Постанова

від 14.04.2015 по справі 815/6636/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6636/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року

15год.45хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Слободянюка К.С.

За участю сторін:

Від позивача: Тащі М.М. - за довіреністю

Від відповідача: Василенко Р.О. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біснет" до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біснет", в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04.08.2014 року №0002622201 та податкове повідомлення-рішення від 04.08.2014 року №0002642201.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень вимог ПК України, посилаючись на безпідставність висновків акту перевірки щодо заниження податкових зобов'язань. Висновки акту перевірки суперечать дійсним обставинам справ. Наявні у позивача первинні документи засвідчують фактичне здійснення господарських операцій, реальне виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за укладеними договорами, достовірне настання правових наслідків, що ними обумовлювалися, реальне понесення позивачем витрат. При цьому висновки акту перевірки стосовно нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Авесбуд» за грудень 2013 р., ТОВ «Спецбілд» за січень - лютий 2014 р. ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючого, без чіткого зазначення порушення норм Податкового кодексу України позивачем. Позивач не може нести будь-яку відповідальність за дії його контрагентів.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на доводи письмових заперечень. В обґрунтування своєї позиції наголосив, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання робіт, послуг ТОВ «Біснет» у ТОВ «Авесбуд» у грудні 2013 року та у ТОВ „Спецбілд" за січень - лютий 2014 року. Перевіркою ТОВ «Біснет» встановлено, що фактично ніяких послуг (технічне обслуговування оптичних волокон та супроводження мережі) від ТОВ „Авесбуд" та ТОВ „Спецбілд" не одержувало, операції носили безтоварний характер, в результаті чого позивачем порушено: п.п.198.1, п.п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 38580 грн., у т.ч.: грудень 2013 року - 15986 грн.; січень 2014 року - 17127грн.; лютий 2014 року - 5467грн.; п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у загальній сумі 15187 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів: -2013 рік - 15187 грн. Наслідком діяльності в ланцюзі ТОВ «Біснет» - ТОВ «Авесбуд» та ТОВ „Спецбілд" є виключно чи переважно формування податкової вигоди для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №405 від 03 липня 2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» фахівцями податкового органу на підставі п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, з урахуванням п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Біснет» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Авесбуд» код за ЄДРПОУ 38643497 за період грудень 2013року, ТОВ „Спецбілд" код за ЄДРПОУ 38945620 за період січень-лютий 2014 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений Акт №1161/15-21-22-01/35131343 від 18.07.2014р. «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Біснет», код за ЄДРПОУ 35131343 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Авесбуд", код за ЄДРПОУ 38643497 за період грудень 2013 року, ТОВ „Спецбілд" код за ЄДРПОУ 38945620 за період січень-лютий 2014 року».

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) п.п.198.1, п.п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 38580 грн., у т.ч.: грудень 2013 року - 15986 грн.; січень 2014 року - 17127грн.; лютий 2014 року - 5467грн. та 2) п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у загальній сумі 15187 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів: -2013 рік - 15187 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийняті: податкове повідомлення - рішення від № 0002622201 від 04.08.2014 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Біснет» по податку на прибуток підприємств на 18984,00 грн., у тому числі за основним платежем на 15187,00 грн.. штрафна (фінансова) санкція 3797,00 грн. за порушення позивачем п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, та податкове повідомлення-рішення № 0002642201 від 04.08.2014 р., згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Біснет» по податку додану вартість: за основним платежем на 38580,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 19290,00 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.198.1, п.п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів в Одеській області та Державної фіскальної служби України, які рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.10.2014 року та рішенням ДФС України від 29.10.2014р. залишили без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скарги ТОВ «Біснет» без задоволення.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку, вказуючи на безпідставність висновків акту перевірки.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду наступного.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, встановлено їх завищення за 2013р. на суму 79932 грн., та перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 рік встановлено його завищення всього у загальній сумі 38580 грн. (у т.ч.: грудень 2013 року - на суму 15986 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Авесбуд», січень 2014 року - на суму 17127грн., лютий 2014 року - на суму 5467грн по взаємовідносинам з ТОВ «Спецбілд»).

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Біснет» у перевіряємому періоді мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Авесбуд» (код за ЄДРПОУ 38643497) та ТОВ «Спецбілд» (код за ЄДРПОУ 38945620).

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Біснет» (Замовник) укладено з ТОВ «Авесбуд» (Підрядник) договір від 01.08.13 № 9, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з організації та обслуговування ліній безпосереднього з'єднання у відповідності з документацією, оформленою у вигляді додатків до даного договору.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Авесбуд» в адресу ТОВ «Біснет» виписані податкові накладні на загальну суму 95918 грн. (в т.ч. ПДВ 15986,33 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі на загальну суму 129278,00 гривень.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Біснет» до податкового кредиту за грудень 2013р., що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний податковий період та даним Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2013 р.

При цьому, підставами для висновків щодо завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, слугувало наступне. В акті перевірки зазначено, що актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.04.14 №1894/15-53-22-3 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Авесбуд» код за ЄДРПОУ 38643497, щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період: грудень 2013 року» встановлено, що зустрічну звірку ТОВ «Авесбуд» неможливо провести на підставі того, що запит ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 27.03.14 №10421/10/15-53-22-3/05 неможливо вручити у зв'язку з незнаходженням посадових осіб та будь яких ознак ведення фінансово-господарських відносин ТОВ «Авесбуд» (код за ЄДРПОУ 38643497) за податковою адресою.

Також, від ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області отримано висновок № 369 від 01.04.2014, у якому зазначено що під час відпрацювання ТОВ «Авесбуд» було здійснено виїзд за податковою адресою підприємства та встановлено, що ТОВ «Авесбуд» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 129, не знаходиться. Встановити та опитати директора підприємства ОСОБА_3 не надалось можливим. До ОУ ГУ Міндоходів в Луганській області направлено запит № 9403/7/15-53-07 від 20.03.2014р. щодо встановлення ОСОБА_3 та опитування на предмет причетності до створення та ведений фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Авесбуд». При цьому, ТОВ «Авесбуд» не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів.

ТОВ «Авесбуд» в грудні 2013 року сформувало собі податковий кредит від підприємств, які мають ознаки «ризиковості» - ТОВ «Велсант» (код ЄДРПОУ 38226998) та ТОВ «Санторг Юг» (код ЄДРПОУ 37946267) - підприємства за податковою адресою не знаходяться; на підприємствах відсутні основні засоби, трудові ресурси та виробничі потужності.

Також, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Біснет» (Замовник) укладено з ТОВ «Спецбілд» (Підрядник) договір від 03.01.14 №7, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з організації та обслуговування ліній безпосереднього з'єднання у відповідності з документацією, оформленою у вигляді додатків де даного договору.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Спецбілд» в адресу ТОВ «Біснет» виписані податкові накладні на загальну суму 135560 грн. (в т.ч. ПДВ 22593,34 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились безготівковій формі на загальну суму 102760,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів від 01.04.14р. № 1818/15-53-22-3 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Спецбілд» (код за ЄДРПОУ 38945620) щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень - лютий 2014 року» встановлено, що під час відпрацювання ТОВ «Спецбілд» було здійснено виїзд за податковою адресо» підприємства та встановлено, що ТОВ «Спецбілд» за адресою: м. Одеса, вул. Зоопаркова буд. 2 не знаходиться. Стан - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Під час відпрацювання встановити та опитати директора підприємства ОСОБА_4 не надалось можливим. ТОВ «Спецбілд» не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів. ТОВ «Спецбілд» сформувало податковий кредит від підприємств, які мають ознаки «ризиковості» - ТОВ «Інкатрейд» (код ЄДРПОУ 38981873) та ТОВ «Санторг Юг» (код ЄДРПОУ 37946267) - підприємства за податковою адресою не знаходяться; на підприємствах відсутні основні засоби, трудові ресурси та виробничі потужності.

На підставі вищезазначеного, перевіряючі дійшли висновку, що фінансово - господарські операції ТОВ «Біснет» з ТОВ «Авесбуд» (код за ЄДРПОУ 38643497) у грудні 2013 року, з ТОВ «Спецбілд» (код за ЄДРПОУ 38945620) в січні - лютому 2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Отже, актом ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області встановлено, що ТОВ «Біснет» в порушення вищезазначених норм законодавства: завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 79932 грн. за 2013р., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 15187 грн. за 2013р. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у загальній сумі 38580 грн. (у т.ч.: грудень 2013 року - на суму 15986 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Авесбуд», січень 2014 року - на суму 17127грн., лютий 2014 року - на суму 5467грн по взаємовідносинам з ТОВ «Спецбілд»), що призвело до заниження ПДВ до сплати в бюджет за вказані податкові періоди.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «АВЕСБУД» укладено договір на виконання робіт по організації та обслуговуванню ліній безпосереднього з'єднання №9 від 01.08.2013р., згідно умов якого ТОВ «АВЕСБУД» - «Підрядник», з однієї сторони, і ТОВ «БІСНЕТ», - «Замовник», з іншого боку, «Замовник» доручає, а «Підрядник» приймає на себе виконання робіт по організації і обслуговування ліній безпосереднього з'єднання у відповідності з документацією, оформленої у вигляді додатків до цього договору. Пунктом 2.1., 2.2, 2.3 визначено, що «Підрядник» зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.1. Договору, у строки, зазначені у відповідних додатках з необхідною якістю і в відповідності з нормами. «Замовник» зобов'язується передати «Підряднику» в установленому порядку необхідну для проведення робіт технічну документацію. «Підрядник» зобов'язується передати «Замовнику» в установленому порядку необхідну до закриття робіт виконавчу документацію. Вартість доручаємої «Підряднику» робіт за цим Договором визначається відповідними додатками. Розрахунки між сторонами здійснюються в порядку, встановленому Національним Банком України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок. По завершенні робіт Сторони підписують акт виконаних робіт.(п.3.1, 3.2, 3.3 договору).

На виконання умов вищезазначеного договору, сторонами були підписані акти виконаних робіт, ТОВ «Авесбуд» в адресу ТОВ «Біснет» виписані податкові накладні на загальну суму 95918 грн. (в т.ч. ПДВ 15986,33 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі на загальну суму 129278,00 гривень. В бухгалтерському обліку дані операції були проведені наступним чином: Дт 23 Кт 377 - 79931,67 грн. (на суму актів виконаних робіт); Дт 64 Кт 377 - 15986,36грн. (на суму актів виконаних робіт); Дт 377 Кт 311 - 129278,00грн. (на суму перерахування коштів за виконані роботи).

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Біснет» до податкового кредиту за грудень 2013р.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Спецбилд» укладено договір на виконання робіт по організації та обслуговуванню ліній безпосереднього з'єднання №7 від 03.01.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «СПЕЦБІЛД», «Підрядник», і ТОВ «БІСНЕТ», «Замовник», «Замовник» доручає, а «Підрядник» приймає на себе виконання робіт по організації і обслуговування ліній безпосереднього з'єднання у відповідності з документацією, оформленої у вигляді додатків до цього договору. «Підрядник» зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.1. Договору, у строки, зазначені у відповідних додатках з необхідною якістю і в відповідності з нормами. «Замовник» зобов'язується передати «Підряднику» в установленому порядку необхідну для проведення робіт технічну документацію. «Підрядник» зобов'язується передати «Замовнику» в установленому порядку необхідну до закриття робіт виконавчу документацію. Вартість доручаємої «Підряднику» робіт за цим Договором визначається відповідними додатками. Розрахунки між сторонами здійснюються в порядку, встановленому Національним Банком України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок. По завершенні робіт Сторони підписують акт виконаних робіт.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Спецбілд» на адресу ТОВ «Біснет» виписані податкові накладні на загальну суму 135560 грн. (в т.ч. ПДВ 22593,34 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у езготівковій формі на загальну суму 102760,00 грн. бухгалтерському обліку дані операції були проведені наступним чином: т 23 Кт 377 - 112966,67 грн. (на суму актів виконаних робіт); т 64 Кт 377 - 22593,34 грн. (на суму актів виконаних робіт); т 377 Кт 311 - 102760,00 грн. (на суму перерахування коштів за виконані роботи).

На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами були підписані акти виконаних робіт, сума податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включене ТОВ «Біснет» до податкового кредиту за січень та лютий 2014р., що відображено у реєстр отриманих податкових накладних.

Таким чином, на підтвердження реального характеру документально оформлених ТОВ «Авесбуд» та ТОВ «Спецбілд» та позивачем підрядних робіт позивачем надані складені первинні документи, які навіть за умови їх відповідності за формою вимогам чинного законодавства є підставою для формування витрат підприємства та податкового кредиту виключно за умови фактичного здійснення господарських операцій, тобто реальних змін у складі активів ТОВ «Біснет» саме у зв'язку із придбанням робіт (послуг) у контрагентів.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що реальність господарських операцій за договорами з ТОВ «Авесбуд» та ТОВ «Спецбілд» не доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, але в даній справі позивачем не доведено реальне придбання отримання послуг (робіт) від контрагентів ТОВ «Авесбуд та ТОВ «Спецбілд».

Дослідивши підставність висновків акту перевірки ТОВ «Біснет», суд встановив, що позивачем не доведена у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) на спростування позиції ДПІ.

Так, незважаючи на вимогу суду щодо надання додаткових доказів, позивачем не надані докази на підтвердження виконання контрагентами на його замовлення робіт з організації та обслуговування ліній безпосереднього з'єднання, не пояснено та не доведено, що є предметом укладених з контрагентами договорів, в чому полягають виконані контрагентами роботи, де розташовані (або що саме безпосередньо з'єднується) лінії безпосереднього з'єднання, тощо. Так, в матеріалах справи відсутня витребувана судом:

- технічна документація, необхідна для проведення робіт, передбачена п.2.2. Договорів;

- виконавча документація, що є необхідною для закриття робіт; докази її передачі Підрядником Замовнику (п.2.3 договорів).

Надані позивачем докази (листи, схеми - т.1 а.с.222-235) вказану неповноту у доказовій базі позивача не усувають, оскільки не відповідають умовам договорів, не усувають невизначеність предмету договорів та не дозволяють суду дійти стійкого переконання про реальний характер виконання ТОВ «Авесбуд та ТОВ «Спецбілд» робіт згідно з предметом укладених договорів.

Крім того, позивачем не надані докази використання придбаних у контрагентів робіт в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності, що є необхідною умовою для обґрунтованості включення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу

При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування даних податкового обліку платника податків.

Оцінюючи наявні у справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов до висновку, що у сукупності із викладеними в акті перевірки ТОВ «Біснет» відомостями та податковою інформацією стосовно контрагентів ТОВ «Авесбуд та ТОВ «Спецбілд» встановлене судом свідчить про непідтвердженість фактичного придбання позивачем у ТОВ «Авесбуд» та ТОВ «Спецбілд» результатів підрядних робіт, визначених договорами, недоведеність факту фактичного руху активів позивача у зв'язку із спірними господарськими операціями.

При цьому суд бере до уваги, що тягар доказування між сторонами розподіляється відповідно до ст.71 КАС України таким чином, що суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, для чого обґрунтовує правильність висновків про порушення платником податку вимог податкового законодавства на підставі документів та податкової інформації, що досліджувались та використовувались в ході перевірки.

Натомість, процесуальним обов'язком позивача в даній справі є доведення фактичного здійснення господарських операцій, їх реальності, змін у складі активів підприємства у зв'язку з їх проведенням, що зумовлює необхідність надання доказів, які прямо або побічно це підтверджують.

ТОВ «Біснет» не довело суду, що за його замовленням ТОВ «Авесбуд» та ТОВ «Спецбілд» виконало підрядні роботи згідно укладених договорів, які в подальшому було використано позивачем у господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій.

Надані позивачем докази у їх сукупності натомість оцінюються судом як такі, що підтверджують зворотнє, а саме - обґрунтованість висновків Акту перевірки ТОВ "Біснет" та правомірність донарахування податкових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями.

Отже, ДПІ правомірно донарахувала податок на прибуток оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 04.08.2014р. №0002642201 та податок на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 04.08.2014р. №0002622201.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Біснет» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біснет" до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 14.04.2015р.

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біснет" до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

14 квітня 2015 року.