Постанова

від 07.04.2015 по справі 809/854/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа № 809/854/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

прокурора - Зелінського П.Л.,

представника позивача - Карпінця В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Богородчанська райсільгоспхімія"

про стягнення заборгованості у сумі 21 567,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2015 року прокурор Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у Богородчанському районі) звернувся в суд з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Богородчанська райсільгоспхімія" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 21 567,05 грн. Позовні вимоги мотивувано тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю, а саме орендної плати, за період серпень-грудень 2014 року у сумі 21 567,05 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Кореспонденція, направлена Приватному акціонерному товариству "Богородчанська райсільгоспхімія" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши прокурора та представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.1996 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Богородчанська райсільгоспхімія", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

29.03.1996 року Приватне акціонерне товариство "Богородчанська райсільгоспхімія" взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у Богородчанському районі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.).

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, плата за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно пункту 288.2 статті 288 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Судом з'ясовано, що відповідач, у відповідності до статтей 269, 288 Податкового кодексу України, являється платником орендної плати.

20.02.2014 року Приватним акціонерним товариством "Богородчанська райсільгоспхімія" подано до ДПІ у Богородчанському районі податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, якою узгоджено податкове зобов'язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2014 рік у розмірі 51 760,92 грн. (а.с.13-15).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, є узгодженим.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 даного Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285-287 цього Кодексу.

Статтею 287 цього Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац 1 пункту 287.1).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена ним у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, підлягала сплаті Приватним акціонерним товариством "Богородчанська райсільгоспхімія" у строк, встановлений пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Однак, у судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті орендної плати за землю за період серпень-грудень 2014 року у загальному розмірі 21 567,05 грн.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу № 33-25 від 12.02.2014 року (а.с.16), яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за період серпень-грудень 2014 року у загальному розмірі 21 567,05 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком ДПІ у Богородчанському районі, обліковою карткою Приватного акціонерного товариства "Богородчанська райсільгоспхімія" за платежем - орендна плата за землю (а.с.9, 10-12) та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 21 567,09 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Богородчанська райсільгоспхімія" (77701, Івано-Франківська область, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 112, код ЄДРПОУ - 05489017) у дохід держави податковий борг у сумі 21 567 (двадцять одну тисячу п"ятсот шістдесят сім) грн. 05 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить Приватному акціонерному товариству "Богородчанська райсільгоспхімія".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 14.04.2015 року.