МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
11 березня 2015 року Справа № 814/235/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 100,Братське,Братський район, Миколаївська область,55400
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області, вул. Шевченка, 25/2,Братське,Братський район, Миколаївська область,55400
прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області звернулось до суду з позовом про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області відшкодувати витрати по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на території країн СНД, в сумі 715,14 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято до відшкодування витрати по особовій справі ОСОБА_1, якому виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво якому заподіяно на території країн СНД з липня по грудень 2014 року.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи у запереченнях, що відшкодування витрат здійснюється централізовано, нарівні центральних органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійного фонду України. Спільних рішень про відшкодування заявлених у позові спірних витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 Фондами не приймалось (арк. с .56).
Сторони надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі -Закон № 1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі -Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
На підставі положень Закону № 1105 та Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі -Закон № 1788 ) розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено постановою правління ПФУ та ФССНВНВ від 04.03.2003 р. (далі -Порядок).
Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105, в тому числі потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до якого, позивач і відповідач зобов'язані до 10 числа щомісячно проводити звірки витрат виплачених пенсій на підставі списку осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, складати акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності. До 15 числа місяця наступного за звітним акт подається відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, міста Києва та Севастополя (п. 5 Порядку), які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють та узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному Фонду України до 25 числа наступного за звітним. (п. 7 Порядку).
Загальна сума виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з липня по грудень 2014 року становить 715,24 грн., що підтверджується розрахунком позивача (арк. с .11).
У відповідності з п. 5 Порядку, позивач, за вказаний період, включив в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території СНД (арк. с. 43-48).
Порядок передбачає процедуру звірки витрат, проте не врегульовує спірні відносин, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. Позивач у позові посилається на Порядок, проте останній не дає позивачу право вимагати стягнути суми пенсії, вказаної в позовній заяві, оскільки Порядок не передбачає наявності спору.
До 01.04.2001 р. Пенсійний Фонд України не був страховиком, а пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві не були страховими виплатами, тому посиланню позивача на ст. 24 Закону № 1105, яка регламентує відношення між страховиками, як на підставу регресної вимоги, необґрунтоване.
Позивач не правильно розуміє ст. 2 абз. 2 Закону № 1105: ця норма прирівнює суми відшкодування шкоди, котрі виплачувалися підприємствами (які завдали шкоди) до страхових виплат, однак пенсії по інвалідності не входили до складу суми відшкодування шкоди. Тобто ця норма не відноситься до спірних витрат.
Положеннями Закону № 1105 встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані зі страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.
Пенсіонер ОСОБА_1 отримав каліцтво 23.03.1981 р. на території Вірменської РСР (а. с. 27). На підставі Закону № 1788, йому призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталося за часів СРСР. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. також передбачає обов'язок Пенсійного фонду призначити та виплатити пенсіонеру, який отримав трудове каліцтво на території колишніх республік СРСР пенсію по трудовому каліцтву. Проте, відповідач не може прийняти до відшкодування заявлені витрати, оскільки ОСОБА_1 отримав травму на підприємстві, розташованому на території іншої Незалежної держави, а тому він не є застрахованою особою Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Ні Закон № 1788, ні Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення не регулює відносини між Фондами позивача та відповідача щодо відшкодування витрат позивачу, а лише відносини пенсіонера та Пенсійного фонду.
Відносини між Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і потерпілими на виробництві, які отримали ушкодження здоров'я на підприємствах інших Незалежних держава (колишніх республік СРСР) регулюються Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків (далі -Угода), підписаної 09.09.1994 р. державами колишнього Союзу РСР, у тому числі й Україною.
Відповідно до ст. 2 Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Тобто, роботодавець відповідальний за спричинення шкоди, проводить відшкодування відповідно до свого законодавства. А потерпілий отримав каліцтво на території Вірменії.
Таким чином, відповідно до Угоди та ст. 92 Закону № 1788 Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, понесені останнім у зв'язку з виплатою відповідних пенсій тільки тим громадянам , які ушкодили здоров'я на підприємствах, розташованих на території України, а також тим, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва за законодавством України, але проживають за межами України.
Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні виплати. Особова справа ОСОБА_1 не передавалася підприємством, де сталося трудове каліцтво, до відповідача. А тому у відповідача відсутні правові підстави приймати до відшкодування витрати щодо відшкодування 715,74 грн.
Отже, з огляду на викладене, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не повинен відшкодовувати витраті Пенсійному фонду України за виплачену ним пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання ОСОБА_1, який отримав ушкодженні здоров'я на території іншої держави до 01.04.2001 р. та переїхав на постійне місце проживання на територію України.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року справа № 814/4008/13-а.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є. В. Марич
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2015 |
Оприлюднено | 20.04.2015 |
Номер документу | 43564088 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Марич Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні