Рішення

від 02.04.2015 по справі 921/14/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2015 р.Справа № 921/14/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід", вул. Стрийська, 1, с. Кавсько, Стрийський район, Львівська область, 82420

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Сервіс", вул. Шкільна, 13, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740

про cтягнення заборгованості в сумі 509 249,40 грн.

За участю представників сторін:

позивача: уповноважений - Сеник А.З. , довіреність №б/н від 09.04.2014р.;

відповідача: уповноважений Безгубенко Ю.Д., довіреність № 7 від 24.03.15 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" вул. Стрийська, 1, с. Кавсько, Стрийський район, Львівська область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Сервіс", вул. Шкільна, 13, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 509 249,40 грн.

Представником позивача у судових засіданнях підтримано позовні вимоги у повному обсязі та з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.03.2015р., сторонами подано узгоджене клопотання №б/н та б/д (вх.№8378 від 19.03.2015р.) про відкладення розгляду справи для надання їм можливості врегулювати спір мирним шляхом, яке долучено до матеріалів справи.

Проте, уже 02.04.2015р. в судовому засіданні представник відповідача в усних поясненнях зазначив, що заборгованість по договору поставки №11-173 від 16.09.2011р. погашена та товар поставлений, однак належних доказів в підтвердження цього суду не подав, у зв'язку з чим клопотав про відкладення розгляду справи для надання йому можливості зібрати необхідні докази.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що :

- відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми даної статті вбачається, що питання чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи;

- сторонам були забезпечені рівні умови для надання необхідних доказів, проте, відповідачем таких доказів не надано;

- також, з огляду на те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача для надання йому можливості подати витребувані судом документи та взяти участь у її (справи) розгляді та приймаючи до уваги, що всі можливі та передбачені законодавством (ст. 69 ГПК України) способи продовження терміну розгляду спору уже вичерпані, тому, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", господарський суд дійшов висновку, що справу, згідно ст. 75 ГПК України, слід розглядати за наявними у ній документами.

В додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що акт звірки розрахунків та проект мирової угоди були надісланні на адресу відповідача ще 20.03.2015 року, однак станом на день розгляду справи не підписані останнім.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 16 вересня 2011р. між ТзОВ "Галичина-Захід" (далі - Покупець) та ТзОВ "Агромаш-Сервіс" (далі - Постачальник) укладено договір поставки №11-173 (далі - Договір) , згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця зернові та олійні культури (надалі - Товар), що відповідають вимогам ДСТУ, у відповідності до Специфікацій, які оформляються на кожну окрему поставку Товару у формі Додатка до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти Товар та оплатити його (п. 1.1. Договору);

- згідно п. 2.1 ціна за одиницю Товару зазначається у специфікаціях, а ціна Товару узгоджується Сторонами шляхом укладення специфікацій (п. п. 2.1, 2.3 Договору).;

- п. 3.1 Договору передбачено, що оплата за Товар здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника;

- умови оплати визначаються Сторонами у Специфікаціях (п.3.2 Договору);

- у відповідності до умов п. 7.1 Договору Сторони домовились, що у випадку порушення своїх зобов'язань вони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язань;

- збитки, в т.ч. втрачена вигода, завдані Покупцю невиконанням або неналежним виконанням Договору, підлягають відшкодуванню Постачальником (п. 7.2 Договору) ;

- у разі порушення Постачальником строків визначених у специфікаціях, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої чи недопоставленої продукції, а також відсотки за користування чужими коштами у розмірі 10 % від суми попередньої оплати до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати (п. 7.3 Договору) ;

- у разі прострочки поставки Товару більш ніж на 10 календарних днів, Покупець має право розірвати Договір в односторонньому порядку без будь-якої компенсації за збитки, які Постачальник може понести у зв'язку з таким розірванням, про що негайно повідомити Постачальника телеграмою або цінним листом. Датою розірвання цього Договору буде вважатися дата направлення телеграми або цінного листа на адресу Постачальника. Постачальник протягом 3 банківських днів після отримання письмового повідомлення про розірвання цього Договору зобов'язаний перерахувати кошти на рахунок Покупця в розмірі попередньо перерахованих Покупцем коштів та нарахованих Покупцем штрафних санкцій, передбачених п. 7.3 Договору (п. 7.6 Договору);

- цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань одна перед іншою. (п. 10.1 Договору).

На виконання умов Договору Сторонами підписано Специфікації , як невід'ємні Додатки №1, 2, 3 до Договору поставки №11-173 від 16.09.2011р., у відповідності до яких Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар в кількості 100 т на суму 190 000 грн , 400 т на суму 760 000 грн та 1000 т на суму 1 950 000 грн відповідно. Згідно п. 5 Додатку № 2 термін передачі Товару у власність Покупця - до 15 жовтня 2011р., а згідно п. 8 Додатку №3 - до 31.12.2011р.

Матеріали справи свідчать, що позивач - ТзОВ "Галичина-Захід" здійснив передоплату товару:

- 19.09.2011р. у сумі 190 000 грн згідно платіжного доручення №4651;

- 21.09.2011р. у сумі 500 000 грн згідно платіжного доручення №4696;

- 22.09.2011р. у сумі 260 000 грн згідно платіжного доручення №4752;

- 14.10.2011р. у сумі 1 950 000 грн згідно платіжного доручення №5145.

В порушення умов Договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару в повному обсязі та у строк, узгоджений Сторонами у Специфікаціях, а саме: станом на день заявлення позову не поставив 167,2 т товару на суму 326040 грн, щодо яких здійснено авансовий платіж, у зв'язку з чим 11.12.2014р. позивач у відповідності до вимог п. 7.6 Договору надіслав на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення (копії опису вкладення у цінний лист ф. 107 №8240808661446 від 11.12.2014р. та квитанції долучені до матеріалів справи) повідомлення про розірвання Договору № 11-173 від 16.09.2011р. з вимогою про повернення попередньо перерахованих коштів та нарахованих штрафних санкцій, проте станом на 25.12.2014р. відповіді не отримав, сума попередньої оплати та нарахованих штрафних санкцій не сплачена, що стало підставою для звернення ТзОВ "Галичина-Захід" до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договорами поставки, за якими в силу положень ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зібраними по справі доказами підтверджуються доводи позивача про внесення коштів за товар в якості попередньої оплати, що підтверджується копіями платіжних доручень №4651 від 19.09.2011р. на суму 190 000 грн ; №4696 від 21.09.2011р. на суму 500 000 грн; №4752 від 22.09.2011р. на суму 260 000 грн ;- №5145 від 14.10.2011р. на суму 1 950 000 грн, всього на суму 2 900 000 грн.

Разом з тим ТзОВ "Агромаш-Сервіс" взяті на себе зобов'язання виконала не в повному обсязі, товар на суму попередньої оплати у встановлений договором строк покупцю не передало. Факт поставки товару Постачальником в період з 20.09.2011р. по 08.12.2011р. в кількості 500 тон підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (всього 38 шт.) долученими до матеріалів справи. Таким чином, станом на 06.01.2015р. відповідач недопоставив позивачу товар в кількості 167,2 т на суму 326040 грн.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, визначене даною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач втратив інтерес до виконання відповідачем зобов'язання з поставки і згідно надісланого на адресу ТзОВ "Агромаш-Сервіс" повідомлення про розірвання Договору № 11-173 від 16.09.2011р. з вимогою повернути попередньо перераховані кошти та нараховані штрафні санкції . Докази надіслання вказаної вимоги знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до п. 7.3 Договору у разі порушення Постачальником строків визначених у специфікаціях, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю, серед іншого, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 10 % від суми попередньої оплати до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, що згідно розрахунку позивача ( перевіреного судом в процесі розгляду справи) за період з 01.01.2012р. по 25.12.2014р. становить 110 263 грн 28 коп.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову, а тому позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Агромаш-Сервіс" 326040грн попередньої оплати та 110 263 грн 28 коп. 10% за користування чужими коштами підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та по суті неоспорені відповідачем.

Щодо вимог ТзОВ "Галичина-Захід" про стягнення з відповідача 72 946 грн 12 коп. інфляційних витрат, нарахованих позивачем у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, господарський суд відмовляє у їх задоволенні з наступних підстав:

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість кредитора вимагати у Боржника за прострочення саме грошового зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- водночас, матеріали справи свідчать, що у відповідності до умов договору №11-173 від 16.09.2011р. між сторонами у справі виникли зобов'язання з поставки товару, тоді як грошове зобов'язання з повернення сум попередньої оплати виникло у відповідача, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 693 та ст. 530 ЦК України, лише з 18.12.2014р., тобто, через 7 днів з моменту надіслання позивачем вимоги про повернення попередньо перерахованих коштів та нарахованих штрафних санкцій 11.12.2014р. (докази надіслання долучено до матеріалів справи);

- таким чином, суд дійшов висновку, що інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 72 946,12 грн нараховано позивачем за період з 01.01.2012р. по 10.12.2014р., тобто за межами строку можливого для такого виду нарахувань.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Сервіс", вул. Шкільна, 13, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, ідент. код 31299698 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід", вул. Стрийська, 1, с. Кавсько, Стрийський район, Львівська область, ідент. код 30124457 - 326 040 (триста двадцять шість тисяч сорок) грн 00 коп. попередньої оплати, 110 263 (сто десять тисяч двісті шістдесят три) грн 28 коп. та 8726 (вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 06 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

Повне рішення складено 15.04.2015р.

Суддя Н.М. Бурда