Ухвала

від 08.04.2015 по справі 2а/0470/9433/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/24410/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року

у справі № 2а/0470/9433/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» (далі - позивач, ТОВ «Атомпоставка»)

до Державної податкової інспекції у Бабушкінськму районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська)

про скасування актів та визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Атомпоставка» звернулось у липні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило скасувати наказ в. о. начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 994 від 25.05.2011 року про проведення перевірки ТОВ «Атомпоставка»; скасувати акт № 1287/233/33973695 від 27.05.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Атомпоставка» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Фірма «Клото», ТОВ «Саруд» за грудень 2010 року, січень 2011 року; скасувати рішення № 19725/10/23-329 від 10.06.2011 року про результати розгляду заперечень на акт № 1287/233/33973695 від 27.05.2011 року; встановити відсутність компетенції ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо визначення правочинів такими, що порушують публічний порядок і є нікчемними; визнати неправомірними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо призначення і проведення 27.05.2011 року перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Атомпоставка»; визнати неправомірними дії щодо викладених висновків в акті від 27.05.2011 року № 1287/233/33973695 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року у задовленні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року скасовано частково. Позов ТОВ «Атомпоставка» задоволено частково: визнано неправомірними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо викладених висновків в акті від 27.05.2011 року № 1287/233/33973695 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» від 25.05.2011 року № 994, згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та відповідно до п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «Фірма «КЛОТО» та ТОВ «Саруд» про результати невиїзної документальної позапланової перевірки зазначених підприємств в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року щодо встановлених нікчемних правочинів, отриманих з ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, а також на підставі поданих декларацій, наданих до перевірки належним чином завірених копій первинних документів фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ ТОВ «Атомпоставка» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Фірма КЛОТО», ТОВ «Саруд» за грудень 2010 року, січень 2011 року.

В ході проведення невиїзної документальної перевірки встановлено порушення ТОВ «Атомпоставка» ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з: ТОВ Фірма «Клото», ТОВ «Саруд», ВАТ ДКБ «Геофізичне приладобудування», ТОВ «Сервісний центр «Металлург», ДП «НАЕК «Енергоатом».

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2011 року № 1287/232/33978695 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Атомпоставка» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Фірма КЛОТО», ТОВ «Саруд», за грудень 2010 року, січень 2011 року.

Позивач з актом перевірки в повному обсязі не погодився та надав заперечення на акт № 1287/232/33978695 від 27.05.2011 року і вважає його складеним безпідставно, а його висновки не відповідають дійсності та суперечать нормам чинного законодавства.

Листом від 10.06.2011 року про надання інформації стосовно розгляду заперечень позивача відповідач повідомив, що посилання в наказі № 994 від 25.05.2011 року на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України є механічною помилкою пов'язаною з неполадками в операційній системі, а викладені в спірному акті висновки вірні.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом дотримано приписи податкового законодавства в ході перевірки, що акт перевірки та відповідь податкового органу щодо результатів розгляду заперечень не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Наказ про проведення перевірки прийнято з дотриманням норм податкового законодавства.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, виходив з того, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, що свідчить про те, що повноваження на встановлення законності правочинів, які вчинені позивачем за тими критеріями оцінки, які зазначені відповідачем в акті перевірки, відносяться виключно до компетенції судових органів. Висновки про нікчемність правочинів визначено за наслідками камеральної перевірки, її принципова відмінність від інших видів документальних перевірок полягає в тому, що предметом дослідження є фактичні дані. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції в частині.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до положень ст. 78, ст. 79 ПК України, документальна позапланова виїзна або невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, вказаних у п. 78.1. ст. 78 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом дотримано зазначені приписи податкового законодавства в ході перевірки.

Процедура оформлення результатів перевірок визначена ст. 86 ПК України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984).

На підставі п. 86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів згідно з абз.4 п. 86.7. ст. 86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «Атомпоставка» подані заперечення № 030611/1 від 03.06.2011 року на акт перевірки.

Відповідно до абз.5 п. 6 Порядку № 984 за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Згідно із абз.8 п. 6 Порядку № 984 зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки.

Відповідно до абз.9 п. 6 Порядку № 984 на підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень.

Абзацом 1 п. 7 Порядку № 984 закріплено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за № 19725/10/23-329 від 10.06.2011 року позивачу надана відповідь за результатами розгляду заперечень останнього.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

З урахуванням приписів ПК України та Порядку № 984, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судами зазначено, що позивачем не надано доказів того, що за результатами проведеної перевірки відповідачем приймалися будь-які рішення, зокрема податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань, учинялися будь-які дії, зокрема, внесення до облікових даних платника податків відомостей про його податкові зобов'язання, враховуючи висновки, які зроблено в акті перевірки.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідь податкового органу щодо результатів розгляду заперечень та акт перевірки податкового органу не є та не може бути рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо вимоги позивача щодо встановлення відсутності компетенції ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визначення правочинів такими, що порушують публічний порядок і є нікчемними, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який вірно зазначив наступне.

Статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що адміністративний позов може містити позовні вимоги щодо встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Однак ст. 17 цього Кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів щодо визначення компетенції органів владних повноважень поширюється виключно на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Оскільки оскаржувані позивачем акт перевірки та відповідь податкового органу щодо результатів розгляду заперечень не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а наказ про проведення перевірки, як встановлено в ході розгляду адміністративної справи, винесено за дотриманням норм податкового законодавства, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення такої вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що прийняте апеляційним судом нове рішення у справі підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220 -231 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року у справі № 2а/0470/9433/11 - скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року у справі № 2а/0470/17993/11 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько