Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/1552/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015№910/1552/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/1552/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна Слобода», м. Куп'янськ Харківської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Дистриб'юшн», м. Київ,

про стягнення 277 070,83 грн.,

за участю представників:

позивача - Дерев'янчука С.В. (довіреність від 24.10.2014 №373);

Дерев'янчука В.А. (довіреність від 23.10.2014 №372);

відповідача - Хілініча О.В. (довіреність від 10.03.2015 №б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна Слобода» (далі - Торговий дім) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Дистриб'юшн» (далі - Товариство): 337 852,39 грн. боргу, що утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки на умовах дистриб'юції від 12.11.2013 № 0505410142 (далі - Договір); 9 643,97 грн. пені; 8 750,53 грн. втрат від інфляції; 1 074,46 грн. 3% річних, а всього 357 321,35 грн.

Позов мотивовано тим, що: Торговий дім здійснював поставку продукції Товариству на загальну суму 795 309 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей (від 17.08.2014 № 33550 на суму 42 016,20 грн.; від 20.08.2014 № 34093 на суму 42 709,50 грн.; від 26.08.2014 № 34950 на суму 246 561,60 грн.; від 07.09.2014 № 36741 на суму 229 374 грн.; від 08.09.2014 № 37054 на суму 114 687 грн. та від 24.09.2014 № 39792 на суму 119 960,70 грн.); відповідач частково розрахувався за отриману продукцію у сумі 327 900,25 грн.; також позивач надав відповідачу знижку у сумі 119 296,36 грн.; Товариство надало Торговому дому послуги з проведення дегустації на суму 10 260 грн.; таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману продукцію склала 337 852,39 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2015 порушено провадження у справі.

Торговий дім 24.02.2015 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства: 307 852,39 грн. боргу; 9 643,97 грн. пені; 8 750,53 грн. втрат від інфляції; 1 074,46 грн. 3% річних, а всього 327 321,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Позивач 16.03.2015 подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, а якій просить суд стягнути з відповідача: 257 601,87 грн. боргу; 9 643,97 грн. пені; 8 750,53 грн. втрат від інфляції; 1 074,46 грн. 3% річних, а всього 277 040,83 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, перевіривши дотримання позивачем названого припису, прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Товариство 18.03.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке: позивачем у позовній заяві вказано, що факт поставки підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, проте жодна видаткова накладна, на які посилається позивач, не містить особистого підпису та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; факт отримання товарно-матеріальних цінностей не підтверджений довіреністю, яка складена в порядку, передбаченому законодавством України; отже, факт отримання товарно-матеріальних цінностей уповноваженою особою відповідача, позивачем не задокументований та не встановлений.

Торговий дім 03.04.2015 подав суду пояснення зі справи, в яких зазначив таке:

- 28.11.2014 відповідач надіслав позивачу гарантійний лист № 28-11/14, в якому визнав наявну на відповідний період суму боргу та гарантував належне виконання свого обов'язку перед Торговим домом щодо погашення заборгованості у сумі 457 852,37 грн.

- 31.10.2014 сторонами було підписано акт звіряння розрахунків за період з 01.08.2014 по 31.10.2014 за Договором;

- підписавши названий акт та надіславши позивачу гарантійний лист, відповідач визнав факт поставки та отримання продукції за накладними;

- Товариство з 20.01.2015 по 01.04.2015 (після пред'явлення позову та порушення провадження у справі) здійснило часткову оплату за отриману продукцію на користь Торгового дому, що підтверджується банківською випискою від 01.04.2015 № 23- 6-13/1630 ВРД;

- слід звернути увагу, що відповідач перераховує грошові кошти за поставлену за Договором продукцію з помилковим зазначенням у платіжному дорученні призначення платежу: «часткова оплата за товар згідно ДОГ №0505040119 від 25.07.2014р.», проте Товариство і Торговий дім повністю виконали зобов'язання за договором від 25.07.2014 № 0505040119;

- позивач не подав довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, оскільки пунктом 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, визначено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей;

- Товариство повідомило Торговий дім про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що прийматиме цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей, шляхом надання позивачу повідомлення про зразки печаток (штампів) покупця, яке було додане до позовної заяви як доказ.

У судовому засіданні 06.04.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, поданому суду 18.03.2015 у письмовому вигляді, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.11.2013 Торговим домом (постачальник) і Товариством (дистриб'ютор) укладено Договір, за умовами якого:

- дистриб'ютор за домовленістю з постачальником одержує комплекс прав і обов'язків на дистриб'юцію продукції виключно на території дистриб'ютора в м. Києві та Київській області (пункт 1.1 Договору);

- перехід права власності та ризиків щодо продукції відбувається після підписання уповноваженою особою дистриб'ютора та скріплення печаткою видаткових накладних на продукцію, що свідчить про її фактичну передачу (пункт 3.9 Договору в погодженій протоколом від 12.11.2013 узгодження розбіжностей до Договору редакції);

- постачальник постачає дистриб'ютору продукцію за договірною ціною, вказаною в прайс-листі (пункт 5.1 Договору);

- оплата дистриб'ютором за продукцію здійснюється на умовах відстрочення платежу з моменту поставки продукції. У випадку коли закінчення сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата переноситься на перший робочий день (пункт 5.2 Договору);

- Договір набирає чинності з 12.11.2013 та діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (пункт 11.1 Договору).

12.11.2013 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої з метою подальшої співпраці та збільшення обсягів продажу сторони домовились внести зміни до пункту 2 додатку № 3 Договору та викласти його в такій редакції: «відстрочення платежу з моменту відвантаження продукції (молочні консерви та ультра-пастеризоване молоко) зі складу постачальника складає тридцять календарних днів».

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 795 309 грн., що підтверджується такими накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей: від 17.08.2014 № 33550 на суму 42 016,20 грн.; від 20.08.2014 № 34093 на суму 42 709,50 грн.; від 26.08.2014 № 34950 на суму 246 561,60 грн.; від 07.09.2014 № 36741 на суму 229 374 грн.; від 08.09.2014 № 37054 на суму 114 687 грн. та від 24.09.2014 № 39792 на суму 119 960,70 грн.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що Товариство продукцію не отримало, оскільки подані позивачем накладні не містять підпису повноважної особи відповідача. Крім того, Торговий дім не подав довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Названі твердження спростовуються, виходячи з такого.

Відповідач надав позивачу повідомлення про зразки печаток (штампів) покупця, оформленого відповідно до пункту 13 Інструкції, та в якому міститься зразок підпису відповідальної особи та відбиток круглої печатки Товариства «Склад № 1».

Відповідно до пункту 13 Інструкції при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей;

Подані Торговим домом накладні підписані повноважними представниками позивача і скріплені печатками сторін. Відповідач не надав суду доказів того, що печатка Товариства «Склад № 1» була використана без наявності відповідного дозволу.

Разом з тим, про отримання продукції відповідачем свідчать такі обставини:

- часткова оплата продукції у сумі 537 707,13 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача;

- надання Торговим домом Товариству знижки у сумі 119 296,36 грн.;

- зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 10 260 грн., що підтверджується угодою від 31.10.2014 про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Угода);

- актом звіряння розрахунків від 01.11.2014 (період розрахунків: з 01.08.2014 по 31.10.2014);

- гарантійним листом від 28.11.2014 № 28-11/14.

Слід звернути увагу на те, що в Угоді відповідач підтвердив борг перед позивачем за отриману продукцію за Договором у сумі 569 510,52 грн.; в свою чергу, Торговий дім визнав грошове зобов'язання перед Товариством у сумі 10 260 грн. за договором про надання послуг від 12.11.2013 № 0505160143.

Відповідач продовжував сплачувати за продукцію і після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим позивач подавав суду відповідні заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство умови Договору не виконало, заборгованість за отриману від Торгового дому продукцію у сумі 257 601,87 грн. не погасило.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 257 601,87 грн. заборгованості.

Крім суми основного боргу, Торговий дім просить стягнути з Товариства 8 750,53 грн. втрат від інфляції, 1 074,46 грн. 3% річних і 9 643,97 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 07.10.2014 по 20.01.2015 (накладна від 07.09.2014 № 36741, строк оплати 07.10.2014; накладна від 08.09.2014 № 37054, строк оплати 08.10.2014; накладна від 24.09.2014 № 39792, строк оплати 24.10.2014).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення дистриб'ютором оплати за поставлену продукцію, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від загальної суми боргу за кожен день прострочення за весь період несплати боргу до погашення у повному обсязі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.

Проте здійснення перерахунку судом втрат від інфляції, пені та 3% річних фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду: втрати від інфляції складають 33 398,70 грн.; пеня - 24 969,69 грн.; 3% річних - 2 766,43 грн.).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції, пені та 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає: 8 750,53 грн. втрат від інфляції; 9 643,97 грн. пені та 1 074,46 грн. 3% річних.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При подані позовної заяви Торговим домом було сплачено судовий збір у сумі 7 146,43 грн.

Разом з тим, 16.03.2015 позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій Торговий дім просив стягнути 277 070,83 грн., в свою чергу судовий збір за названу майнову вимогу складає 5 541,42 грн.

З огляду на наведене поверненню позивачу підлягає 1 605,01 грн. надлишково сплаченого судового збору.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати у сумі 5 541,46 грн. зі справи покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Дистриб'юшн» (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, офіс 203; ідентифікаційний код 38749972) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна Слобода» (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Ломоносова, 26; ідентифікаційний код 32358958): 257 601 (двісті п'ятдесят сім тисяч шістсот одну) грн. 87 коп. заборгованості; 8 750 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 53 коп. втрат від інфляції; 9 643 (дев'ять тисяч шістсот сорок три) грн. 97 коп. пені; 1 074 (одну тисячу сімдесят чотири) грн. 46 коп. 3% річних і 5 541 (п'ять тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 42 коп. судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна Слобода» (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Ломоносова, 26; ідентифікаційний код 32358958) 1 605 (одну тисячу шістсот п'ять) грн. 01 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2015.

Суддя О. Марченко