Постанова

від 23.09.2015 по справі 921/14/15-г/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа № 921/14/15-г/4

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желіка М.Б.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» , смт. Великі Бірки, вул. Шкільна, 13, Тернопільської області, (вих. № б/н від 17.06.15)

на рішення Господарського суду Тернопільської області

від 02.04.15 у справі № 921/14/15-г/4

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» , вул. Стрийська, 1, с. Кавсько, Львівська область

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» , смт. Великі Бірки, вул. Шкільна, 13, Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 509 249,40 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

від відповідача: - ОСОБА_4 - представник за довіреністю.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

02.04.15 Господарським судом Тернопільської області (суддя Бурда Н.М.) винесено рішення у справі № 921/14/15-г/4 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» про стягнення заборгованості в сумі 509 249,40 грн., відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 326 040,00 грн. попередньої оплати, 110 263,28 грн. за користування чужими грошовими коштами та 8726,06 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не враховано наданий представником відповідача акт звіряння взаємних розрахунків від 31.12.11, видаткові накладні № 23 від 19.09.11., № 24 від 21.09.11, № 25 від 22.09.11., № 35 від 19.10.11, довіреності видані позивачем уповноваженим особам на отримання товару, що підтверджують факт отримання товару уповноваженим представником позивача.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП В«Документообіг господарських судівВ» , 03.07.15 справу за № 921/14/15-г/4 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., та членам колегії суддям Костів Т.С. та Марку Р.І. Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.15., 19.08.15. та 09.09.15.вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желік М.Б., суддів Галушко Н.А., Якімець Г.Г.

Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.15 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду, а подані ним матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 19.08.15.

У судових засіданнях 19.08.15. та 09.09.15 оголошувалася перерва у розгляді апеляційної скарги.

Від представника позивача 18.08.15 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що акт звіряння та видаткові накладні оформлені представником позивача зважаючи на добрі партнерські відносини та запевнення відповідача про поставку товару, який в результаті поставленим не був. Натомість факт не поставки частини товару підтверджується товарно-транспортними накладними, що оформлені після 31.12.11.

16.09.15 на виконання вимог суду представником позивача долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні.

У судовому засіданні 23.09.15 сторони участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили суд врахувати їх при винесенні постанови.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, відтак рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.04.15 у справі № 921/14/15-г/4 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.09.11. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» (Покупець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» (Постачальник) укладено договір поставки № 11-173, відповідно до умов якого постачальник (виробник) зобов'язується поставити та передати у власність покупця зернові та олійні культури, що відповідають по якості вимогам ДСТУ, у відповідності до Специфікацій, які оформляються на кожну окрему поставку товару у формі додатка до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Сторони погодили, що ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях. Загальна вартість договору складається із загальної вартості всіх специфікацій до даного договору укладених на поставку товару протягом дії даного договору. Ціна товару узгоджується сторонами шляхом укладення специфікацій (розділ 2 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору оплата за товар здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1,2 ст. 712 ЦК України).

Так, між сторонами укладено додатки № 1, 2, 3 до договору поставки № 11-173 від 16.09.11 (специфікації), відповідно до яких постачальник зобов'язується поставити покупцю ячмінь, що відповідає по якості вимогам ДСТУ у кількості 1 500 тон на загальну суму 2 900 000,00 грн. (в тому числі ПДВ).

Відповідно до розділу 5 Договору В«Умови поставки товаруВ» строки та умови поставки товару обумовлюються сторонами у специфікаціях. Датою поставки є дата підписання повноваженим представником покупця товаросупровідних документів.

При цьому, згідно п. 5.3. Договору передачу товару та видачу відповідних документів постачальник здійснює на підставі пред'явленої представником покупця довіреності, оформленої згідно чинного законодавства України на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на підставі поданих представником покупця довіреностей № 777 від 19.09.11 (дійсної до 29.10.11) та № 884 від 19.10.11 (дійсної до 31.10.11) надано видаткові накладні за № 23 від 19.09.11, № 24 від 21.09.11., № 25 від 22.09.11., та № 35 від 19.10.11., які підтверджують факт постачання ячменю покупцеві у кількості 1 500 тон на загальну суму 2 900 000,00 грн., та отримання товару уповноваженим за довіреністю представником покупця - ОСОБА_5.

Окрім того, 31.12.11 між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» підписано акт звіряння взаємних розрахунків № 00000000001 станом на 31.12.11, з якого вбачається, що заборгованість за даними обліку між сторонами відсутня.

Підписання зазначеного акту звіряння уповноваженими представниками позивача та відповідача сторонами не заперечується.

Колегія суддів спростовуючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів поставки товару у кількості 167,20 тон товару на загальну суму 326 040,00 грн., що на їх думку підтверджується відсутністю товарно-транспортних накладних зазначає наступне.

З товарно-транспортних накладних, що долучені скаржником до матеріалів справи не вбачається, що поставка товару здійснюється на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 11-173 від 16.09.11.

Відтак, відсутні підстави стверджувати, що наявні товарно-транспортні накладні є доказом поставки частини товару, а їх відсутність на поставку решти товару, а саме у кількості 167,20 тон доказом неналежного виконання постачальником умов договору.

Окрім того, відповідно до п. 5 додатку № 2 до договору поставки № 11-173 від 16.09.11 термін передачі товару у кількості 400 тонн на загальну суму 760 000,00 грн. у власність покупця встановлюється до 15.10.11., п. 5 додатку № 3 до зазначеного договору передбачає термін передачі товару у кількості 1000 тонн на загальну суму 1 950 000,00 грн. у власність покупця до 31.12.11.

Натомість, товарно-транспортні накладні, про які зазначає скаржник, а саме № 5 від 11.01.12., № 6 від 11.01.12., № 7 від 11.01.12., № 8 від 11.01.12., № 62 від 05.04.12., № 68 від 10.04.12., № 69 від 11.04.12., № 70 від 11.04.12., № 72 від 12.04.12., № 73 від 12.04.12., № 79 від 18.04.12 видані після встановленої договором дати поставки та після підписання між сторонами акту звіряння від 31.12.11., в якому сторони зафіксували відсутність заборгованостей між сторонами на зазначену дату.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 с. 692 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Oдностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, поставлений товар оплачений покупцем, що підтверджується платіжним дорученням № 4651 від 19.09.11 на суму 190 000,00 грн., № 4696 від 21.09.11 на суму 500 000,00 грн., № 4752 від 22.09.11 на суму 260 000,00 грн., № 5145 від 14.10.11 на суму 1 950 000,00 грн. (арк. справи 22-25).

Відтак, за наявності в матеріалах справи доказів поставки товару та його отримання уповноваженим представником покупця - ОСОБА_5, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням зазначеного, господарським судом без врахування фактичних обставин справи зроблено не вірний висновок про відсутність доказів щодо поставки товару, відтак діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, а тому рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.04.15 у справі № 921/14/15-г/4 слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» , смт. Великі Бірки, вул. Шкільна, 13, Тернопільської області, (вих. № б/н від 17.06.15) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.04.15 у справі № 921/14/15-г/4 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» (вих. № 533 від 26.12.14) відмовити повністю.

4 Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» (с. Квасько, вул. Стрийська,1, Львівська область, код ЄДРПОУ 30124457) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Агромаш-СервісВ» (смт. Великі Бірки, вул. Шкільна, 13, код ЄДРПОУ 31299698) 4 363,03 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. На виконання даної постанови господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 28.09.15.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Якімець Г.Г.