Ухвала

від 08.04.2015 по справі 631/1587/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: №22-ц/790/ 1033 /14 Головуючий 1 інстанції Покальчук Ю.М.

Справа: № 631/1587/14-ц Доповідач: Сащенко І.С.

Категорія: спадкові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

за участю секретаря - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Просянська сільська рада Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Просянська сільська рада Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Просяне, Нововодолазького району, Харківської області помер його батько - ОСОБА_5. 27.01.2006 року ОСОБА_5 склав на ім'я позивача заповіт, згідно якого заповів належну йому на підставі державного акту серії НОМЕР_1 земельну ділянку.

Також 21.03.2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого заповів позивачу право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» на підставі свідоцтва серії НОМЕР_2, виданого Просянською сільською радою від 03.09.2002 року.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про оформлення права на спадщину за заповітом після померлого батька, але йому було повідомлено, що спадкування буде здійснюватись за законом, а не за заповітом, оскільки неможливо визначити майно, яке заповідалось. Крім того, в тексті заповіту від 21.03.2007 року не зазначено час його складання.

Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на вказане майно.

Позивач ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано чинними заповіти, складені ОСОБА_5 27.01.2006 року та 21.03.2007 року. Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 4,3928 га в межах згідно з планом, розташовану на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» вартістю 3123 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Крім того, заповіти ОСОБА_5 складені з порушеннями вимог цивільного законодавства України та наказів, що регламентують процедуру їх посвідчення.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець, складаючи заповіти, самостійно та вільно виявив волю щодо настання реальних наслідків вчинених ним правочинів.

Вказаний висновок судова колегія апеляційного суду вважає вірним.

Спадкуванням, відповідно до положень ст. 1216 ЦК України є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Встановлено, що 27.01.2006 року ОСОБА_5 було складено заповіт на ім'я ОСОБА_4, згідно якого спадкодавець заповів йому Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22.03.2005, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №406. Окрім того 21.03.2007 року ОСОБА_5 було складено ще один заповіт, яким він заповів на користь ОСОБА_4 свідоцтво НОМЕР_2 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданий Просянською сільською радою 03.09.2002 року, згідно якого він мав право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 13.07.2002 року ( а.с. 7 - 8 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 6).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У п.п.10,11 ППВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України вказує, що відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Факт належності заповідачу земельної ділянки загальною площею 4,3928 га в межах згідно з планом, розташованої на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» вартістю 3123 грн., посвідченого свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_2 сторонами не оспорюється.

Тому заповідаючи ОСОБА_4 вказані документи, ОСОБА_5 виявив свою волю щодо спадкування ним саме земельної ділянки та майнового паю.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Крім того, заповіти ОСОБА_5 складені з порушеннями вимог цивільного законодавства України та наказів, що регламентують діяльність нотаріусів судовою колегією не приймаються.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 56 Закону України «Про нотаріат», у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування. Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи містять інформаційну довідку зі Спадкового реєстру ( а.с. 31 - 32 ).

Крім того, приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області листом №404/02-14 від 23.06.2014 року повідомила суду, що спадкування буде здійснюватись за законом, а не за заповітом, оскільки неможливо визначити майно, яке заповідалось, так як заповідалась не земельна ділянка, а державний акт, не майновий пай, а свідоцтво ( а.с. 14 ).

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді