Постанова

від 19.03.2015 по справі 826/2733/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2015 року № 826/2733/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промстаргруп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Промстаргруп» (надалі - ТОВ «Промстаргруп», позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва, відповідач ) про визнання протиправними дій щодо невнесення показників податкової звітності з податкової декларації з ПДВ, наданих ТОВ «Промстаргруп» (код ЄДРПОУ 39282613) за грудень 2014 року; зобов'язання відобразити показники податкових декларацій з ПДВ, додатків № 5 до них - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Промстаргруп» за грудень 2014 року в картці особового рахунку; зобов'язання внести показники податкових декларацій з ПДВ, додатків № 5 до них - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Промстаргруп»(код ЄДРПОУ 39282613) за грудень 2014 p., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», автоматизованих інформаційних систем АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі на рівні ДПІ України», АІС «Податковий Блок» та інших податкових базах суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року.

Свої позовні вимоги ТОВ «Промстаргруп» обґрунтовує тим, що позивачем до ДПІ у Святошинському районі м. Києва засобами електронного зв'язку подана податкова звітність за грудень 2014 року в електронній формі, в квитанції податкового органу №2 , що виготовляється під час прийняття податкової звітності в електронній формі, зазначено, що документи прийняті, однак, показники декларації не були відображені в картці особового рахунку позивача та не внесені до податкових баз.

Дані податкової звітності, які направлені позивачем до податкового органу не внесено до в податкових баз у зв'язку із тим, що ТОВ «Промстаргруп» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В той же час, позивач стверджує, що відповідач не мав підстав для невнесення даних з податкової декларації та порушив норми чинного законодавства щодо порядку прийняття податкової звітності з ПДВ, оскільки чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для невизнання звітності податковою.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що податковий орган діяв з підстав та у межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Промстаргруп» засобами електронного зв'язку в електронній формі подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 pоку.

На підставі квитанцій податкового органу №2, що виготовляються під час прийняття податкової звітності в електронній формі, декларацію з додатками подано позивачем 20.01.2015р., реєстраційний номер документу: 9078720633.

Так, в квитанції зазначено, що: «Документ доставлено до районного рівня 2657 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 20.01.2015 року», та «Пакет прийнято».

В той же час, дані податкової звітності по декларації з ПДВ за грудень 2014 pоку, яка разом з документами направлена та прийнята податковим органом, не внесено до податкових баз, внаслідок чого виникла розбіжність у податкових показниках позивача з його контрагентами.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова деклараціяподаєтьсяза вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осібу порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Як зазначено в п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

У відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 статті 46 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що в квитанції №2, що виготовляються під час прийняття податкової звітності в електронній формі, податковим органом зазначено, що: «Документ доставлено до районного рівня 2657 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 20.01.2015 року», та «Пакет прийнято».

Таким чином, податковий орган прийняв податкову декларацію позивача з ПДВ за грудень 2014 року, про що повідомлено в квитанції №2.

В той же час, згідно п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п.48.3 і 48.4 ст.48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідачем в порушення зазначених вимог чинного законодавства вказаної норми Кодексу не виконано, письмової відмови у прийнятті податкової декларації позивачу не надіслано.

Зокрема, відповідачем не надано суду жодного доказу існування такої письмової відмови та направлення її належним чином ТОВ «Промстаргруп».

Окрім того, як підставу для такої відмови податковий орган у наданих суду письмових запереченнях (а не в рішенні про відмову у прийнятті податкової декларації, як того вимагають норми чинного законодавства) зазначає: «при поданні податкової звітності невірно зазначено один з обов'язкових реквізитів декларації - відомості щодо місцезнаходження підприємства».

Проте зазначене спростовується матеріалами справи, а саме податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року містить адресу позивача, яка відповідає податковій адресі платника податків та адресі державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону в ЄДР містяться відомості в тому числі і щодо місцезнаходження юридичної особи, а також дані про установчі документи юридичної особи, дати, номери записів про внесення змін до них, а відповідно до ч.5 ст.17 Закону - також відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб га фізичних осіб-підприємців» та Податкового кодексу України поняття «місце реєстрації» юридичної особи тотожне поняттю «місцезнаходження» юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З аналізу вищевикладених норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» випливає, що єдина підстава стверджувати про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (місцем реєстрації) може виникнути лише у разі внесення інформації про таку відсутність до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців.

Беручи до уваги зазначені обставини та проаналізувавши норми права, суд приходить до висновку, що відомості про товариство (в тому числі щодо його місцезнаходження) є достовірними та відповідають ознакам достовірності відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Між тим, встановлення відсутності юридичної особи за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження не є підставою неприйняття податкової звітності.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Промстаргруп» зареєстроване як юридична особа 03.07.2014р. Місцезнаходження товариства: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2.

Вказана адреса місцезнаходження ТОВ «Промстаргруп» вказана у належним чином затвердженому та зареєстрованому Статуті товариства та внесена як адреса місцезнаходження позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за якою фактично здійснюється діяльність.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів відсутності позивача за місцезнаходженням, а також доказів того, що з моменту державної реєстрації ТОВ «Промстаргруп» як юридичної особи до установчих документів товариства вносились зміни, що стосуються місцезнаходження.

В той же час, інформація про зміну місцезнаходження (місця реєстрації) не подавалася державному реєстратору та. відповідно, не вносилася до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказана інформація підтверджується даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутом товариства.

Беручи до уваги зазначені обставини та проаналізувавши норми права, суд приходить до висновку, що відомості про товариство (в тому числі щодо його місцезнаходження) є достовірними та відповідають ознакам достовірності відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року з відповідними додатками до неї, оскільки у відповідності до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України позивачем у поданій податковій декларації зазначені обов'язкові реквізити, серед яких і місцезнаходження позивача, які є достовірними в силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Крім того, Наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», із змінами та доповненнями (далі - Наказ № 266) затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно п. 1.3. розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти.

Згідно з п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит».

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Пункт 2.8 вказаного наказу встановлює, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Таким чином, податковий орган не мав права змінювати показники податкових декларацій позивача, зокрема, шляхом не внесення показників по декларації з ПДВ до інформаційних баз, не прийнявши та не направивши платнику податків податкове повідомлення-рішення і не дотримавшись процедури узгодження такого зобов'язання.

Враховуючи зазначене, оскільки позивачем подано декларацію у встановлені законодавством строки, підстав для невизнання вищезазначеної декларації як податкової звітності у відповідача не було, податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками згідно квитанції №2 є прийнятою, суд вважає, що відповідачем неправомірно, без належних на те законних підстав не внесено показники податкової звітності з податкової декларації з ПДВ, наданих ТОВ «Промстаргруп» (код ЄДРПОУ 39282613) за грудень 2014 року, а отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності дій відповідача, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги тотовариства з обмеженою відповідальністю «Промстаргруп» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення показників податкової звітності з податкової декларації з ПДВ, наданих ТОВ «Промстаргруп» (код ЄДРПОУ 39282613) за грудень 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити показники податкових декларацій з ПДВ, додатків № 5 до них - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Промстаргруп» за грудень 2014 року в картці особового рахунку.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести показники податкових декларацій з ПДВ, додатків № 5 до них - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Промстаргруп» (код ЄДРПОУ 39282613) за грудень 2014 p., втому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», автоматизованих інформаційних систем АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та , податкового кредиту в розрізі на рівні ДПІ України», АІС «Податковий Блок» та інших податкових базах суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Промстаргруп» (код ЄДРПОУ 39282613)понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко