Ухвала

від 29.10.2015 по справі 813/355/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 876/4920/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року в справі за позовом дочірнього підприємства «Віллсон Енд Браун Україна» командитно-акціонерного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Віллсон Енд Браун-Вб» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року дочірнє підприємство «Віллсон Енд Браун Україна» командитно-акціонерного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Віллсон Енд Браун-Вб» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2015 року №0000012204.

Позивач посилався на те, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту за липень, серпень 2014 р. за рахунок не реальних господарських операцій з ТзОВ «Стиль Медіа». Зазначені господарські операції мали реальний характер, підтверджується належно складеними первинними документами, які були підставою для змін в податковому та бухгалтерському обліку. Позивач вважав, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому відповідальність за порушення законодавства, у разі існування такого, несе підприємство, яке його допустило, а не його контрагент.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 06.01.2015 р. №0000012204.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що в матеріалах справи наявні докази щодо неможливості виконання контрагентом позивача - ТзОВ «Стиль Медіа» цивільно-правових зобов'язань щодо поставки товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт в зв'язку з відсутністю економічних можливостей, що свідчить про недостовірність відомостей в первинних документах його податкового та бухгалтерського обліку та безпідставність формування позивачем податкового кредиту в липні-серпні 2014 року.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова провела документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Віллсон Енд Браун Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Стиль Медіа» за липень, серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2014 р. № 3516/13-03-22-04/30338238.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України та завищення суми податкового кредиту за липень, серпень 2014 року на 124400 грн., в т.ч. за липень 2014 р. на 19200,00 грн., за серпень 2014 на 105200,00 грн.

Відповідачем використано податкову інформацію щодо ТзОВ «Стиль-Медіа» про те, що реальність господарських операцій ТзОВ «Стиль-Медіа» за липень - серпень 2014 року не підтверджується у зв'язку з відсутністю платника за юридичною адресою, реєстрацією платника за адресою масової реєстрації, не надання до звірки будь-яких первинних документів, не надання бухгалтерських регістрів, відсутністю складських приміщень, відсутністю трудових ресурсів, що фізично не могли б виконати зазначені вище реалізовані товари, не підтвердження фактів отримання товарів по ланцюгу постачання. На підставі даних обставин податковий орган дійшов до переконання, що господарські операції позивача та ТзОВ «Стиль-Медіа» фактично не відбулась, а податковий кредит по операціях з цим контрагентом сформований безпідставно.

На підставі акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012204 від 06.01.2015 року, яким ДП «Віллсон Енд Браун Україна» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 186600,00 грн. (124400,00 грн. - за основним платежем, 62200,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що висновки відповідача щодо формування позивачем податкового кредиту по не реальних господарських операціях з ТзОВ «Стиль-Медіа», суперечать чинному законодавству, з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Суд першої інстанції проаналізував подані позивачем документи про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагента, та обґрунтовано вважав їх достатніми доказами на підтвердження реального здійснення останніх.

Реальність господарських правовідносин позивача з ТзОВ «Стиль-Медіа» в липні, серпні 2014 року стверджується поданими суду договором № 24/04-2014 від 24.04.2014 р., предметом якого є поставка товару, видатковими та податковими накладними, виписками з банку, товарно-транспортними накладними, дизайнерськими моделями (шаблонами) придбаного товару, договором з ТЗОВ «Вільямз Лі Україна» на подальшу реалізацію зібраного товару.

Оскільки податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, за наслідками виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавству.

Податковий орган не доводить, що на момент здійснення господарських операцій, контрагент позивача не знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також що у нього було відсутнє свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Більше того, за даними ІС «Податковий блок» за період липень, серпень 2014 року розбіжності по податкових зобов'язаннях та податковому кредиту по взаємовідносинах між контрагентами відсутні, податкові накладні, виписані ТзОВ «Стиль-Медіа» позивачу, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому висновки податкового органу щодо нереальності правочинів позивача з ТзОВ «Стиль-Медіа» з підстав відсутності в останнього штату працівників, основних засобів є безпідставними, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту шляхом, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії, та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як видно з акта перевірки, в основу висновків щодо безтоварності господарських операцій податковим органом покладено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, у яких інші податкові органи дійшли переконання про безтоварність операцій ТзОВ «Стиль-Медіа» з його контрагентами без дослідження жодних первинних документів, використовуючи лише облікову справу контрагента та інформаційні системи ДПС.

Однак, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у контрагента відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що операції позивача з ТОВ «Стиль-Медіа» мали реальний характер та обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги на висновок суду не впливають.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 року в справі №813/355/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : Д.М. Старунський

А.І. Рибачук