Ухвала

від 08.04.2015 по справі 820/15828/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 р.Справа № 820/15828/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Дребот І.А.

представника відповідача Шляхта В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі № 820/15828/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - будівельна компанія "Мегабуд"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мегабуд" (далі за текстом - ТОВ «ВБК «Мегабуд», позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2014 р. № 0002872201 та № 0002862201, винесені Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.06.2014 р. № 0002872201 та № 0002862201, винесені Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження доказів і встановлення обставин у справі та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено суму доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, відображених у податковому обліку за результатами господарських відносин з контрагентами ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт" у зв'язку з тим, що позивач протягом перевіреного періоду здійснював операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, що укладені в порушення положень Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ВБК "Мегабуд" зареєстрований як юридична особа 26.11.1998 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 11.03.1999 р., основний вид економічної діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВБК "Мегабуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 25.04.2013 р. № 1100/20-31-22-01-07/30234797 (т. 1 а.с. 18-96).

В акті зазначено про порушення ТОВ "ВБК "Мегабуд":

- п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 134, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, ст. 137 Податкового кодексу України, підприємством неправомірно віднесено до складу доходів суми по операціях з контрагентами в розмірі 2567631,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012 року в сумі 237733,00 грн. та за 2013 рік в сумі 2329898,00 грн.;

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, занижено валові доходи на суму 3361459,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012 року в сумі 355700,00 грн., за 2013 рік в сумі 3005759,00 грн., в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 645791,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 74697,00 грн., за 2013 року в сумі 571094,00 грн.;

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу валових витрат суми по придбанню будівельно-ремонтних робіт та матеріалів у підприємств - контрагентів протягом періоду з 01.10.2011 р. по 31.12.2013 р. в загальній сумі 2567631,00 грн., а саме за 4 квартал 2012 року в сумі 237733,00 грн., за 2013 року в сумі 2329898,00 грн.;

- п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України, підприємством завищено податкові зобов'язання 513526,00 грн., а саме: за листопад 2012 року в сумі 47546,00 грн., за січень 2013 року в сумі 6741,00 грн., за березень 2013 року в сумі 44904,00 грн., за квітень 2013 року 64005,00 грн., за травень 2013 року в сумі 31400,00 грн., за червень 2013 року в сумі 48627,00 грн., за липень 2013 року в сумі 47266,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 80817,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 46907,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 30764,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 64549,00 грн. - в частині формування податкових зобов'язань з податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт";

- п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "ВБК "Мегабуд" завищено суму задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% за нульовою ставкою" в сумі 535136,00 грн., а саме: за листопад 2012 року в сумі 47546,00 грн., за січень 2013 року в сумі 6741,00 грн., за березень 2013 року в сумі 44904,00 грн., за квітень 2013 року 64005,00 грн., за травень 2013 року в сумі 31400,00 грн., за червень 2013 року в сумі 48627,00 грн., за липень 2013 року в сумі 47266,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 80817,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 46907,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 30764,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 86159,00 грн. (т. 1 а.с. 95-96).

На підставі висновків вказаного акту, відповідачем 27.06.2014 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002872201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 968641,50 грн., з яких 645791,00 грн. - за основним платежем, 322895,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення № 0002862201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32415,00 грн., з яких 21610,00 грн. - за основним платежем, 10805,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 97, 98).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки від 25.04.2013 р. № 1100/20-31-22-01-07/30234797, висновки відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій та укладення угод з метою настання юридичних наслідків за перевірений період із ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт", у зв'язку з чим, на думку контролюючого органу, позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 645791 грн., занижено податок на додану вартість у загальній сумі 21610 грн.

Обгрунтовуючи свою правову позицію, відповідач вказує на наявність актів перевірок інших податкових органів відносно зазначених контрагентів позивача, якими встановлені порушення цими підприємствами правил ведення господарської діяльності та податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п.п. 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право платника податків на формування витрат виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що висновки контролюючого органу про завищення позивачем витрат на загальну суму 2567631 грн. ґрунтуються на безпідставному завищенні витрат, понесених в результаті придбання ТОВ «ВБК «Мегабуд» товарів, послуг у ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт" на протязі періоду з 01.10.2011р. по 31.12.2013р.

Так, між позивачем (замовник) та ТОВ "Новобуд-Світ" (субпідрядник) були укладені договори субпідряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 02.04.2013 р. № 13/04-04, № 13/04-03, № 13/04-02, № 13/04-04, від 19.03.2013 р. № 13/03-01, від 28.02.2013 р. № 13/02-08, № 13/02-07, № 13/02-06, від 22.02.2013 р. № 13/02-05, № 13/02-04, від 19.02.2013 р. № 13/02-0, № 13/02-01, від 31.01.2013 р. № 13/01-08, № 13/01-07, № 13/01-06, № 13/01-05, від 13.01.2013 р. № 13/01-04, № 13/01-02.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано до суду наступні документи первинного бухгалтерського та податкового обліку: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, кошториси (договірні ціни), податкові накладні, розрахунки витрат у складі договірної ціни, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, приймально-здавальні акти на передачу основних матеріалів замовника, акти на використані при ремонті матеріали, накладні на придбані позивачем для ремонту матеріали, платіжні доручення на оплату послуг субпідряду (т. 1 а.с. 131-132, т. 2 а.с. 1-4, т.4 а.с. 138-145, т. 9 а.с. 1-250, т. 10 а.с. 1-178).

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" (субпідрядник) були укладені договори субпідряду на виконання будівельних та ремонтних робіт від 05.09.2012 р. № 09/12-02, від 20.09.2012 р. № 09/12-Б, від 12.11.2012 р. № 16-12/11/12-СП, від 24.12.2012 р. № 24/12/12-Г, від 10.12.2012 р. № 10/12/12-Б.

З метою доведення реальності виконання вказаних робіт позивачем були надані до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, акт про витрату давальницьких матеріалів субпідрядником, акти про приймання матеріалів до монтажу від замовника, розрахунки загальновиробничих витрат, відомості ресурсів, приймально-здавальні акти на передачу основних матеріалів замовника, акти на використані при ремонті матеріали, накладні на придбані позивачем для ремонту матеріали, локальні кошториси, платіжні доручення (т. 1 а.с. 104-130, т. 4 а.с. 138-244).

Також в перевіреному періоді позивач (замовник) мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Бруно-Плюс" (субпідрядник), з яким позивачем були укладені договори субпідряду на виконання ремонтних робіт від 11.07.2013 р. № 13/07-05, від 02.07.2013 р. № 13/07-01, від 05.06.2013 р. № 13/06-11, № 13/06-10, від 21.06.2013 р. № 13/06-09, від 19.06.2013 р. № 13/06-08, від 28.05.2013 р. № 13/05-10, від 23.05.2013 р. № 13/05-07, від 30.04.2013 р. 3 13/04-15, від 25.04.2013 р. № 13/04-14, від 30.04.2013 р. № 13/04-13, від 25.04.2013 р. № 13/04-12, від 15.04.2013 р. № 13/04-10, від 30.04.2013 р. № 13/04-08, № 13/04-07.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій позивачем надані до суду наступні документи: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні, кошториси (договірні ціни), розрахунки витрат у складі договірної ціни, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, акти на використані при ремонті матеріали, приймально-здавальні акти на передачу основних матеріалів замовника, накладні на придбані позивачем для ремонту матеріали, платіжні доручення (т. 2 а.с. 5-97, т. 8 а.с. 1-280).

З матеріалів справи також вбачається, що господарські відносини позивача (замовник) з ТОВ "ПК Унітек" (субпідрядник) відбувались на підставі договорів субпідряду на виконання ремонтних робіт від 03.06.2013 р. № 13/06-01, № 13/06-02, № 13/06-03, № 13/06-04№ 13/06-05, № 13/06-06, № 13/06-07.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивачем були надані до матеріалів справи: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні, кошториси (договірні ціни), розрахунки витрат у складі договірної ціни, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, акти на використані при ремонті матеріали, приймально-здавальні акти на передачу основних матеріалів замовника, накладні на придбані позивачем для ремонту матеріали, платіжні доручення (т. 2 а.с. 98-144, т. 7 а.с. 1-179).

В перевіреному періоді позивач (замовник) мав взаємовідносини з ТОВ "Асток-Інвест" (субпідрядник), з яким позивачем були укладені договори субпідряду на виконання ремонтних робіт від 19.09.2013 р. № 13/09-09, від 13.09.2013 р. № 13/09-08, від 12.09.2013 р. № 13/09-07, від 02.09.2013 р. № 13/09-04, № 13/09-03, № 13/09-02, від 15.08.2013 р. № 13/08-12, № 13/08-11, № 13/08-13, № 13/08-10, від 12.08.2013 р. № 13/08-08, від 31.07.2013 р. № 13/07-15, від 22.07.2013 р. № 13/07-11, від 18.07.2013 р. № 13/07-09, від 18.07.2013 р. № 13/07-08, від 22.07.2013 р. № 13/07-12,

З метою доведення виконання робіт за вказаними договорами позивачем надано до матеріалів справи: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні, кошториси (договірні ціни), розрахунки витрат у складі договірної ціни, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, акти на використані при ремонті матеріали, приймально-здавальні акти на передачу основних матеріалів замовника, накладні на придбані позивачем для ремонту матеріали, платіжні доручення (т. 2 а.с. 145-237, т. 5 а.с. 1-315).

Колегією суддів також встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Тітус-Трейд" (субпідрядник) були укладені договори субпідряду на виконання ремонтних робіт від 02.10.2013 р. № 13/10-10, № 13/10-09, № 13/10-01, № 13/10-02, № 13/10-03, № 13/10-08, № 13/10-04, від 12.11.2013 р. № 13/11-08, № 13/11-09, № 13/11-11, від 01.12.2013 р. № 13/12-13, № 13/12-05, № 13/12-06, № 13/12-01, від 31.10.2013 р.№ 13/10-14, № 13/10-15, від 21.10.2013 р. № 13/10-13, від 13.10.2013 р. № 13/10-03, від 12.11.2013 р. № 13/11-10.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до суду наступні документи: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні, розрахунки витрат у складі договірної ціни, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3, платіжні доручення (т. 2 а.с. 238-247, т. 3 а.с. 1-109, т. 6 а.с. 1-349).

Також в перевіреному періоді позивач (покупець) мав взаємовідносини з ТОВ "Група Екліпт" (постачальник), з яким позивачем були укладені договори на поставку керамзиту (18,99 м куб.), асфальту (3,19 т) та іншого, а саме договори від 27.11.2013 р. № 13/11/16, № 13/11/19, № 13/11/20, № 13/11/21. ТОВ "Група Екліпт" були виписані на адресу позивача податкові накладні від 02.12.2013 р., 04.12.2013 р., 03.12.2013 р., 05.12.2013 р. (т. 3 а.с. 110-122).

Враховуючи подані позивачем до суду докази, а саме, наявність актів виконаних робіт, кошторисної документації, складених відповідно до вимог бухгалтерського обліку, розрахунків між підприємствами у повному обсязі, доказів придбання та використання в межах спірних операцій будматеріалів, з урахуванням предмету та специфіки укладених позивачем договорів, колегія суддів приходить до висновку про реальне виконання сторонами істотних умов договорів та підтвердження підприємством права на формування витрат за вищевказаними господарськими операціями.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вказуючи також на порушення платником податків вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України щодо заниження доходів на суму 3361459 грн., контролюючий орган посилається на отримання ТОВ «ВБК «Мегабуд» безповоротної фінансової допомоги у вигляді отриманих на розрахунковий рахунок грошових коштів від АБК «Мегабуд» ТОВ, ВАТ «Турбоатом» та ПАТ «Мегабанк» (замовників ремонтних та інших робіт, для здійснення яких позивач залучав зазначених вище субпідрядників), як безпідставних, з огляду на відсутність реального вчинення господарських операцій з залученими субпідрядниками.

Також ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначає про неправомірне віднесення позивачем до складу доходів суми по операціях з контрагентами в розмірі 2567631 грн., оскільки встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій з придбання робіт, товарів у ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт" та подальшої реалізації їх на адресу АБК «Мегабуд» ТОВ, ВАТ «Турбоатом» та ПАТ «Мегабанк».

Між тим, враховуючи, що роботи за спірними договорами були реально виконані та підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку, тому кошти, отримані позивачем від АБК «Мегабуд» ТОВ , ВАТ «Турбоатом» та ПАТ «Мегабанк» в якості оплати робіт, для здійснення яких позивачем залучались субпідрядники, є доходами платника податку в межах власної господарської діяльності.

За визначенням п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доказів щодо неотримання робіт та товарів від ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт", а також відсутності подальшої реалізації їх на адресу АБК «Мегабуд» ТОВ, ВАТ «Турбоатом» та ПАТ «Мегабанк», відповідачем не надано, відсутність недоліків змісту первинних документів щодо придбання робіт та товарів, відповідачем не спростовано. Інших доводів щодо порушення правил формування позивачем доходів за перевірений період відповідачем не наведено.

Отже, колегія суддів вважає доводи податкового органу про встановлені актом перевірки порушення за вказаним епізодом необґрунтованими та недоведеними.

Колегія суддів зазначає, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 Господарського кодексу України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Відповідачем не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та зв'язку з господарською діяльністю позивача.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірне нарахування позивачу за результатами перевірки грошових зобов'язань з податку на прибуток в загальному розмірі 645791 грн.

Наступним порушенням, встановленим актом перевірки, є завищення ТОВ «ВБК «Мегабуд» податкового кредиту в сумі 513526 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт", а також відсутності подальшої реалізації їх на адресу АБК «Мегабуд» ТОВ, ВАТ «Турбоатом» та ПАТ «Мегабанк» по придбанню будівельно-ремонтних робіт та товарів, а також завищення податкових зобов'язань в сумі 513526 грн. (реалізація в розрізі отриманих товарів, робіт, послуг від зазначених контрагентів).

За визначенням п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Колегією суддів встановлено, що на час видачі податкових накладних, копії яких, наявні в матеріалах справи, контрагенти позивача ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт" були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходились на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання договорів, докази що спростовують ці обставини відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем робіт, товару у вказаних підприємств.

Отже, з поданих позивачем до суду первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Таким чином, формування податкового кредиту обумовлено придбанням товару з метою його використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

За викладених обставин та враховуючи докази належного документального підтвердження реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт" (описано вище), колегія суддів вважає доводи податкового органу про здійснення позивачем діяльності спрямованої на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, необґрунтованими та непідтвердженими.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо нікчемності правочинів та неправомірності формування податкового кредиту, зобов'язань з ПДВ, витрат та доходів позивача, з огляду на наявність матеріалів перевірок контрагентів ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт", враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст. 203 Цивільного Кодексу України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного Кодексу України).

Слід зазначити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Згідно зі ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентів позивача або інші недоліки господарської діяльності контрагентів позивача при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит та витрати позивача.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Отже, керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що підприємством ТОВ «ВБК «Мегабуд» доведено правомірність формування даних податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість перевіреного періоду в результаті фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ "Новобуд-Світ", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ПК Унітек", ТОВ "Асток-Інвест", ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Тітус Трейд", ТОВ "Група Екліпт".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі № 820/15828/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2015 р.