Постанова

від 11.08.2015 по справі 814/235/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/235/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області про стягнення витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на території колишніх республік СРСР, у сумі 715,74 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, відмовлено у задоволені позову.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скарги з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як витрати понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва тим особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території країн СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування, як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Судом першої інстанції встановлено, що гр. ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що відбувся 23 березня 1981 року, на території Вірменської РСР.

Управлінням Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області направлено відповідачу акт щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по грудень 2014 року.

Згідно таблиці розбіжностей та розрахунків сум заборгованості відповідачем не прийнято до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, у розмірі 715,24 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань не повинен відшкодовувати витрати Пенсійному фонду України за виплачену ним пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання ОСОБА_4, який отримав ушкодженні здоров'я на території іншої держави до 01.04.2001 р. та переїхав на постійне місце проживання на територію України.

З такими висновками не погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Міжнародної Угоди, підписаної 09 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД - відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року - держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав учасниць Угоди.

У відповідності до ст. 5 цієї Угоди - вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

У відповідності до ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Відповідно до п.4 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Судовою колегією встановлено, що у період з липня по грудень 2014 року пенсійним органом виплачено пенсію з інвалідності гр. ОСОБА_4, який отримав каліцтво на території колишньої республіки СРСР та переїхав на постійне місце проживання в Україну.

Так, витрати на виплату даної пенсії склали 715,24 грн., проте Фондом соціального страхування не прийнято дану суму до заліку та не відшкодовано її позивачу.

З вищевикладених норм вбачається, що витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва тим особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування, як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, про відсутність у Фонду обов'язку з відшкодування витрат по особовим справам потерпілих яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на території колишніх республік СРСР порушує норми чинного законодавства та є безпідставним.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 31 березня 2015 року, у справі № 21-2а15.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20889903) витрати по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на території колишніх республік СРСР, у сумі 715,74 грн.

Судові витрати здійснити за рахунок Державного бюджету.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло