Постанова

від 08.04.2015 по справі 815/5387/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5387/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Іорданова В.П. та представника відповідача Дімова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Бессарабія-В» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Бессарабія-В» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року приватне підприємство «Бессарабія-В» (далі ПП «Бессарабія-В») звернулось до суду з позовом до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 вересня 2014 року № 0001021500, № 0001031500, № 0001041500 та № 0001051500.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 13 по 17 серпня 2014 року посадовою особою Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» за період з 01 по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 21 серпня 2014 року за № 452/15-35434347, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 та пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ПП «Бессарабія-В» показників у рядках 10.1 та 17 Декларації «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» на суму 410071 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року № 0001021500, яким ПП «Бессарабія-В» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2013 року на 410071 грн., № 0001031500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2014 року на 410071 грн., № 0001041500, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за січень 2014 року на 410071 грн., а також № 0001051500, яким ПП «Бессарабія-В» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 410071 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 205035 грн. 50 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПП «Бессарабія-В» відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з ПП «Бессарабія-В» судові витрати у розмірі 4384 грн. 80 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, директор ПП «Бессарабія-В» в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги наявність помилки у найменуванні підприємства-контрагента позивача, згідно запиту, що стало підставою для негативного висновку суду. Крім того, судом першої інстанції не враховано практику Європейського суду з прав людини, Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, пов'язану з вирішенням податкових спорів даної категорії. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 13 по 17 серпня 2014 року посадовою особою Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» за період з 01 по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 серпня 2014 року за № 452/15-35434347, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 та пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ПП «Бессарабія-В» показників у рядках 10.1 та 17 Декларації «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» на суму 410071 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року № 0001021500, яким ПП «Бессарабія-В» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2013 року на 410071 грн., № 0001031500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2014 року на 410071 грн., № 0001041500, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за січень 2014 року на 410071 грн., а також № 0001051500, яким ПП «Бессарабія-В» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 410071 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 205035 грн. 50 коп..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП «Бессарабія-В», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено фактичність господарських операцій з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП».

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (у вказаній вище редакції) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, видами діяльності ПП «Бессарабія-В» є, серед іншого, виробництво олії та тваринних жирів (т. 1 а. с. 22).

Позивачем (Покупець) протягом перевіреного контролюючим органом періоду укладено з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» (Постачальник) договори поставки від 03 жовтня 2013 року № 03/10/2, від 17 жовтня 2013 року № 17/10/11 та від 30 жовтня 2013 року № 30/10/3, відповідно до яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію - соняшник, на умовах, передбачених договорами. Товар поставляється на умовах EXW елеватор ДП «САНТРЕЙД» (Правила Інкотермс 2010). Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем після отримання Покупцем переоформлених на нього елеватором ДП «САНТРЕЙД» складських документів на Товар. Право власності на Товар виникає у Покупця з моменту отримання переоформлених на Покупця елеватором ДП «САНТРЕЙД» складських документів на Товар (т. 1 а. с. 41-42, 197-198; т. 2 а. с. 66-67).

Податковий кредит за грудень 2013 року - лютий 2014 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» за названими договорами поставки.

В акті перевірки посадовою особою відповідача зроблено висновок, що позивачем занижено суму податку на додану вартість у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту суми в 410071 грн., сплаченої у складі вартості товару, придбаного у ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» за названими вище угодами, укладеними без мети настання реальних наслідків. В обґрунтування названого висновку відповідач посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20 травня 2014 року № 1261/26-59-2201/38465386 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2014 року, в якому, з посиланнями на акт Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (Ширяєвське відділення) від 24 лютого 2014 року № 60/22-201/34858220 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Світанок-1», зазначається про здійснення ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у зв'язку з документальним не підтвердженням реальності здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2013 року по березень-квітень 2014 року.

Проте, всупереч висновкам контролюючого органу та суду першої інстанції, витрати по вказаним вище угодам, укладеним ПП «Бессарабія-В» з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП», безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю позивача та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати за названими вище угодами з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами - видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, складськими квитанціями, актами прийому - передачі, платіжними дорученнями (т. 1 а. с. 45-51, 199-206), оформленими відповідно до наведених вимог чинного законодавства України, що не спростовується висновками акта перевірки. Факти розрахунків позивача з підприємством - контрагентом за отриманий товар відповідачем під сумнів не ставляться.

На підтвердження виконання контрагентом позивача ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» умов договорів поставок, судом першої інстанції під час розгляду справи було витребувано у ДП «САНТРЕЙД» інформацію щодо укладання договорів складського зберігання між останнім та ТОВ «БАД ТРЕЙД ГРУП» (т. 1 а. с. 172).

Отриману відповідь ДП «САНТРЕЙД», в якій зазначалось, що між ДП «САНТРЕЙД» та ТОВ «БАД ТРЕЙД ГРУП» договори на зберігання не укладались, господарська діяльність не здійснювалась (т. 2 а. с. 75), покладено судом першої інстанції в основу висновку про відсутність товарності операцій за укладеними договорами поставки між ПП «Бессарабія-В» та ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП».

Проте, як сам запит суду, так, відповідно, і відповідь на цей запит, містять невірне найменування контрагента позивача - замість ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» зазначено ТОВ «БАД ТРЕЙД ГРУП».

До суду апеляційної інстанції стороною позивача додатково надано копію договору зберігання зерна та надання інших послуг Зерновим складом від 10 вересня 2013 року № 22-С/2013, укладеного між ДП «САНТРЕЙД» (Зерновий склад) та ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» (Поклажодавець), відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зерновий склад приймає на відповідальне зберігання зазначені в цьому договорі сільськогосподарські культури врожаю 2013 року (надалі «Зерно»), а також забезпечує, при необхідності, очищення та/або сушку Зерна. Специфікацією до названого договору підтверджується передача ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» на Зерновий склад 2000 т олійних культур (соняшника) (т. 2 а. с. 110-117).

Подальше використання позивачем придбаного за названими вище угодами з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» насіння соняшника у власній господарській діяльності, а саме при виробництві олії, підтверджується наданими ПП «Бессарабія-В» до суду першої інстанції документами - свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, експлуатаційним дозволом для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дозволом на роботу приміщень олійноекстраційного заводу ПП «Бессарабія-В», свідоцтвом про атестацію, бухгалтерською довідкою про перебування на балансі основних засобів, зовнішньо-економічним контрактом, вантажно-митними деклараціями, товарно-транспортними накладними, виписками з банку (т. 1 а. с. 128-144, 188-196, 207-248; т. 2 а. с. 1-36).

Крім того, відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок щодо звітування перед податковим органом та сплати податкового зобов'язання покладено на платників податку, якими в даному випадку є ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» та контрагент останнього ТОВ «Світанок-1».

Суд апеляційної інстанції також враховує, що на час здійснення спірних господарських операцій постачальник товару (ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП») був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець (позивач) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу (у названій вище редакції) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Як встановлено матеріалами справи, розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та складеними в порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379.

Податкові накладні складено особою, яка на момент їх оформлення була зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому контролюючим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентом-постачальником або постачальниками останнього.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеними позивачем договорами підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Доводи контролюючого органу та суду першої інстанції щодо окремих недоліків в наданих позивачем первинних документах не спростовують доводів позивача щодо реальності здійснення ним господарських операцій за договорами поставки з ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП».

За таких обставин, суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» податковими накладними за вказаними вище угодами були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2013 року - лютий 2014 року.

На підставі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентами своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України, є неправомірним.

Таким чином, всупереч висновку суду першої інстанції, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідача підлягають задоволенню.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Бессарабія-В» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства «Бессарабія-В» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03 вересня 2014 року № 0001021500, № 0001031500, № 0001041500 та № 0001051500.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2015 року.

Головуючий:

Судді: