Постанова

від 04.07.2006 по справі ас-46/207-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-46/207-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" липня 2006 р.  11 годин 40 хвилин              Справа № АС-46/207-06

вх. № 5787/4-46

Суддя господарського суду Харківської області Ільїн О.В.

за участю секретаря судового засідання Колошко С.Є.

представників сторін :

позивача- Княжинської О.В. за дорученням № 1 від 05.06.2006 року;відповідача- Срібний Є.І. за дорученням № 36/01-3576 від 10.05.2006 року;

по справі за позовом  АТЗТ "Меблі трейд", м. Харків   

до  Харківської митниці, м. Харків  

про визнання нечинними податкових повідомлений  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу „Меблі Трейд”, суб'єкт господарювання, після уточнення позовних вимог, які прийняті судом,  просить визнати нечинними повністю податкові повідомлення Харківської митниці від 13.03.2006 року №№47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, якими визначено суму податкового зобов'язання з ввізного мита та штрафних санкцій, а також  податкові повідомлення Харківської митниці від 13.03.2006 року №№ 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112 , якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, посилаючись на відсутність підстав для нарахування та порушень вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні заявлений позов підтримує і просить суд задовольнити його. В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що АТЗТ «Меблі Трейд» було звільнено від сплати ввізного мита на період реалізації інвестиційного проекту відповідно до договору №37-01 на реалізацію інвестиційного проекту, який був чинним на момент здійснення імпортних операцій та оформлення вантажних митних декларацій, що стали підставами для винесення відповідачем  оскаржуваних податкових повідомлень №№47-112 від 13.03.2006 року та нарахування  ввізного мита та податку на додану вартість. Вважає, що під час митного оформлення позивачем було сплачено усі визначені діючим законодавством податки та збори.

Представник відповідача у судовому засіданні та у запереченнях на позовну заяву  проти позову заперечує, вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши докази, встановив наступне.

Оскаржувані податкові повідомлення були прийняті контролюючим органом – Харківською митницею 13 березня 2006 року на підставі камеральної перевірки вантажних митних декларацій (далі –ВМД):

№800000003/4/768282 від 01.11.2004 р., №800000003/4/768291 від 02.11.2004 р., №800000003/4/768303 від 05.11.2004 р., №800000003/4/768350 від 17.11.2004 р., №800000003/4/768364 від 22.11.2004 р., №800000003/4/768365 від 22.11.2004 р., №800000003/4/768400 від 29.11.2004 р., №800000003/4/768401 від 29.11.2004 р., №800000003/4/768428 від 06.12.2004 р., №800000003/4/768434 від 07.12.2004 р., №800000003/4/768466 від 14.12.2004 р., №800000003/4/768467 від 14.12.2004 р., №800000003/4/768509 від 21.12.2004 р., №800000003/4/768539 від 24.12.2004 р., №800000003/4/768544 від 27.12.2004 р., №800000003/5/260006 від 10.01.2005 р., №800000003/5/260021 від 14.01.2005 р., №800000003/5/260023 від 17.01.2005 р., №800000003/5/260047 від 20.01.2005 р., №800000003/5/260051 від 24.01.2005 р.,  №800000003/5/260077 від 28.01.2005 р., №800000003/5/260092 від 03.02.2005 р., №800000003/5/260111 від 08.02.2005 р., №800000003/5/260124 від 09.02.2005 р., №800000003/5/260155 від 16.02.2005 р., №800000003/5/260176 від 22.02.2005 р., №800000003/5/260177 від 22.02.2005 р., №800000003/5/260230 від 10.03.2005 р., №800000003/5/260232 від 10.03.2005 р., №800000003/5/260315 від 23.03.2005 р.,  №800000003/5/260316  від  23.03.2005 р.,  №800000003/5/260327  від  28.03.2005 р., №800000003/5/260344      від     29.03.2005     р.

Відповідно до ч.1 ст.10 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-IV (зі змінами та доповненнями)  при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Під час здійснення імпортних операцій та оформлення ВМД діяв укладений між позивачем та  Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова договір №37-01 на реалізацію інвестиційного проекту (далі – Договір).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова"  від 11 травня 2000 року N 1714-III та згідно з  п.1.2. Договору під час реалізації інвестиційного проекту позивачу відповідно до законодавства надавалися такі пільги: -  звільнення від сплати ввізного мита на період реалізації інвестиційного проекту, але не більш ніж на п'ять років, сировини, матеріалів (перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України), устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) і податку на додану вартість – устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) під час їх ввезення в Україну з метою використання виключно для реалізації Проекту на території міста Харкова.

Відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.09.2004р. № АД-93/2004/52-112 під час оформлення ВМД було запроваджено попереднє антидемпінгове мито як попередній антидемпінговий захід на підставі положень Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 р.  N 330-ХІV.

Надані суду ВМД свідчать, що позивачем було нараховане та сплачене антидемпінгове мито (код 023), податок на додану вартість (код 028), митний збір за митне оформлення товарів (код 010), митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці,  про що відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 14.10.2002 р. N 561  посадовою особою Харківської митниці у графі  «С» ВМД проставлені прізвище, підпис та відбиток номерного штампа «Сплачено».

Згідно ч.2 ст.71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на відповідача,   якщо   він   заперечує   проти   адміністративного позову.

Як підставу для нарахування суми податкових зобов'язань з  ввізного мита та приймаючи оскаржувані податкові повідомлення №№ 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111 від 13.03.2006р.,  відповідач наводить норму ч.4 ст.31 Закону України  "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91р. №959 – ХІІ, відповідно до якої, застосування режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів (прикордонної (прибережної) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон та інших, передбачених законами України), а також податкових, митних та інших пільг, що діють при імпорті в Україну товарів, щодо яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи, зупиняється на строк до закінчення застосування зазначених заходів. 

Але, згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Стосовно справляння мита  законом про оподаткування є  Закон України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.92 року №2097-XІІ. (далі – Закону №2097-XІІ). Відповідно до ст.15 цього Закону, яка встановлює процедуру застосування особливих видів мита, особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Відповідно до ч. 2 ст.15 Закону №2097-XІІ, у разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

Статтею 22 Закону №2097-XІІ визначено, що допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів та інших предметів, які: - походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі; - обертаються в прикордонній торгівлі.

Інших видів тарифних преференцій у Законі №2097-XІІ не визначено.

Також, відповідно до ч. 11 ст. 21 цього Закону (що діяла на момент прийняття митним органом митної декларації), на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова", а саме, на підставі ч. 2 ст. 7 цього Закону позивач звільнявся від сплати ввізного мита.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р., в редакції, що діяла на момент митного оформлення, контроль за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України здійснюють митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України.

Розраховуючи суми податкових зобов'язань з  податку на додану  відповідач посилається п. 4.3 ст. 4, п. 10.1 ст.10 цього Закону. Але, якщо у відповідача не  було підстав для нарахування ввізного мита, то відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ, не було підстав і  для нарахування податку на додану вартість на суму цього ввізного мита, а також штрафних санкцій, що були нараховані відповідно до п. 17.1.4, п. 17.1. ст. 17  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова", що діяла під час митного оформлення, держава гарантує стабільність спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова на весь строк, визначений у статті 3 цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону, у разі зміни законодавства України щодо спеціального правового режиму інвестиційної діяльності, передбаченого статтею 7 цього Закону, на вимогу платника податку застосовуються особливості оподаткування, що діяли на момент укладення Радою договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.     

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для справляння ввізного мита та штрафних санкцій з позивача, механізм справляння якого встановлено Законом №2097-XІІ, а тому не ґрунтуються на законі й нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму цього ввізного мита.  

Зважаючи на наведене суд вважає заявлені позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 87, частиною 1 статті 94, частиною 1 статті 158, статтями 160, 161, 162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Керуючись статтями    163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинними повністю податкові повідомлення Харківської митниці від 13.03.2006 року:

- №№47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, якими визначено суму податкового зобов'язання з ввізного мита та штрафних санкцій;

- №№ 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112 , якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, р/рахунок 31113095600002 в Управлінні державного казначейства у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) на користь Акціонерне товариство закритого типу „Меблі Трейд”  (вул. Академіка Павлова,88 м. Харків, 61038, п/р 26001012475980 в ФБ  «Фінанси і кредит» м. Харків, МФО 350697, код в ЄДРПОУ 31440538) 3,40 грн. витрат по сплаті держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

Сторони та інші особи які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права і обов'язки,  мають право оскаржити в апеляційному порядку цю постанову суду.

Особи визначені статтею 185 КАС України можуть  подати заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Обґрунтування мотивів оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі, яка подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова  складена у повному обсязі 10 липня 2006  року.

Суддя                                                                                            Ільїн О.В.