Рішення

від 09.04.2015 по справі 922/5343/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р.Справа № 922/5343/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Аюпова Р.М. , Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Камертон", м. Харків до Приватного підприємства "Регіон", м. Харків про стягнення коштів в сумі 31 355,58 грн. за участю предстаників сторін:

від позивача - Омельчук І.В., Сільченко Т.І,

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Приватне підприємство "Камертон" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Регіон" (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (Вх.11441, а.с. 133) просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 23 227,62 грн., пеню - 2 822,02 грн., 3 % річних в розмірі 445,70 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 4 860,24 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором поставки № 00000016 від 03.02.2014 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за поставлений товар

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.11.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.12.2014 року об 11:00 год..

Ухвалами суду від 16.12.2014 року та від 20.01.2015 року, розгляд справи відкладався до 02.02.2015 року до 10:30 год.

У судовому засіданні 02.02.2015 року оголошувалась технічна перерва до 02.02.2015 року до 14:10 год.

На підставі ухвали суду від 02.02.2015 року та Розпорядження В.о. голови господарського суду Харківської області від 02.02.2015 року призначено колегіальний розгляд справи № 922/5343/14 у складі: головуючий суддя - Жельне С.Ч., судді: Лаврова Л.С. та Аюпова Р.М.

Ухвалами суду від 02.02.2015 року, від 24.02.2015 року, від 04.03.2015 року та від 25.03.2015 року розгляд справи відкладався на 09.04.2015 року до 12:30 год.

Представники позивача у призначеному судовому засіданні 09.04.2015 року підтримали заявлений позов та просили суд його задовольнити.

Відповідач своїм правом на участь в господарських засіданнях не скористався та жодного разу не прибув до суду. Витребуваних судом документів не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про свідчить відповідне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 166).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.

Так, 03.02.2014 року між ПП "Камертон" (Постачальник) та ПП "Регіон" (Покупець) був укладений договір поставки № 00000016 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно номенклатури, кількості і цінам, що зазначені в договорі, згідно накладних Постачальника, які являються його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору, датою поставки товару вважається день його передачі Постачальником Покупцю згідно накладної, яка повинна бути підписана представниками обох сторін.

Згідно п. 2.2. Договору, перехід права власності на товар здійснюється у момент підписання видаткової накладної представником Покупця.

Розрахунки за поставлений товар, у відповідності до п. 5.1. Договору, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів в українській національній валюті на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем на умовах розстрочки платежу протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач покладені на нього зобов'язання виконав належним чином, поставивши відповідачу в період з 04.07.2014 року по 22.08.2014 року товар загальною вартістю 24 932,50 грн. за видатковими накладними:

- № К-00002851 від 04.07.2014 року на суму 4 000 грн.;

- № К-00002864 від 07.07.2014 року на суму 4 197 грн.;

- № К-00002916 від 09.07.2014 року на суму 4 000 грн.;

- № К-00003054 від 16.07.2014 року на суму 397 грн.;

- № К-00003072 від 17.07.2014 року на суму 1 200 грн.;

- № К-00003088 від 18.07.2014 року на суму 154,08 грн.;

- № К-00003089 від 18.07.2014 року на суму 2 098,50 грн.;

- № К-00003110 від 22.07.2014 року на суму 2 474,30 грн.;

- № К-00003114 від 22.07.2014 року на суму 2 000 грн.;

- № К-00003115 від 22.07.2014 року на суму 888 грн.;

- № К-00003562 від 19.08.2014 року на суму 1 160 грн.;

- № К-00003616 від 21.08.2014 року на суму 74,87 грн.;

- № К-00003633 від 22.08.2014 року на суму 2 287,75 грн.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасності та повноти розрахунків за поставлену продукцію, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 23 277,62 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 23 277,62 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 822,02 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що у разі прострочення оплати поставленої продукції Покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем до матеріалів справи було надано розрахунок пені, здійснений відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за яким сума штрафних санкцій внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за кожною спірною поставкою сумарно склала 2 822,02 грн.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, здійснений вірно, а тому визначена до сплати сума неустойки підлягає стягненню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 445,70 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 860,24 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 445,70 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 860,24 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Регіон" (61166, м. Харків, вул. Серпова,4, код ЄДРПОУ 31340630) на користь Приватного підприємства "Камертон" (61166, м. Харків, вул. Кримська, 6, код ЄДРПОУ 25467532) суму основної заборгованості в розмірі 23 227,62 грн., пеню - 2 822,02 грн., 3 % річних в розмірі 445,70 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 4 860,24 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя С.Ч. Жельне Р.М. Аюпова Л.С. Лаврова

справа № 922/5343/14