Ухвала

від 19.02.2015 по справі 2а-36176/09/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/28226/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 у справі № 2а-36176/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Інтернешнл" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2009 року державним податковим органом заявлений позов про стягнення з Товариства податкового боргу у сумі 17 195,15 грн.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Апеляційний адміністративний суд постановою від 06.04.2011 судове рішення першої інстанції скасував в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення з Товариства штрафних (фінансових санкцій) у сумі 392,65 грн. та в цій частині позовні вимоги задовольнив, в іншій частині судове рішення першої інстанції залишив без змін.

Розв'язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у Товариства відсутній обов'язок сплачувати фінансові санкції, що були донараховані платнику податків за наслідками перевірки згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки таке рішення індивідуальної дії скасовано судовим рішення у іншій справі, яке набрало законної сили.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначив, що посилання судів у цій справі на обставини, встановлені судовим рішенням у іншій справі, є безпідставними, оскільки оцінку правомірності фінансових санкцій у розмірі 17 187,50 грн. буде надано Вищим адміністративним судом України за наслідками перегляду судових рішень у справі про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.12.2008 Державною податковою інспекцією проведено перевірку господарської одиниці Товариства (залу гральних автоматів), за підсумками якої складено акт № 6905/20/31/23/33817424 про порушення суб'єктом господарювання положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На під вказаного акту перевірки Державна податкова інспекція прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2008 № 00089 4 2301, яким Товариству застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 187,50 грн. за порушення вимог Закону України"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та податкове повідомлення - рішення від 31.12.2008 № 00089 5 2301, яким відповідачеві у цій справі донараховано суму основного податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" у розмірі 2,55 грн. та фінансових санкцій - 5,10 грн. за порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

У справі № 2а-39688/09/2070 постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010, позовні вимоги Товариства до Державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування рішення від 31.12.2008 № 00089 4 2301 задоволено частково: рішення від 31.12.2008 № 00089 4 2301 скасовано в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 16 802,50грн., в решті позовні вимоги залишені без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час проголошення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010 у справі № 2а-39688/09/2070, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.

Отже, судове рішення (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 у справі № 2а-39688/09/2070) на час розгляду цієї справи набрало законної сили, а тому судами попередніх інстанцій згідно з правилами, встановленими ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно не перевірялись обставини, які були встановлені судовими рішеннями у справі № 2а-39688/09/2070, щодо законності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2008 № 00089 4 2301 як обов'язкової підстави для задоволення позовних вимог про стягнення санкцій, встановлених таким рішенням.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи судове рішення першої інстанції в частині, обґрунтовано зазначив про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16 802,50грн.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги державного податкового органу щодо стягнення з Товариства в доход Державного бюджету України заборгованість у розмірі 392,65 грн., суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що вказана сума заборгованості господарюючого суб'єкта перед бюджетом поряд із сумою штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 385,00 грн. (17 187,50 грн. - 16 802,50грн.), визнаною в судовому порядку (справа № 2а-39688/09/2070 ) законною, включає суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" у розмірі 7,65 грн., порядок стягнення якого передбачено Законом України № 2181-III від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені Законом № 2181-III строки, то ця сума визнається сумою податкового боргу, внаслідок чого до платника податків застосовуються заходи щодо стягнення боргу.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону № 2181-III.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 зазначеного Закону стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Саме після настання зазначених у п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III обставин та з урахуванням строку, передбаченого пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону, виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Під час вирішення спору суди попередніх інстанцій не встановили факт вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу відповідачем у розмірі 7,65 грн.

Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості у розмірі 7,65 грн.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 у справі № 2а-36176/09/2070 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко