Ухвала

від 07.04.2015 по справі 804/13996/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 рокусправа № 804/13996/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Відродження" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Відродження" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000292205 та №0000302205 від 28 серпня 2014 року.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Відродження», за результатами якої складено акт №933/04-67-22-05/36960799 від 15 серпня 2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Відродження» (код за ЄДРПОУ 36960799) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контрактів №16092013 від 16 вересня 2013 року та №03/03-VED від 03 березня 2014 року за період з 25 вересня 2013 року по 04 серпня 2014 року».

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 року:

№0000292205, яким позивачу нараховано за платежем пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства суму грошового зобов'язання в розмірі 680,00 грн.;

№0000302205 яким позивачу нараховано пеню за порушення в сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства суму грошового зобов'язання в розмірі 2461166,03 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено обґрунтованості своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі такого акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» закріплено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як свідчать матеріали справи, 16 вересня 2013 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP, Великобританія було укладено контракт №16092013, відповідно до умов якого ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» є продавцем марганцевого концентрату, який відповідає ТУ У 13.2-31933095-003:2009 (товар), а MARINO BUSINESS LLP є покупцем товару. Якість, кількість, ціна, строки поставки та оплати товару визначаються в додатках до Контракту, які є його невід'ємною частиною.

На підставі розділу 6 та додатків до контракту оплата вартості відвантаженої партії товару здійснюється на протязі сто вісімдесяти календарних днів з моменту митного оформлення товару. Поставка товару здійснюється на умовах DAP, станція переходу Ужгород (Павлово) (УЗ) / Матевце (ЗССК), згідно Інкотермс - 2010.

Відповідно до розділу 3 контракту загальна вартість Контракту складає 4000000,00 доларів США.

01 березня 2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ», яка є боржником та NOXBERG ITALY S.r.l., Італія, яка є первинним кредитором, та MARINO BUSINESS LLP, Великобританія, яка є новим кредитором, було укладено угоду до контракту №07/02-4 від 02.07.2012 року про відступ права вимоги, відповідно до якої регулюються відносини, що пов'язані з заміною кредитора (з первісного кредитора на нового кредитора) у зобов'язаннях, які виникли з умов контракту №07/02-4 від 02.06.2012 року зі змінами та доповненнями, укладеними між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 2 вказаної угоди первинний кредитор переуступив новому кредитору право вимоги з боржника суму боргу (грошове зобов'язання), яка не була своєчасно сплачена в розмірі 30584,76 доларів США, на умовах, які виникли в результаті дії контракту №07/02-4 від 02.07.2012 року. При цьому, боржник підтверджує наявність вказаного боргу перед первинним кредитором; новий кредитор підтверджує, що йому була надана вся необхідна інформація, пов'язана з виникненням боргу.

Згідно п. 5 даної угоди визначено строк погашення заборгованості боржником новому кредитору - на протязі 10 днів з моменту підписання даної угоди.

Відповідно до п. 7 угоди право вимоги боргу вважається відступленим від первинного кредитора до нового кредитора, а боржник набуває статусу зобов'язаної особи перед новим кредитором та припиняється зобов'язання перед первинним кредитором з моменту підписання вказаної угоди.

01 березня 2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP було укладено угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до пункту 1 вказаної угоди у ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» наявна заборгованість перед MARINO BUSINESS LLP в сумі 30584,76 доларів США, яка виникла в результаті дії угоди до контракту №07/02-4 від 02.07.2012 року про відступ права вимоги.

За п. 2 вказаної угоди у MARINO BUSINESS LLP наявна заборгованість перед ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» в сумі 758073,83 доларів США, яка виникла в результаті дії контракту №16092013 від 16.09.2013 року.

При цьому строк виконання зобов'язань, визначених в п. 1 та п. 2 даної угоди, настав; сторони підтверджують реальність та об'єм взаємних заборгованостей.

На підставі п. 5 даної угоди сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по зобов'язанням, вказаним в п. 1 та п. 2, в сумі 30584,76 доларів США і таким чином з моменту підписання цієї угоди зобов'язання ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» припинено в повному обсязі, заборгованості ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» перед MARINO BUSINESS LLP не має; зобов'язання MARINO BUSINESS LLP припинено частково, залишкова заборгованість MARINO BUSINESS LLP перед ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» складає 727489,07 доларів США.

Відповідно до пункту 10 угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбувається з моменту підписання вказаної Угоди.

Таким чином, відповідно до п. 5 угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.03.2014 року обов'язки MARINO BUSINESS LLP перед ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» за контрактом від 16.09.2013 року №16092013 припинено частково в сумі 30584,76 доларів США, заборгованість складає 727489,07 доларів США.

01 липня 2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP було укладено угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п. 1 вказаної угоди у ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» наявна заборгованість перед MARINO BUSINESS LLP в сумі 16932,04 доларів США, яка виникла в результаті дії контракту №04/03-VED від 04.03.2014 року.

У відповідності до п. 2 вказаної угоди у MARINO BUSINESS LLP наявна заборгованість перед ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» в сумі 700266,25 доларів США, яка виникла в результаті дії контракту №16092013 від 16.09.13 року.

Строк виконання зобов'язань, визначених в п. 1 та п. 2 даної угоди настав; сторони підтверджують реальність та об'єм взаємних заборгованостей.

На підставі п. 5 даної угоди сторони домовились зарахувати зустрічні однорідні вимоги по зобов'язанням, вказаним в п. 1 та п. 2, в сумі 16932,04 доларів США. З моменту підписання цієї угоди: зобов'язання ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» припинено в повному обсязі, заборгованості ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» перед MARINO BUSINESS LLP не має; зобов'язання MARINO BUSINESS LLP припинено частково, залишкова заборгованість MARINO BUSINESS LLP перед ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» складає 683334,21 доларів США.

Відповідно до п. 10 угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбувається з моменту підписання вказаної угоди.

Таким чином, відповідно до п. 5 угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.07.2014 року, обов'язки MARINO BUSINESS LLP перед ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» за контрактом від 16.09.2013 року №16092013 припинено частково в сумі 16932,04 доларів США, заборгованість складає 683334,21 доларів США.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно до положень ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 202 Господарського кодексу України визначені обставини, при яких припиняється господарське зобов'язання, в тому числі при зарахуванні зустрічної однорідної вимоги.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

У відповідності до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Згідно п. 5.8. даної Інструкції банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, угода про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.03.2014 року та угода про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.07.2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP відповідають наступним умовам, а саме: вимоги є зустрічними, тобто випливають з різних взаємних зобов'язань між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP; вимоги є однорідними, тобто взаємні вимоги грошових сум в одній і тій же валюті; строк виконання настав за всіма зустрічними вимогами; між сторонами не було та не має спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» при укладанні угод про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.03.2014 року та від 01.07.2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP, ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» було дотримано всіх вимог визначених ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», п.1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями.

Що стосується угоди про відступ права вимоги від 01.03.2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ», яка є боржником та NOXBERG ITALY S.r.l., яка є первинним кредитором та MARINO BUSINESS LLP, що є новим кредитором, варто зазначити наступне.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як стверджує відповідач, в зв'язку з переходом права вимоги зобов'язання з боржника (резидента) від первинного кредитора (нерезидента) до нового кредитора (нерезидента), валютна виручка не надійде боржнику (резиденту), що порушує законодавчо встановлену систему валютного контролю за експортно-імпортними операціями резидентів у зовнішньоекономічній сфері.

Однак, з даною позицією податкового органу не можливо погодитися, оскільки резидент по даному контракту повинен оплатити зобов'язання нерезиденту, тому на думку суду вищевказана угода не порушує Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не передбачає неприпустимість заміни сторони за зобов'язаннями в зовнішньоекономічному договорі та не містить прямої заборони проведення операцій з переведення боргу за такими договорами.

Щодо нарахування пені за експортними операціями ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP за контрактом №16092013 від 16.09.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст.ст. 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів в банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями становить 180 календарних днів.

При цьому, згідно із вказаними статтями вищевказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ст.ст. 1,2 даного Закону.

На виконання вищенаведених вимог Національний банк України у п. 1 постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 року №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі - Постанова №453) встановив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. ст. 1, 2 Закону, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Зазначена вимога п. 1 Постанови №453 діяла до 17.05.2014 року включно.

Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону, а також з метою підтримки стабільності валютного ринку України, на заміну Постанові №453 було введено в дію постанову Правління Національного банку України від 12.05.2014 року №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі - Постанова № 270), у п. 1 якої закріплено аналогічну норму щодо здійснення розрахунків за експортними, імпортними операціями у 90-денний строк. Зазначена постанова діє з 20.05.2014 року.

Таким чином, 18.05.2014 року та 19.05.2014 року діяли норми Закону щодо здійснення розрахунків за експортними, імпортними операціями у 180-денний строк. (Лист Національного банку України від 18.07.2014 року за № 29-207/38389).

Відповідно до розрахунку пені за експортними операціями ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP за Контрактом № 16092013 від 16.09.2013 року, наведеного в Додатку до Акту, нарахування пені не враховує зміну строку повернення валютної виручки на рахунки підприємства, а саме до 17.05.2014 року - 90 днів, 18.05.2014 року та 19.05.2014 року - 180 днів, та з 20.05.2014 року - 90 днів.

Вся сума нарахованої пені розрахована при настанні строку неповернення валютної виручки до 90 днів з моменту митного оформлення продукції.

Згідно акту перевірки ТОВ «НВП «Відродження» надало до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська декларації про валютні цінності доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами: станом на 01.04.2014 року відображені валютні цінності у сумі 493534,05 доларів США, які не надійшли в установлені законодавством терміни на виконання контракту №16092013 від 16.09.2013 року; станом на 01.07.2014 року відображені валютні цінності у сумі 650662,75 доларів США, які не надійшли в установлені законодавством терміни на виконання контракту №16092013 від 16.09.2013 року.

У зв'язку з тим, що податковий орган вважає угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.03.2014 року та від 01.07.2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP такими, що протирічать валютному законодавству та за результатами проведеної перевірки ТОВ «НВП «Відродження» мало валютні цінності за експортним контрактом №16092013 від 16.09.2013 року: станом на 01.04.2014 року - 524118,81 доларів США; станом на 01.07.2014 року - 681247,51 доларів США, податковим органом нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.04.2014 та станом на 01.07.2014 на загальну суму 680,00 гривень.

Різниця задекларованих валютних цінностей товариства з розрахунком податкового органу станом на 01.04.2014 та станом на 01.07.2014 складає саме суму заліку однорідних зустрічних вимог за Угодою від 01.03.2014 року в розмірі 30 584,76 доларів США

Отже, приймаючи до уваги те, що угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 01.03.2014 року та від 01.07.2014 року між ТОВ «НВП «ВІДРОДЖЕННЯ» та MARINO BUSINESS LLP відповідають чинному законодавству України, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом штрафної санкції позивачу в розмірі 680,00 грн..

Щодо посилання відповідача на Лист НБУ за №28-312/1652/6131 від 24.05.2013 року, судом першої інстанції було вірно зазначено, що листи Національного банку України не є нормативно-правовими актами НБУ та не мають регуляторного характеру, про що й вказано в Листі №28-312/1652/6131 від 24.05.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається в акті перевірки відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 року №0000292205 та №0000302205 прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів зазначає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко