Постанова

від 08.04.2015 по справі 17-16/5026/709/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 17-16/5026/709/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року у справі № 17-16/5026/709/2012 Господарського суду Черкаської області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, до : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бужанський цукор", Черкаська область; 2) Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівка", Черкаська область про стягнення 2 975 394,67 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Труфанова О.С. (дов. № 1242-О від 24.04.13);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року позивач ПАТ КБ "Приватбанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів ТОВ "Бужанський цукор" та ПСП "Олександрівка" про стягнення 2 975 394,67 грн.

Вказував, що 25.07.11 між ним (кредитором) та ТОВ "Бужанський цукор" (позичальником) був укладений кредитний договір № Б045Г/С, згідно якого він зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти з лімітом кредитування 15 000 000 грн. на поповнення обігових коштів зі сплатою 18 % річних та зі строком повернення кредиту згідно графіку зменшення поточного ліміту до 25.01.12.

Зазначав, що 25.07.11 між ПСП "Олександрівка" (поручителем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитором) був укладений договір поруки № Б045Г/С-П-1, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.11 в межах 25 % від суми загальної заборгованості.

Посилаючись на порушення відповідачем-1 умов кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивач, з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.07.14 та заяви про припинення провадження у справі відносно відповідача-1, просив стягнути з відповідача-2, як поручителя відповідача-1 в межах 25 % від суми загальної заборгованості 2 975 394,97 грн. боргу.

Спір розглядався судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06 серпня 2014 року (суддя Боровик С.С.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПСП "Олександрівка" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 2 975 394,97 грн. заборгованості за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.11 та 10 822,25 грн. витрат зі сплати судового збору.

Припинено провадження у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Бужанський цукор".

Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення відповідачем-1 умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що є підставою для покладення на відповідача-2 обов'язку сплатити 25 % від суми загальної заборгованості відповідача-1 на підставі п. 1.2 договору поруки № Б045Г/С-П-1 від 25.07.11 та ст. 554 ЦК України.

Рішення в частині припинення провадження у справі обґрунтоване відмовою позивача від позовних вимог до відповідача-1 у зв'язку із затвердженням ухвалою Господарського суду Черкаської області реєстру вимог конкурсних кредиторів ТОВ "Бужанський цукор" до якого включено вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 11 901 578,71 грн. основного боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2014 року (колегія суддів у складі: Новікова Л.М. - головуючий, Зубець Л.П., Мартюк А.І.), рішення скасовано в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача-2 2 204 444,67 грн. заборгованості. В скасованій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні означених вимог.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"1. Позов до ПСП "Олександрівка" задовольнити частково.

2. Стягнути з ПСП "Олександрівка" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 770 950 грн. заборгованості за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.11 та 15 419 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог до ПАТ КБ "Приватбанк" відмовити.

4. Провадження у справі № 17-16/5026/709/2012 за позовом до ТОВ "Бужанський цукор" припинити".

Постанова обґрунтована посиланнями на ту обставину, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність боргу відповідача-1 перед позивачем в сумі 4 235 567,16 грн., проте, враховуючи невиконання позивачем свого обов'язку щодо повідомлення відповідача-2 про неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором із вказаної суми підлягає вирахуванню 461 517,16 грн. пені та 690 250 грн. відсотків річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання грошових зобов'язань, тому сума боргу становить 3 083 800 грн. х 25 % (межі поруки відповідача-2) = 770 950 грн.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 13, 553, 554, 613 ЦК України та ст.ст. 32, 34, 35 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.07.11 між ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитором) та ТОВ "Бужанський цукор" (позичальником) був укладений кредитний договір № Б045Г/С, згідно якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти з лімітом кредитування 15 000 000 грн. на поповнення обігових коштів зі сплатою 18 % річних та зі строком повернення кредиту згідно графіку зменшення поточного ліміту до 25.01.12.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов кредитного договору позичальник отримав від кредитора кредитні кошти у загальному розмірі 12 550 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунків позичальника та платіжними дорученнями.

Водночас судами встановлено, що 25.07.11 між ПСП "Олександрівка" (поручителем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитором) був укладений договір поруки № Б045Г/С-П-1, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.11 в межах 25 % від суми загальної заборгованості.

18.04.12 позивач звертався до відповідачів з вимогами № 0.0.1./2-387 та № 0.0.1.1/2-388 про негайне погашення заборгованості за кредитним договором, проте його вимоги були залишені відповідачами без відповіді та без задоволення.

Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.06.14 у справі № 925/62/13-г за заявою ТОВ "Цукорпром" до ТОВ "Бужанський цукор" про визнання банкрутом затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ТОВ "Бужанський цукор" до якого включено вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 11 901 578,71 грн. основного боргу.

Також судами встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.12 у справі № 12/5026/870/2012 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Бужанський цукор" про звернення стягнення на заставне майно, 17.12.12 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Приват комплект" був укладений договір купівлі-продажу на реалізацію цукру в кількості 2 000 т. за ціною 8 338 000 грн. без ПДВ. Зазначена сума на підставі пункту 4.9 кредитного договору № Б045Г/С була розподілена 18.01.13 наступним чином: 2 676 228,71 грн. на погашення пені, 5 013 350 грн. на погашення відсотків, 648 421,29 грн. на погашення тіла кредиту. Транспортний засіб - автобус ПАЗ-3051, реєстраційний номер СА9358ВС залишився не реалізованим.

Крім того, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, що містяться в постанові від 09.01.13, суд першої інстанції встановив, що проект договору купівлі-продажу від 01.06.12 № 010612/4-1, який був запропонований ПП "Вікторія К" про реалізацію заставного майна - цукру в кількості 2 000 т. за ціною 10 200 000 грн. ПАТ КБ "Приватбанк" не погодив.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Встановивши, що проект договору купівлі-продажу від 01.06.12 № 010612/4-1, який був запропонований ПП "Вікторія К" про реалізацію заставного майна - цукру в кількості 2 000 т. за ціною 10 200 000 грн. з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № Б045Г/С від 25.07.11, не був погоджений позивачем, як вигодонабувачем, а відповідач-1 у свою чергу був позбавлений можливості відчужити вказане майно, обтяжене заставою, без згоди ПАТ КБ "Приватбанк", суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях позивача прострочення кредитора.

Таким чином, в порушення приписів ст. 13 ЦК України, зловживаючи своїми правами кредитора та допустивши дії, які потягли за собою прострочення кредитора, позивач створив ситуацію, за якої заставне майно було відчужене за ціною 8 338 000 грн., замість запропонованих 10 200 000 грн., що спричинило зменшення вартості майна на 1 862 000 грн.

Апеляційним судом встановлено, що внаслідок прострочення кредитора, розмір нарахованих позивачем пені та відсотків з моменту подачі позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 18.07.12) зріс на 2 214 711,55 грн. (2 676 228,71 грн. - 461 517,16 грн.) та 3 589 300 грн. (5 013 350 грн. - 1 424 050 грн.) відповідно.

Надавши правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що позивачем доведено наявність у відповідача-1 боргу у розмірі 4 235 567,16 грн. (11 901 578,71 грн. - 2 214 711,55 грн. - 3 589 300 грн. - 1 862 000 грн.).

Зазначена заборгованість відповідача-1 включає в себе також 1 424 050 грн. відсотків та 461 517,16 грн. пені, нарахованих позивачем за період прострочення позичальником зобов'язань за кредитним договором, що мало місце до моменту виникнення прострочення кредитора.

Розглянувши заяву ПАТ КБ "Приватбанк" про зміну предмету позову від 24.07.14, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що остання є фактично відмовою від позовних вимог до ТОВ "Бужанський цукор", що стало підставою до припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача-1.

Положеннями ст. 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.2.1 договору поруки № Б045Г/С-П-1 від 25.07.11 передбачено обов'язок кредитора у випадку невиконання позичальником будь-якого свого зобов'язання за кредитним договором, що передбачені п. 1.1 договору поруки, направити на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язки боржника, зазначені в письмовій вимозі кредитора, впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання такої вимоги (п. 2.3.1 договору поруки).

Апеляційним судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою № 0.0.1.1/2-388 лише 18.04.12, в якій просив сплатити заборгованість за кредитним договором, яка вже включала в себе 1 424 050 грн. відсотків та 461 517,16 грн. пені.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що сума нарахованих позивачем відсотків у розмірі 1 424 050 грн. включає в себе 690 250 грн. відсотків нарахованих за ставкою 36 % річних, яка передбачена для випадків прострочення позичальником грошових зобов'язань.

Враховуючи ту обставину, що кредитором не було виконано свого обов'язку щодо повідомлення поручителя про неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що відповідач-2, як поручитель відповідача-1 за кредитним договором, несе відповідальність перед кредитором за виконання обов'язків боржника у обсязі 25 % від суми загальної заборгованості за кредитним договором, яка підтверджена матеріалами справи у розмірі 4 235 567,16 грн. за вирахуванням суми пені у розмірі 461 517,16 грн. та відсотків річних, які нараховані позивачем за прострочення виконання грошових зобов'язань у сумі 690 250 грн. (4 235 567,16 грн. - 461 517,16 грн. - 690 250 грн. = 3 083 800 грн. х 25 % = 770 950 грн.).

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Натомість, суд першої інстанції, зазначених обставин в їх сукупності, як того вимагають приписи ст. 43 ГПК України, не врахував та помилково виходив з того, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 06.06.14 у справі № 925/62/13-г за заявою ТОВ "Цукорпром" до ТОВ "Бужанський цукор" про визнання банкрутом, якою затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ТОВ "Бужанський цукор" до якого включено вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 11 901 578,71 грн. основного боргу, носить приюдиційний характер, що вплинуло на правильність вирішення спору.

Посилання касаційної скарги на неправомірність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності в діях позивача прострочення кредитора, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи у суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року у справі № 17-16/5026/709/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик