Рішення

від 09.04.2015 по справі 910/805/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015Справа №910/805/15-г

За позовомЗаступника прокурора міста Києва До Київської міської ради Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Водтехмонтаж» Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Провизнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.11.2014р. №406/406

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокурора - Винник О.О., за посвідченням;

Від відповідача - Тхорик С.М., представник за довіреністю;

Від третьої особи-1 - Максимова Ю.Г., за довіреність;

Від третьої особи-2 - Горбань Н.Г., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №406/406 від 20.11.2014р. «Про передачу приватному підприємству «Водтехмонтаж» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та очисних споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення Київської міської ради прийняте з порушенням приписів ч. 2 ст. 120, ч.ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України, окрім того прокурор зазначив, що спірним рішенням Київської міської ради земельна ділянка передана ПП «Водтехмонтаж» без проведення земельного аукціону, а отже, з порушенням встановленого ст.ст. 134-135 Земельного кодексу України порядку відчуження, у зв'язку з чим відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України вказане рішення Київської міської ради повинно бути визнано судом незаконним та скасовано.

Також, на обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що спірна земельна ділянка надана третій особі-1 за рахунок частини земель, відведених іншому землекористувачу (Тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуд). Однак рішення про припинення права користування Тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуд або її вилучення Київською міською радою не приймалось, що є порушенням ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав необґрунтованості заявленого позову. Так, послався на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва погоджено у відповідності до ст. 186-1 Земельного кодексу України. Також, вказав, що враховуючи наявність в третьої особи-1 належним чином зареєстрованого нерухомого майна на земельній ділянці, проведення обов'язкових земельних торгів не вимагається, при цьому жодний нормативний акт, що регулює порядок передачі земельних ділянок у власність чи користування не визначено співвідношення площі майна та площі земельної ділянки, яка відводиться.

Окрім того, на спростування тверджень прокурора проте, що при прийняті оспорюваного рішення Київрада порушила вимоги ст. 141 Земельного кодексу в частині вилучення вказаної земельної ділянки у Тресту «Буддеталь», відповідач вказав, що товариство Трест «Буддеталь» не було землекористувачем земельної ділянки в розумінні вимог Земельного кодексу України.

Третьої особою-1 подані письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких остання заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, третя особа-1 зазначила, що оскаржуване рішення Київради прийняте у спосіб та у відповідності до норм чинного законодавства України, виходячи з наступних підстав:

- на момент купівлі третьою особою-1 нерухомого майна воно було розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 8 000000000:78:082:0072, площею 2 341,22 кв.м., отже до третьої особи-1 правомірно перейшло право користування земельної ділянкою саме в розмірі, який вказаний в договорі купівлі-продажу нерухомого майна;

- у зв'язку з тим, що придбане нерухоме майно розташоване саме на земельній ділянці площею 0,2341 га, то відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України передача такої земельної ділянки на якій розташоване майно не підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах);

- Трест «Буддеталь» Головкиївміськбуд не було землекористувачем спірної земельної ділянки на момент її передачі ПП «Водтехмонтаж», у зв'язку з цим згода Тресту як законного землекористувача не вимагається;

- в рамках інвентаризації земель було визначено на місцевості та погоджено зовнішні межі спірної земельної ділянки та встановлено, що фактичним землекористувачем є ТОВ «Глобал-Інвест».

Від Департаменту земельних ресурсів надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких третя особа-2 заперечила проти позову, зокрема зазначила, що рішення Київради від 20.11.2014р. №406/406 приймалось відповідно до ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, положень Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 28.02.2013 №63/9120 та на підставі погодженого належним чином проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України), при цьому чинне законодавство не передбачає обмеження щодо площі земельної ділянки необхідної для експлуатації будівель та споруд.

Ухвалою суду від 10.03.2015р. за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2014р. Київською міською радою було прийняте рішення №406/406 «Про передачу приватному підприємству «Водтехмонтаж» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та очисних споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва» (надалі - рішення).

Пунктом 1 рішення відповідачем затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству «Водтехмонтаж» експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та очисних споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, справа Д-6929, заява ДЦ №030-000140070-014 від 03.07.2014р.).

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання рішення незаконним та його скасування.

Зокрема, як на підставу для скасування вказаного рішення прокурор вказує на те, що у зв'язку з набуттям ПП «Водтехмонтаж» права власності на нежилі будівлі (станція техводи з резервуаром, загальною площею 87,50 кв.м. та станція фікальних вод, загальною площею 40,00 кв.м.), які розташовані на земельній ділянці площею 0,2341 га., підприємство відповідно до вимог ст.ст. 120, 124, ч.ч. 1 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України може набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою площею не більш ніж 0,0128 га, в той час, як оскаржуваним рішенням площа земельної ділянки, яка надана підприємству в оренду, більш ніж у 5,5 рази перевищує площу нерухомого майна, на яке у товариства було оформлено право власності, а відтак право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості товариство може набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Також позивач зазначає, що відповідно до земельно-кадастрової інформації на земельну ділянку за формою 6-зем, спірна земельна ділянка до її передачі приватному підприємству «Водтехмонтаж» перебувала у користуванні тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 15.04.1969 №627/5 «Про відвод земельної ділянки тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду під будівництво заводу залізобетонних виробів та заводу по виготовленню дверних та віконних блоків» площею біля 12га. Однак рішення про припинення права користування тресту «Буддетальд» або її вилучення Київської міською радою не приймалось, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки наданню в оренду ПП «Водтехмонтаж» земельної ділянки площею 0,2341 га повинно передувати її вилучення у попереднього землекористувача. Таким чином, без наявності згоди землекористувача спірної земельної ділянки та без попереднього її вилучення Київська міська рада не мала права надавати її у користування ПП «Водтехмонтаж»

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна: станції техводи з резервуаром загальною площею 87,50 кв.м. та станцією фікальних вод загальною площею 40,00 кв.м за ПП «Водтехмонтаж» було зареєстровано право власності на зазначене майно, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Отже, відповідач є власником вказаного нерухомого майна: станції техводи з резервуаром загальною площею 87,50 кв.м. та станцією фікальних вод загальною площею 40,00 кв.м.

Як встановлено судом у п. 1.2.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна вказано, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 2341,22 кв.м., що визначена планом меж земельної ділянки за кадастровим номером 8:000000000:78:082:072.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Так, за змістом ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 6 ст. 120 ЗК України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку набуттям права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Отже, на момент купівлі ПП «Водтехмонтаж» нерухомого майна воно було розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8:000000000:78:082:072 площею 2 341,22 кв.м. (п. 1.2.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна).

Також, як вбачається з чергового кадастрового плану витягу з бази даних міського земельного кадастру від 12.12.2014р. відповідні об'єкти нерухомого майна розміщуються на земельній ділянці, переданій у користування ПП «Водтехмонтаж» спірним рішенням відповідача, таким чином, що займаються весь її периметр, що також додатково підтверджується відповідними кадастровими планами спірної земельної ділянки щодо відображення наявних охоронних зон та зон обмеження зазначеної земельної ділянки, які також є складовою відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Водтехмонтаж» .

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною 3 ст. 124 ЗК України встановлено, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Враховуючи встановлення судом наявності у третьої особи-1 належним чином зареєстрованого нерухомого майна, яке розміщено на земельній ділянці, загальною площею 2341,22 кв.м., що визначено планом меж земельної ділянки за кадастровим номером 8:000000000:78:082:072, проведення обов'язкових земельних торгів не вимагається.

Вище встановлене спростовує твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів, відповідно до приписів ст. 134-135 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що оспорюване рішення Київської міської ради було прийнято відповідно до ст. 93, 120, 123 , 124 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 3 ст. 123 ЗК України).

Згідно ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст. 123 ЗК України).

Таким чином, юридичній особі надано право одержання земельної ділянки у користування, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Так, порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється, зокрема, рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" (далі - Порядок)

Відповідно до ч. ст. 2 Порядку дія цього Порядку поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Порядку передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради, яке приймається на підставі відповідної документації із землеустрою. Передача земельних ділянок в оренду або надання їх у постійне користування на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснюється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або передачі (надання) земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням зацікавленої особи виконавцем робіт із землеустрою, який відповідно до законодавства є розробником документації із землеустрою (ч. 2 ст. Порядку).

Частиною 1 ст. 10 Порядку визначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 186 1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Судом встановлено, що у 2014 році на замовлення третьої особи-1 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Водтехмонтаж» для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та очисних споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва.

Зокрема були отримані погодження у передбаченому законодавством порядку Головним управлінням Держемагенства у м. Києві (висновок №19-26-0.3-2911/2-14 від 11.06.2014 року) та Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (висновок №4317/0/12/09-14 від року). Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від року власники (користувачі) суміжних земельних ділянок (чотири підприємства) претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не заявляли.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Водтехмонтаж» для експлуатації та обслуговування не житлових будівель та очисних споруд по вул. Луговій, 9, в Оболонському районі м. Києва, розроблений ФОП Холявко В.М. та погоджений у відповідності до статті 186-1 Земельного кодексу України.

В матеріалах справи наявний також розроблений Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування №8000000000:78:082 у Оболонському районі м. Києва, де визначено та погоджено зовнішні межі та місцевості.

Згідно технічного звіту по встановленню зовнішніх меж на місцевості - погоджено зовнішні межі земельної ділянки 8000000000:78:082:0072 та визначено користувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Інвест», про що складено відповідний акт. Також, складено абрис меж земельної ділянки.

Окрім того, згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою на основі виконаних польових та камеральних робіт складено абрис земельної ділянки з прив'язками кутів повороту межі до існуючих твердих контурів на місцевості, кадастровий план земельної ділянки в масштабі 1:1000 з описом меж земельної ділянки, експлікацією земель, каталогом координат точок повороту меж земельної ділянки, довжин ліній та площі земельної ділянки, яка становить 0,2341 га.

Згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, земельна ділянка відноситься до земель промисловості, комерційного використання і громадського призначення. Код цільового використання - 1.13.4.

Судом встановлено, що землевпорядником виконувались роботи щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При розробці проекту землеустрою встановлено, що земельна ділянка на вул. Луговій, 9, в Оболонському районі м. Києва знаходиться в межах санітарно-захисної зони навколо інженерних комунікацій (код 01.08), охорона зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи (код 01.05), тому складено плати меж зон обмежень та акти перенесення в натурі (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони і зон особливого режиму використання земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, судом встановлено, що рішення Киїради від 20.11.2014р. №406/406 приймалось відповідно до ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу, положень Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.02.2013р. №63/9120 та на підставі погодженого належним чином проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу).

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Вказаним рішенням №406/406 від 20 листопада 2014 року Київська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передала ПП «Водтехмонтаж» в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,2341 га кадастровий номер 8000000000:78:082:0072) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та очисних споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва у зв'язку з набуттям права власності на майно, при цьому не перевищила її розмір як вказує позивач, оскільки передано в користування ПП «Водтехмонтаж» земельну ділянку в тих самих розмірах, що визначені в договорі купівлі-продажу нерухомого майна та в розмірах встановленого фактичного користування земельною ділянкою попереднього власника відповідного нерухомого майна (ТОВ «Глобал- Інвест»).

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що на земельній ділянці, яка оскаржуваним рішенням була передана у користування третій особі-1, розташоване нерухоме майно, належне на праві власності третій особі-1, та враховуючи положення статті 134 Земельного кодексу України згідно яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, відтак твердження позивача щодо того, що надання третій особі-1 земельної ділянки мало відбуватись на конкурентних засадах спростовується матеріалами справи, а відтак є недоведеними та необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що чинним земельним законодавством, що регулює порядок передачі земельних ділянок у власність чи користування площа земельної ділянки, яка відводиться користувачу не ставиться в залежність до площі нерухомого майна, яке розташоване на вказаній земельній ділянці.

Рішення прийняте Київською міською радою, прийняте в межах компетенції встановленої Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом та не суперечить вимогам чинного законодавства України, які регулюють земельні відносин.

Позивачем під час розгляду справи не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави або будь-якої іншої особи, у зв'язку з прийняттям відповідачем-1 оспорюваного рішення, як і не надано доказів на підтвердження порушення вимог чинного на момент його прийняття законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Щодо тверджень прокурора, що спірна земельна ділянка надана в постійне користування без вилучення її у попереднього землекористувача, суд вказує наступне.

Так, прокурор вказує у позові, що спірна земельна ділянка надана ПП «Водтехмонтаж» за рахунок частини земель відведених тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду і що відповідно до земельно-кадастрової інформації на земельну ділянку за формою 6-зем спірна земельна ділянка до її передачі ПП «Водтехмонтаж» перебувала у користуванні тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду.

Проте, такі твердження прокурора не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та не відповідають дійсності. Як вбачається з Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями за формою 6-зем №805/2.2 від 10.06.2014 року, яка відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» є невід'ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, земельна ділянка площею 0,2341 га по вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва обліковується як така, що не надана у власність або постійне користування в межах населених пунктів.

В той же час, в матеріалах справи наявне рішення №627/5 від 15.04.1969р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів «Про відвод земельної ділянки тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду під будівництво заводу по виготовленню дверних та віконних блоків». Земельну ділянку відвести за рахунок території радгоспу «Поля зрошення».

Вказаним рішенням постановлено відвести тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду земельну ділянку площею біля 12,0 га під будівництво заводу залізобетонних виробів та заводу по виготовленню дверних та віконних блоків в ур. Оболонь Подільського району.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції чинної станом на час прийняття оскаржуваного рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В матеріалах справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували право користування трест «Буддеталь» Головкиївміськбуду спірною земельною ділянкою, а саме правовстановлюючих документів на користування спірною земельною ділянкою (договір оренди, відповідний держаний акт на право власності/користування чи свідоцтво на право власності).

Відтак, за відсутності документів на підтвердження виникнення прав землекористувача у трест «Буддеталь» Головкиївміськбуду, твердження прокурора, що він є законним землекористувачем спірної земельної ділянки є помилковим, оскільки наявність рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів від 15.04.20169 №627/5 лише встановлює правові підстави для одержання в користування землі, а порядок передачі в оренду або постійне користування землі та підстави виникнення права користування або оренди землі встановлені вищенаведеними нормами земельного законодавства.

Одночасно, судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20369799 від 02.04.2015р. відомості про трест «Буддеталь» Головкиївміськбуду відсутні. Судом не встановлено правонаступників даного підприємства.

Відтак, за відсутності встановлення факту існування станом на час прийняття рішення такої юридичної особи як трест «Буддеталь» Головкиївміськбуд, прав вказаної особи не могли бути порушені.

Отже, враховуючи, що суду не доведено допустимими та належними доказами виникнення у тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду в порядку ст. 125, 126 ЗК України прав землекористувача, відтак оскаржуване рішення не порушуються права тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду як законного землекористувача в розумінні Земельного кодексу України.

При цьому, суду також не надано документів підтверджуючих фактичне використання тресту «Буддеталь» Головкиївміськбуду спірної земельної ділянки на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Згідно з нормами статей 181 - 184, 202 - 204 ЗК України, законів України "Про Державний земельний кадастр" та "Про землеустрій", дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Згідно даних міського земельного кадастру користувачем земельної ділянки площею 0,2341 га по вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва до надання в оренду ПП «Водтехмонтаж», обліковувалось ТОВ «Глобал-Інвест», яке і продало ПП «Водтехмонтаж» нерухоме майно, що знаходилося на цій земельній ділянці.

Згідно зворотної сторінки Витягу з бази даних міського земельного кадастру від 12.02.2014р. - Реєстр земельних ділянок (черговий план) - земельна ділянка по вул. Луговій, 9 обліковується за землекористувачем ТОВ «Глобал Інвест».

При цьому, в 2004-2005 роках Головним управлінням земельних ресурсів було проведено інвентаризацію земель у межах кварталу 8000000000:78:082 у Оболонському районі м. Києва, в тому числі і земельної ділянки кадастровий номер 8 000000000:78:082:0072.

В рамках зазначеної інвентаризації земель було визначено на місцевості та погоджено зовнішні межі спірної земельної ділянки та встановлено, що фактичним землекористувачем є ТОВ «Глобал-Інвест».

Таким чином, з наявних у матеріалах справи документах, зокрема: з витягу з бази даних міського земельного кадастру від 12.12.2014р., враховуючи дані реєстру земельних ділянок, довідки за форою 6-зем, кадастрового плану земельної ділянки за кадастровим номером 8:00000000:78:082:0072, враховуючи проведену інвентаризацію судом встановлено, що станом на час прийняття оспорюваного рішення трест «Буддеталь» Головкиївміськбуду не приступило до фактичного землекористування спірної земельної ділянки на момент її передачі ПП «Водтехмонтаж». Натомість в рамках проведеної інвентаризації встановлено, що фактичним користувачем земельної ділянки до передачі її ПП «Водтехмонтаж» є ТОВ «Глобал-Інвест».

При цьому, судом враховано, що ТОВ «Глобал-Інвест» починаючи з 2004 року і до 2013 року сплачувало земельний податок, про що в матеріалах справи наявні копії податкової звітності.

Відповідно до пункту е) ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відтак, прийняте рішення Київради прийнято у зв'язку з переходом права власності та будівлі, що знаходяться, на земельній ділянці, що свою чергу відповідає приписам п. е) ст. 141 ЗК України та є підставами припинення права користування земельною ділянкою іншими особами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурором як позивачем не доведено порушення відповідачем інтересів або спричинення шкоди державі.

Крім того, судом встановлено, що прокурором не зазначено, в чому полягає шкода, завдана державі в зв'язку з правом користування земельною ділянкою.

З огляду на зазначене, вимоги заступника прокурора міста Києва про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 20.11.2014 №406/406 «Про передачу приватному підприємству «Водтехмонтаж» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та очисних споруд на вул. Луговій, 9 в Оболонському районі м. Києва» є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Згідно з п. 4.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Відтак, оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, а позивачем у справі є сам прокурор, відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір не відшкодовується та не стягується в Державний бюджет України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.04.2015р.

Суддя І.І.Борисенко