Ухвала

від 08.04.2015 по справі 908/1160/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/44/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.04.2015 Справа № 908/1160/15-г

Суддя Корсун В.Л. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ромсат" за вих. від 27.03.15 № 27/03/15 про забезпеченню позову

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ромсат", 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 46

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова фірма "Торг.Інвест.Сервіс", 69097, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, буд. 19, прим. 61А

про стягнення 472 346,78 грн.

суддя Корсун В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Троян А.О., довіреність від 16.03.15, б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

24.02.15 до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ромсат" (далі ТОВ "НВК "Ромсат") до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова фірма "Торг.Інвест.Сервіс" (надалі ТОВ "ТПФ "Торг.Інвест.Сервіс") про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором поставки від 10.10.14 № КМ-101002 на загальну суму 472 346,78 грн .

24.02.15 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл справ між суддями та визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.02.15 господарським судом порушено провадження у справі № 908/1160/15-г, якій присвоєно № провадження 17/44/15, судове засідання призначене на 08.04.15.

До суду від ТОВ "НВК "Ромсат" надійшла заява за вих. від 27.03.15 № 27/03/15 про забезпечення позову, якою позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та до розгляду справи по суті накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно відповідача, та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ПАТ «Креді Агріколь Банк», м. Запоріжжя (МФО 300614, код за ЄДРПОУ 14361575) р/р № 26004500092567 та інших рахунках відповідача в банківських установах та території України.

Розглянувши вказану заяву суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову . Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України закріплено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною ін. особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або ін. документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1). Про забезпечення позову виноситься ухвала (ч.2). Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ч.6). Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом (ч. 8).

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами), … відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи суду, як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову . З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову . У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також ін. учасників судового процесу ; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування (п. 3 зазначеної вище постанови Пленуму …) заходів по забезпеченню позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у т.ч. грошові суми …), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (…) Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо ). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову … визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що спір в добровільному порядку з відповідачем врегулювати не вдалося. У зв'язку із чим, 18.02.15 ТОВ "НВК "Ромсат" подано позовну заяву про стягнення боргу з ТОВ "ТПФ "Торг.Інвест.Сервіс". Також заявник вказує, що відповідач станом на час подання своєї заяви знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг. Вказане на думку позивача підтверджується: наявністю заборгованості перед підприємством позивача на загальну суму 472 346,78 грн.; відмовою відповідача повернути заборгованість позивачу в добровільному порядку на підставі виставлених претензій; наявністю рішення про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 202 565,90 грн. Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що відповідач намагається вчинити дії по відчуженню належного йому майна, або зняти грошові кошти з своїх поточних рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду.

На підтвердження своєї заяви про забезпечення позову, ТОВ "НВК "Ромсат" надано роздруківку рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.15 по справі № 908/5763/14, яким присуджено до стягнення з ТОВ "ТПФ "Торг.Інвест.Сервіс" на користь ТОВ «ВКП Руслан і Ко» суму основного боргу по договору № 2014126 від 03.09.14 у розмірі 187 058,40 грн. втрати від інфляції в розмірі 4488,99 грн., 3 % річних від простроченої суми на загальну суму 1153,10 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору в сумі 9865,41 грн. та 4051,32 грн. судового збору.

Розглядаючи вказану заяву про забезпечення позову судом прийнято до уваги, що позивачем не наведено достатніх обґрунтувань для застосування заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти відповідача в банківських установах України. Так, зокрема, заявником:

- не зазначено наявність зв'язку між накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача і предметом позовної вимоги про стягнення коштів за договором від 10.10.14 № КМ-101002 у розмірі 472 346,78 грн.;

- не вказана вартість такого майна (рухомого та нерухомого) та не надано доказів того, що воно (майно) належить саме відповідачу на праві власності;

- не надано доказів та обґрунтувань, що відповідач має намір розпорядитись грошовими коштами або майном в таких розмірах (кількості, сумі), що призведе до неможливості або утруднення виконання рішення суду (за умови повного або часткового задоволення позову) у майбутньому.

- не надано доказів того, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

При цьому, ТОВ "НВК "Ромсат" посилаючись у своїй заяві на наявність іншого рішення по справі № 908/5763/14 щодо стягнення з відповідача заборгованості, не обґрунтував та не надав доказів, що для відповідача сума позовних вимог порівняно із його активами, є значною, і що реальне виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.15 по справі № 908/5763/14 про стягнення з ТОВ "ТПФ "Торг.Інвест.Сервіс" на користь іншого суб'єкта господарювання боргу на загальну суму 206 617,22 грн. може якимось чином вплинути на виконання у майбутньому рішення суду по цій справі № 908/1160/15-г (у випадку повного або задоволення позову ТОВ "НВК "Ромсат").

З підстав наведених вище суд позбавлений можливості наведені твердження позивача розглядати як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову по справі № 908/1160/15-г.

Судом також враховано, що в доданих до позову матеріалах відсутні докази на підтвердження того, що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на фактично індивідуально не визначене позивачем майно (рухоме та нерухоме) відповідача та на грошові кошти на рахунках відповідача в банківських установах та території України, не матимуть наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання відповідача та порушення його законних прав та інтересів, чи інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, що є не припустимим.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та ін. учасниками судового процесу.

Частинами 1, 2 ст. 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії ….

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими позивачем пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, що підставою для задоволення заяви (клопотання) про забезпечення позову є її обґрунтованість, що заява позивача про забезпечення позову не підтверджена жодними відповідними доказами, а ґрунтується виключно на припущеннях (передбачень, прогнозів) позивача, залишаючи при цьому поза увагою ту обставину, що згідно з вимогами ст. 66 ГПК України, такі припущення мають бути обґрунтованими, а саме підкріплені доказами про наявність фактичних, а значить реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення господарського суду, вказану заяву ТОВ "НВК "Ромсат" за вих. від 27.03.15 № 27/03/15 слід визнати такою, що не підлягає задоволенню через її необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 4 5 , 22, 33, 36, 66, 67, 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ромсат" за вих. від 27.03.15 № 27/03/15 про забезпеченню позову.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя В.Л. Корсун