Постанова

від 07.04.2015 по справі 813/355/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року Справа № 813/355/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н. М.,

секретар судового засідання Гойна Є.А.,

представник позивача Мельник С.І.,

представник відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Вілсон Енд Браун Україна» Командитно-Акціонерного Товариства «Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілсон Енд Браун-ВБ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області, -

в с т а н о в и в :

Позивач, Дочірнє підприємство «Віллсон Енд Браун Україна» Командитно-Акціонерного Товариства «Товариства з обмеженою відповідальністю «Віллсон Енд Браун-Вб» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2015 р. №0000012204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган за наслідком позапланової документальної виїзної перевірки безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту за липень, серпень 2014 р. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Стиль Медіа». Стверджує, що господарські операції мали реальний характер, підтверджується належно складеними первинними документами, які були підставою для змін в податковому та бухгалтерському обліку. Окрім того зазначено, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому відповідальність за порушення законодавства, у разі існування такого, несе підприємство, яке його допустило, а не контрагент.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повність, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В попередньому судовому засіданні долучив до матеріалів справи письмові заперечення в котрих зазначив, що позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку операції з ТзОВ «Стиль Медіа», у якого відсутні економічні можливості для здійснення господарської діяльності. В Акті перевірки зазначено про наявність податкової інформації по ТзОВ «Стиль Медіа» про штучне формування податкового кредиту та документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались за відповідні періоди. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований 23.03.1999р. Львівським міським управлінням юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію від 23.03.1999р. №14151200000000694. Код ЄДРПОУ 30338238. У періоді, що перевірявся, позивач був платником ПДВ та податку на прибуток.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Віллсон Енд Браун Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Стиль Медіа» за січень, лютий 2014 року, за результатами якої складено Акт від 12.12.2014 р. № 3516/13-03-22-04/30338238, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:

- п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та завищено суму податкового кредиту за липень, серпень 2014 року в загальній сумі 124400 грн., в т.ч. за липень 2014 р. на 19200,00 грн., за серпень 2014 на 105200,00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012204 від 06.01.2015 року, яким ДП «Віллсон Енд Браун Україна» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 186600,00 грн. (124400,00 грн.-за основним платежем, 62200,00 грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

В ході проведення перевірки відповідачем використано податкову інформацію щодо ТОВ «Стиль-Медіа» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення і обліку за липень, серпень 2014 року, яким встановлено, що реальність проведених господарських операцій ТОВ «Стиль-Медіа» не підтверджується у зв'язку з відсутністю платника за юридичною адресою, реєстрацією платника за адресою масової реєстрації, не надання до звірки будь-яких первинних документів, не надання бухгалтерських регістрів, відсутністю складських приміщень, відсутністю трудових ресурсів, що фізично не могли б виконати зазначені вище реалізовані товари, не підтвердження фактів отримання товарів по ланцюгу постачання. На підставі даних обставин податковий орган дійшов переконання, що господарська операція позивача та ТОВ «Стиль-Медіа» фактично не відбулась.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ «Стиль-Медіа» за липень, серпень 2014 р. позивач надав суду договір № 24/04-2014 від 24.04.2014 р., предметом якого є поставка товару, видаткові та податкові накладні, виписки з банку, товарно-транспортні накладні, дизайнерські моделі (шаблони) придбаного товару, договір з ТЗОВ «Вільямз Лі Україна» на подальшу реалізацію зібраного товару.

Суд зазначає, що відповідачем проведена перевірка лише за липень, серпень 2014 року, а господарська операція по договору № 24/04-2014 від 24.04.2014 р. здійснювалась з травня по грудень 2014 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача не знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також що у нього не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, навпаки за даними ІС «Податковий блок» за період липень, серпень 2014 року розбіжності по податкових зобов'язаннях та податковому кредиту по взаємовідносинах між контрагентами відсутні, податкові накладні виписані ТзОВ «Стиль-Медіа» Позивачу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нереальності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку - Позивача та ТзОВ «Стиль-Медіа». Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11)

Як встановлено з акта перевірки в основу висновків щодо безтоварності господарських операцій покладено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, у яких податкові органи дійшли переконання про безтоварність операцій без дослідження жодних первинних документів, використовуючи лише облікову справу контрагента та інформаційні системи ДПС.

Однак, на переконання суду, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у контрагента відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку, що операції позивача з ТОВ «Стиль-Медіа» мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Оскільки сукупність вищенаведених встановлених судом обставин підтверджено належними та допустимими доказами, це дає суду підстави визнати позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 373,20 грн., такий відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області від 06.01.2015 р. №0000012204.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства «Вілсон Енд Браун Україна» Командитно-Акціонерного Товариства «Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілсон Енд Браун-ВБ» (Львівська область, м. Львів, вул. Любінська, 92; ЄДРПОУ 30338238) 373 (триста сімдесят три) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2015 року.