Рішення
від 09.04.2015 по справі 917/451/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 р.                                                                      Справа №917/451/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евролідер", вул. Індустріальна, 59, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 863 165,31 грн

                                                                       Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 0569-СН від 28.11.2013р. у розмірі 863 165,31 грн, з них: 760 416,00 грн - сума основного боргу ; 83 534,59 грн - неустойка; 19 214,72 грн - 3% річних.

06.04.2015р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд задовольнив зазначене клопотання.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 р., гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

28 листопада 2013 року між ТОВ "Евролідер" м. Донецьк та ПАТ "КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД" м. Кременчук укладено договір поставки товару № 0569-СН (а.с. 9-12).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим договором товар (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією.

Якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати нормативній документації, діючій на підприємстві виробника товару вимогам ГОСТУ, ДСТУ, ТУ при їх наявності на даний вид товару.

Ціна товару зазначена в Специфікації (ях) і може змінюватися тільки з письмової згоди обох сторін з оформленням додаткової угоди за 10-15 робочих днів до зміни ціни (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору загальна сума товару за цим договором визначається за сумою всіх Специфікацій до цього договору, складених і підписаних належним чином.

У розділі 2 договору сторони погодили, що поставка товару за цим договором здійснюється у такі строки: 20 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки Покупця на замовлення товару.

Відвантаження товару здійснюється автотранспортом за базисом поставки DDP згідно Інкотермс в редакції 2000 року.

Товар передається в тарі і упаковці, що відповідає: загальноприйнятим вимогам. В зимовий період показник температури товару в бочках повинен становити більше 0°С, що визначається комісією при прийманні товару на складі Покупця.

Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

Поставка товару здійснюється не пізніше 3-х місяців від дати виготовлення, зазначеної на упаковці.

На виконання умов договору ТОВ "Евролідер" відвантажило відповідачу продукцію за наступними накладними: № 9 від 11.02.2014р. на загальну суму 353 856 грн; № 2 від 14.01.2014р. на загальну суму 40 656,00 грн; № 1 від 14.01.2014р. на загальну суму 365 904грн. Всього на суму 760 416, 00 грн.

Будь-які претензії зі сторони відповідача щодо якості та кількості, поставленої позивачем продукції, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено у специфікаціях.                     Розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України за ціною, згідно специфікацій.

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 760 416, 00 грн.

Зазначену суму боргу відповідач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як роз'яснено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012р. за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

          Таким чином, оскільки факт поставки Товару відповідачу є доведеним та підтвердженим належними доказами, тому відповідач зобов'язаний оплатити отриманий Товар.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах, що звичайно ставляться.

          Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

          Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати вартості Товару, і позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 760 416,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

          Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.                     Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

          Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.5. постанови від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями), частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що пеня нараховується протягом шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

          Відповідальність сторін передбачена розділом 10 договору, відповідно до якого, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

          За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 83 534,59 грн пені.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

          Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

          За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 19 214,72 грн - 3% річних.

          На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

          Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

          Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621 (код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евролідер", вул. Індустріальна, 59, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316 (код 38653725) 760416,00 грн основного боргу, 83534,59 грн пені, 19214,72 грн - 3% річних, 17263,31 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2015р.

Суддя Сірош Д.М.

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення09.04.2015
Оприлюднено21.04.2015
Номер документу43588415
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/451/15

Постанова від 01.07.2015

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Пушай В.І.

Окрема ухвала від 01.07.2015

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Пушай В.І.

Ухвала від 08.06.2015

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Пушай В.І.

Рішення від 09.04.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 10.03.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні