Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/3253/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/3253/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БОГДАНА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ";

про: стягнення 43.817,90 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Петренко І.Л. - за довіреністю від 23.03.2015 № 3;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОГДАНА" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ" про стягнення з останнього 42.995,56 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 01.08.2013 № 328.

Таким чином, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки 01.08.2013 № 328 в сумі 42.995,56 грн, з яких: основна заборгованість складає 40.927,22 грн; 3 % річних в сумі 390,32 грн та інфляційних втрат в сумі 1.678,02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3253/15-г.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштових відправлень суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача від 03.04.2015 № 1/03 про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив позовні вимоги до 43.817,90 грн., з яких: основна заборгованість складає 41.749,56 грн; 3 % річних в сумі 390,32 грн та інфляційних втрат в сумі 1.678,02 грн.

Заява позивача від 03.04.2015 № 1/03 прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 06.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "БОГДАНА", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 01.08.2013 № 328 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продовольчу та непродовольчу продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Положеннями п. 2.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями за рахунок позивача на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010) та на підставах прийнятих позивачем до виконання замовлень відповідача.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється на підставі належним чином оформлених накладних (товарних, товарно-транспортних, видаткових, податкових).

Відповідно до п. 5.8 Договору оплата здійснюється відповідачем в національній грошовій одиниці України через сорок п'ять календарних днів за поставлений товар.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Станом на 09.07.2014 заборгованість відповідача перед позивачем становила 26.464,22 грн. В період з 09.07.2014 по 16.10.2014 позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 43.248,78 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін (засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача обов'язку з оплати товару, який закріплений у п. 5.8 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в розмірі 27.000,00 грн та повернув товар на суму 1.785,78 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 41.749,56 грн, що водночас підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, здійсненого між сторонами, який підписаний останніми та скріплений відбитками їх печаток (засвідчена копія названого акту наявна у справі).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1.678,02 грн та 3 % річних у розмірі 390,32 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 41.749,56 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 41.749,56 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1.678,02 грн. та 3 % річних у розмірі 390,32 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ПРОДУКТОВІ ТРАДИЦІЇ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе/Бастіонна, буд. 1/2; ідентифікаційний код 38451148, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БОГДАНА" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 63, кв. 41; ідентифікаційний код 31923050, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 41.749 (сорок одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн 56 коп.; інфляційні втрати в розмірі 1.678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн. 02 коп.; 3 % річних в сумі 390 (триста дев'яносто) грн 32 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 квітня 2015 року

Суддя С.В. Балац