Постанова

від 08.04.2015 по справі 904/5033/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 904/5033/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г. суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі№904/5033/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до 1. Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції 2. Управління Державної казначейської служби України у місті Новомосковську провідшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - позивач) просило стягнути з держави в особі Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач-1) та Управління Державної казначейської служби України у місті Новомосковську (далі - відповідач-2) 23 328,87 грн. майнової шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з неправомірною бездіяльністю відповідача-1 щодо виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, позивачу було завдано шкоду в розмірі невиконаної частини судового рішення щодо стягнення з ТОВ "Агрохімтранс" на користь позивача 21 928,97 грн. пені, 1 282, грн. судових витрат та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 23 328,97 грн. Неправомірність дій відповідача-1 позивач обґрунтовує тим, що під час виконання судового рішення про стягнення з ТОВ "Агрохімтранс" коштів, за останнім було зареєстровано нерухоме майно, на яке можливо було звернути стягнення, чого державний виконавець не зробив, що призвело у зв'язку з відсутністю на даний момент коштів і майна у ТОВ "Агрохімтранс", до неможливості задоволення вимог позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 (суддя Мілєва І.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.), в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані вище рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007 у справі №33/121-07 зобов'язано ТОВ "Агрохімтранс" передати на користь ВАТ "Павлоградвугілля" товар згідно умов договору №07-18/354-КП від 29.01.2007 на загальну суму 106 200,00 грн., стягнуто з ТОВ "Агрохімтранс" пеню у сумі 21 928,97 грн., державне мито у сумі 1 282,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

10.09.2007 на виконання цього рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007 видано накази.

13.11.2007 на підставі заяви представника ВАТ "Павлоградвугілля" від 22.10.2007 №8/7791 державним виконавцем ВДВС Новомосковського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №33/121-07, виданого 10.09.2007 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Агрохімтранс" на користь ВАТ "Павлоградвугілля" суми у розмірі 23 328,97 грн. Боржнику запропоновано у строк до 20 листопада 2007 виконати вимогу виконавчого документа в добровільному порядку.

21.11.2007 у зв'язку з невиконанням боржником наказу №33/121-07 державним виконавцем винесено постанову №В18-3 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2 332,89 грн.

З метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій з виконання наказу №33/121-07 Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2007 державним виконавцем 07.12.2007 за вихідним №В18/18446 були направлені запити на адреси Новомосковської ОДПІ, Комунального підприємства Новомосковське МБТІ м. Новомосковськ та Новомосковського районного відділу ДРЦФ ДП "Центр ДЗК", згідно яких, державний виконавець просив повідомити його про наявність у ТОВ "Агрохімтранс", ЄДРПОУ 20215895, яке зареєстроване за адресою: м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, 10 - розрахункових рахунків та земельної ділянки, належної на праві власності останньому.

На виконання ухвали Господарського суду від 12.05.2008 у справі №9/202-08 про забезпечення позову державним виконавцем в цей же день винесено постанову серії АЕ №972867 про арешт майна боржника ТОВ "Агрохімтранс" та оголошено заборону на його відчуження в межах суми 8 436 120,03 грн.

Листом від 03.10.2008 №8/8858 стягувач за наказом повідомив державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ про часткове виконання боржником рішення суду від 10.09.2007 у справі №33/121-07 в частині передачі ВАТ "Павлоградвугілля" товару за умовами договору №07-18/354-КП від 29.01.2007 на загальну суму 106 200,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2008 у справі №9/202-08 затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ "Нертус" та ТОВ "Агрохімтранс", якою належне на праві приватної власності ТОВ "Агрохімтранс" нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, будинок 10, передано у власність ТОВ "Нертус" в рахунок погашення боргу за наказом від 04.08.2008 у справі №9/202-08.

16.02.2009 на адреси Інспекції Держтехнагляду та Комунального підприємства Новомосковське МБТІ м. Новомосковськ направлялися запити №В18-1080, №В18-1081 про наявність зареєстрованого за ТОВ "Агрохімтранс" нерухомого майна та сільськогосподарської техніки, яке належить йому на праві власності.

16.02.2009 за вих. №В18-1081 та №В18-1082 державний виконавець звертався з листами до Новомосковської ОДПІ, ДАЇ Дніпропетровської області, Новомосковського КП МБТІ та Інспекції Держтехнагляду про надання інформації відносно відомостей про боржника - ТОВ "Агрохімтранс", а також наявності у нього зареєстрованого майна.

09.11.2009 державним виконавцем за вих. №В18/18797, №В18/18798 та №В18-18946 на адресу банківських установ: КБ "ПриватБанк" та Новомосковської філії "Відділення Промінвестбанку" направлялися запити щодо наявності залишків грошових коштів на розрахункових рахунках боржника - ТОВ "Агрохімтранс", а також запити в Новомосковський ВРЕР ДАЇ, КП МБТІ та Інспекції Держтехнагляду щодо зареєстрованого майна боржника - ТОВ "Агрохімтранс".

16.05.2011 ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до ВДВС Новомосковського МРУЮ з заявою №8/5062, якою повідомило про перейменування Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" в Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (рішення загальних зборів акціонерів від 19.04.2011).

Крім того, державним виконавцем здійснювався виїзд за адресою місця знаходження боржника, однак останній за вказаною у виконавчому документі адресою був відсутній, про що державним виконавцем 15.08.2011 складено відповідний акт.

23.11.2012 позивач звернувся зі скаргою (№8/13800 від 21.11.2012) на дії ВДВС Новомосковського МРУЮ до Господарського суду Дніпропетровської області, в якій просив: - визнати неправомірною бездіяльністю державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ при виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області №33/121-07 від 10.09.2007; - зобов'язати державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ вчинити всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на повне фактичне виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №33/121-07 від 10.09.2007.

За результатами розгляду вказаної скарги судом 22.01.2013 її задоволено.

В подальшому, державний виконавець не припиняв вживати заходи щодо розшуку наявних на рахунках боржника ТОВ "Агрохімтранс" грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, про що свідчать направлені державним виконавцем запити, а також виставлені останнім платіжні вимоги про списання з банківських рахунків боржника грошових коштів на виконання наказу №33/121-07 від 10.09.2007, які повернено банком без виконання.

Позивач вважає, що арештоване майно боржника (промислова база по вул. Тургенєва, 10 в м. Новомосковськ) мало бути вилучено та реалізовано ще до моменту винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 12.05.2008 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Агрохімтранс" по іншій справі №9/202-08.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що нерухоме майно ТОВ "Агрохімтранс" було передано в рамках справи №9/202-08 на підставі мирової угоди, а не в рамках зведеного виконавчого провадження щодо виконання, зокрема, наказу у справі №33/121-07, а позивач не втратив права та об'єктивної можливості на отримання належних йому сум за рішенням у справі №33/121-07.

Апеляцій господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, вказав на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірною бездіяльністю, підтвердженою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 у справі №33/121-07, та обставинами не виконання на даний час рішення суду у вказаній справі, оскільки неправомірність судом була встановлена щодо інших дій державного виконавця, ніж ті, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Підстави для скасування судових рішень відсутні з огляду на наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до приписів статті 1174 цього кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з частиною 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Апеляційним господарським судом вірно зазначено, що для покладення на особу обов'язку відшкодування майнової шкоди, в даному випадку слід встановити факт неправомірності дій/бездіяльності, наявність майнової шкоди (втрат майнового характеру) та причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю та шкодою.

Як на підтвердження незаконної бездіяльності державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області №33/121-07 від 10.09.2007 щодо не виявлення нерухомого майна у боржника та, відповідно, переходу його у власність до ТОВ "Нертус", позивач посилався на те, що факт такої незаконної бездіяльності був встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 у справі №33/121-07, якою було визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відповідача-1 при виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області №33/121-07 від 10.09.2007 та зобов'язано державного виконавця відповідача-1 вчинити всі необхідні виконавчі дії спрямовані на повне фактичне виконання наказу.

Разом з тим, як було встановлено апеляційним судом, у вказаній ухвалі дії державного виконавця були визнані неправомірними у зв'язку з тим, що державний виконавець не відреагував в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", на звернення позивача про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України і надання інформації, та не звернувся до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Отже, між доводами позивача щодо незаконної бездіяльності державного виконавця, встановленої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 у справі №33/121-07, стосовно не реагування на звернення позивача про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України і надання інформації, та не звернення до суду із цього питання, та його доводами про можливість у зв'язку із цим виявити нерухоме майно у боржника, яке перейшло у власність до ТОВ "Нертус", відсутній причинний зв'язок.

Таким чином позивачем не доведено належними засобами доказування незаконність дій/бездіяльності відповідача-1, які б призвели до майнових втрат позивача.

Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідач-1 всупереч приписів статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції не здійснив необхідних дій з моменту відкриття виконавчого провадження 13.11.2007 протягом шести місяців, не підтверджені належним чином, оскільки із встановлених судами обставин справи вбачається, що в цей період відповідачем-1 відповідні виконавчі дії вчинялись, позивач цих обставин у встановленому порядку не спростував.

При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача, а сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Крім того, із приписів статей 1166, 1174 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування майнової шкоди є компенсацією певних майнових втрат особи які вже настали для неї.

Разом з тим, судами встановлено а позивачем не спростовано, що виконавче провадження щодо виконання наказу суду від 10.09.2007 у справі №33/121-07 триває, тому позивач не втратив об'єктивної можливості задоволення своїх вимог у процесі виконання наказу господарського суду. Таким чином відсутні правові підстави вважати, що позивачу заподіяно майнову шкоду, а задоволення позову у даній справі призвело б до можливості отримання позивачем коштів у подвійному розмірі - за результатами розгляду даного спору, та за наслідками виконання вищевказаного наказу суду, що суперечило б таким загальним засадам цивільного законодавства, наведеним у статті 3 Цивільного кодексу України, як справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене, доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, тому підстав для скасування судових рішень, немає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/5033/14, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський