12.2014 року. Згідно зазначеного витягу основними видами економічної діяльності підприємства є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.34 малярні роботи та скління, 43.39 інші роботи із завершення будівництва, 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи. ТОВ «Істконс» взято на облік в органах державної податкової служби від 10.08.2012 р. за №763-12, що підтверджується довідкою від 13.08.2012 р. №1873. Відповідно до Свідоцтва №200089955, ТОВ «Істконс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість. При цьому, як свідчать матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Істконс» не була припинена, що підтверджується витягом із державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 06.12.2013 року. Окрім того, як зазначено в акті, одним із контрагентів - постачальників ТОВ «Істконс» виступало ТОВ «АДЦ», у якого відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, а тому останнє здійснювало безтоварні операції з продажу/придбання товарів, робіт, послуг у тому числі на користь ТОВ «Істконс». В основу такого висновку відповідачем покладено отриману податкову інформацію від Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області що виразились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326), результати якої оформлені актом від 11 квітня 2014 року №209/10-06-22-01/36469326 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326) з питання підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.» оскаржено в судовому порядку. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 р. по адміністративній справі № 826/9096/14 позов ТОВ «АДЦ» задоволено: визнано протиправними дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АДЦ", результати якої оформлені актом від 11.04.2014 р. №209/10-06-22-01/36469326; зобов'язано Броварську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі вказаного акту перевірки та відновити показники податкових зобов'язань позивача. Встановлено Броварській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання звіту про його виконання. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р. залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 р. Таким чином, в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення в адміністративній справі № 826/9096/14 набрало законної сили. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). Однак, в даному випадку, в зазначеному акті, предметом дослідження не були безпосередньо господарські операції між позивачем та його контрагентом, по яких формувався податковий кредит, а твердження на безтоварність контрагента контрагента позивача (виконавця будівельно-монтажних робіт) спростовані. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "17" лютого 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "17" лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.