Постанова

від 01.04.2015 по справі 922/1912/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 922/1912/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скаргиХарківської міської ради, м. Харків на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року у справі господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрібуд", м. Харків провнесення змін до договору

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Дребот І.А.

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Атрібуд" (далі за текстом - ТОВ "Атрібуд") про внесення змін до Договору оренди землі від 19.04.2006 року № 940667100034) шляхом визнання договору про зміну до вказаного Договору оренди землі укладеним у відповідній редакції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2014 року позов задоволено повністю: внесено зміни до Договору оренди землі від 19.04.2006 року за № 940667100034 шляхом визнання договору про зміну до вказаного Договору оренди землі укладеним у відповідній редакції.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю наявності у позивача підстав та безпосереднього права вимагати від ТОВ "Атрібуд" приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних до нього змін, оскільки відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до зазначеного договору стосовно зміни розміру орендної плати, хоча розмір нормативно грошової оцінки землі змінився, а відповідно до цього і орендна плата, що є однією із істотних умов договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2014 року скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що норми чинного законодавства та Договору оренди землі від 19.04.2006 року не містять приписів про обов'язковість змін умов договору в частині розміру орендної плати в разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження нової нормативно грошової оцінки земель; крім того, предмет заявленого позову та його підстави не співвідносяться між собою, а запропоновані позивачем зміни до Договору оренди не відповідають діючим нормам чинного законодавства, а саме щодо вірного розрахунку сум, коефіцієнтів, що підлягають застосуванню, порядку внесення відповідних змін та обставинам, які склалися між сторонами.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року, а рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2014 року - залишити без змін.

ТОВ "Атрібуд" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року - без змін.

Розпорядженням від 31.03.2015 року № 03-05/532 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Сибіга О.М., Ходаківська І.П.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року - без змін.

Позивача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим законом процесуальним правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.04.2006 року Харківською міською радою та ТОВ "Атрібуд" було укладено Договір оренди земельної ділянки за № 940667100034 із терміном дії до 06.03.2031 року. Об'єктом оренди за зазначеним договором є земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Ващенківський ріг пров. Краснокутського, м. Харків, загальною площею 0,12900 га; кадастровий номер 6310138800:03:009:0002.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного кв. м. земель міста Харкова у сумі 291, 18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01.01.2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м. землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 року на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 року № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 року.

Пунктами 2, 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" вводиться в дію з 01.01.2014 року.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 року № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13, Департамент земельних відносин на підставі п. 4 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року", здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

На підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було одержано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку; виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013 року; одержано витяг № 755 від 24.09.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено проект додаткової угоди до Договору оренди землі від 19.04.2006 року за № 940667100034, який разом із листами - пропозиціями від 07.12.2013 року № 42997/0/225-13 та від 07.12.2013 року № 4397/0/225-13 рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача, отримання відповідачем вказаних документів підтверджується поштовими відправленнями, які містяться у матеріалах справи.

Вказані вимоги виконавчого органу Харківської міської ради відповідачем було проігноровано, у встановлений термін відповідь на лист-пропозицію до Харківської міської ради направлено не було, що стало підставою для звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є внесення змін до договору оренди землі, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або місцевого самоврядування.

В ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 % нормативної грошової оцінки.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

З урахуванням вищезазначених правових приписів, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін, або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору за одночасної наявності передбачених у ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України умов.

На будь які порушення умов Договору позивач в підставах позову не посилався.

Так, згідно з п. 13 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Отже, Договором оренди землі не передбачено такої підстави для внесення змін до Договору як зміна нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, позивачем не доведено, що в даному випадку мають місце або зміна умов господарювання, або зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо.

Поряд з цим, розглядаючи спори з приводу перегляду розміру орендної плати виходячи зі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок, судами повинно братися до уваги поєднаність в межах розгляду справи як безпосереднього факту зміни нормативної грошової оцінки, так і факту визначеності самим договором такої підстави зміни орендної плати.

Як встановлено апеляційним господарським судом, умовами Договору не передбачено права позивача на внесення змін до Договору оренди земельної ділянки в частині збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування за відсутності законодавчої зміни ставок земельного податку.

Відповідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада як суб'єкт владних повноважень реалізує останні шляхом прийняття рішень.

Також рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання різного виду угод.

Уклавши договір оренди земельної ділянки з відповідачем, Харківська міська рада набула статусу сторони за Договором та взяла на себе зобов'язання передбачені Договором оренди земельної ділянки, погодивши відповідний розмір орендної плати, змінити який за відсутності передбачених умовами Договору та законом підстав для цього Харківська міська рада має змогу лише як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання нової угоди або шляхом внесення змін до раніше укладеного Договору оренди земельної ділянки.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що зміна органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки землі не є законодавчою зміною граничного розміру орендної плати. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися зі зміною розміру орендної плати, а є лише її передумовою.

Крім того, при дослідженні витягу № 755 від 24.09.2013 року № 3255/08 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею площею 1290 кв.м за адресою: м. Харків, пров. Ващенківський, ріг пров. Краснокутського судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:009:0002, яка передана в оренду відповідачу, складено виходячи з того, що функціональне виростання земельної ділянки - землі комерційного використання, застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф в розмірі 2,5 та визначено, що під забудовою на цій земельній ділянці знаходиться 1290 кв.м., що в свою чергу, вплинуло на величину нормативно грошової оцінки.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Як було вищезазначено, Договір оренди землі було укладено на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 61/06 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам".

Апеляційним господарським судом вірно відзначено, що безпосередньо в рішенні органу місцевого самоврядування та у спірному договорі визначена категорія переданої в оренду земельної ділянки за функцією її використання.

Інших рішень органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки по. пров. Ващенківський, ріг пров. Краснокутського до категорії земель комерційного використання (тобто, до категорії земель, коефіцієнт функціонального використання яких становить 2,5) матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах визначених законом повноважень, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки на цей час відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки по пров. Ващенківський, ріг пров.Краснокутського до категорії земель комерційного використання (тобто, до категорії земель, коефіцієнт функціонального використання яких становить 2,5), а новий договір оренди землі сторонами не укладено, спірний Договір оренди землі діє в тій редакції, яка була узгоджена та підписана сторонами, і позивач не мав права визначати у додатковій угоді нормативну грошову оцінку землі на підставі витягу № 755 від 24.09.2013 року № 3255/08, в якому визначено інше функціональне використання земельної ділянки ніж те, що встановлено в Договорі оренди землі.

За таких обставин, застосування управлінням Держкомзему в місті Харкові при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу, коефіцієнта функціонального використання 2,5, який встановлений для земельних ділянок комерційного використання, є неправомірним і не відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, оскільки спірним Договором оренди землі від 19.04.2006 року сторони не передбачили зміну Договору оренди землі без згоди сторін у разі збільшення нормативної грошової оцінки землі, а обумовили збільшення розміру орендної плати за землю при зміні розмірів земельного податку, колегія Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами Договору підстав для зобов'язання укласти додаткову угоду до Договору про зміну розміру орендної плати без відповідного волевиявлення відповідача.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи Харківської міської ради, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних та обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року у справі № 922/1912/14 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіО.М. Сибіга І.П. Ходаківська