Ухвала

від 08.04.2015 по справі 804/5870/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/54099/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агентство «Твід»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року

у справі № 804/5870/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агентство «Твід» (далі - позивач, ТОВ Агентство «Твід»)

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська)

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ Агентство «Твід» звернулося у квітні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 15.04.2013 року за № 466;

визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Агентства «ТВІД» (код ЄДРПОУ 21940463), за результатами якої було складено акт перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463;

визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Агентства «ТВІД» (код ЄДРПОУ 21940463) в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463;

зобов'язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська вилучити з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, винесену на підставі акта перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463;

зобов'язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська утриматися від направлення до інших органів державної податкової служби акту перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463 до винесення податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.02.2013 року на підставі п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем було направлено на адресу позивача письмовий запит за № 8709/10/227 про необхідність надання останнім пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий-листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року та січень 2012 року, який було отримано позивачем 08.04.2013 року.

ТОВ Агентство «Твід» у відповідь на вказаний письмовий запит надіслало відповідачу лист від 12.04.2013 року за № 12/04-Н з додатками підтверджуючих первинних документів та необхідних відомостей за період, що перевірявся згідно вказаних контрагентів.

Однак, на виконання наказу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 15.04.2013 року за № 466 відповідачем відповідно до обставин, визначених у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Агентства «Твід» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року, січень 2012 року та ТОВ «Ферріт-Д» за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року.

Так, в ході проведеної перевірки відповідачем були встановлені порушення ТОВ Агентством «Твід» певних вимог чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) за правочинами, здійсненими ТОВ Агентством «Твід» з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий-листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року, січень 2012 року та з контрагентами-покупцями за період грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року - ТОВ фірмою «Размах», ПрАт НВ «Нафтомаш» за період лютий 2012 року - листопад 2012 року, ПП «Бродлум» за період травень, серпень 2012 року, ДП «СКТБ ІГТМ НАНУ», вересень 2012 року, ТОВ «Даніелі Хеві Машінері Інжинірінг» за період грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року, вересень, жовтень, листопад 2012 року та юридичну дефектність первинних документів, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що акт перевірки та наказ не є тими документами, які спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а лише фіксує виявлені порушення, а тому не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що за відсутності відхилень сум податкового зобов'язання, не встановленням факту невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, відповідачем не було проведено відповідного розрахунку податкового зобов'язання, або зменшено розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, та не винесено податкове повідомлення-рішення за результатами такого. За таких обставин суд першої інстанції вважає твердження позивача з цього приводу хибними.

Колегія судів не може погодитись з такими висновкам судів, вважаючи їх передчасним та такими, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд касаційної інстанції погоджується з твердженням про те, що акт перевірки та висновки, викладені в ньому, не є актом індивідуальної дії, а є лише носієм інформації, яка використовується суб'єктом владних повноважень при реалізації своїх функцій.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції), відмовляючи в задоволенні позову ТОВ Агентство «Твід» про визнання протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Агентства «Твід», за результатами якої було складено акт перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463, визнали нереальними угоди позивача з контрагентами, проаналізувавши при цьому вищевказані угоди та висновки акта перевірки по суті та надали їм правову оцінку, чим вийшли за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, на думку колегії суду, суд першої інстанції порушив вимоги діючого законодавства, що призвело до не вірного застосування норм матеріального права.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 ПК України, а також надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на письмовий запит відповідача від 25.02.2013 року № 8709/10/227 про необхідність надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий-листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року та січень 2012 року, який було отримано позивачем 08.04.2013 року.

ТОВ Агентство «Твід» у відповідь на вказаний письмовий запит надіслало відповідачу лист від 12.04.2013 року за № 12/04-Н з додатками підтверджуючих первинних документів та необхідних відомостей за період, що перевірявся згідно вказаних контрагентів.

Проте, на думку податкового органу, документи надані в обсязі, недостатньому для підтвердження правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий-листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року та січень 2012 року. З таким висновком погодилися і суди першої та апеляційної інстанцій.

Приймаючи спірний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідач не зазначив, ненадання яких саме документів або письмових пояснень на письмовий запит податкового органу стало підставою для призначення перевірки.

Оскільки відповідачем в спірному наказі не визначені підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, обмежившись при цьому загальним посиланням на ст. ст. 75, 78, 79 ПК України, колегія суддів вважає передчасним висновок про правомірність спірного наказу, оскільки судам необхідно було встановити, які саме документи товариством на запит податкового органу не надано, чим їх ненадання перешкоджає здійсненню контрольних функцій відповідачем, чи використав відповідач такі документи під час перевірки.

Крім того, судом першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції), в даному випадку, не враховано, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України, що виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді внесення до Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України даних згідно акту перевірки) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

В даному випадку судом першої інстанції не досліджено наявності обґрунтованих підстав для внесення до Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України відповідних даних згідно акту перевірки від 23.04.2013 року № 1801/227/21940463 та не досліджено наявності обґрунтованих підстав щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Агентства «Твід» в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463.

Суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив та не розглянув по суті позовні вимоги про зобов'язання вилучити з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, винесену на підставі акта перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463 та про визнання протиправними дії щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Агентства «Твід» в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не розглянуто позовні вимоги про зобов'язання відповідача утриматися від направлення до інших органів державної податкової служби акту перевірки від 23.04.2013 року за № 1801/227/21940463 до винесення податкового повідомлення-рішення.

Судам при розгляді справи слід виходити з положень ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не буди встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агентство «Твід» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року у справі № 804/5870/13-а - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно