Рішення

від 09.04.2015 по справі 925/226/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 925/226/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Постового К.С. за довіреністю, відповідача - Дєдяєвої А.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехдіагностика" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" про стягнення 53264 грн. 04 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротехдіагностика" звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору підряду № 1196 від 10.07.2014 року, 38160 грн. основного боргу, 4683,57 грн. пені, 4197,60 грн. індексу інфляції, 552,01 грн. 3% річних за період прострочення з 12.08.2014 по 24.03.2015 року, що разом складає 53264 грн. 04 коп., та відшкодування понесених судових витрат - 5000 грн. витрат на правову допомогу адвоката та 1827 грн. сплаченого судового збору.

27.02.2015 року позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог (а.с.56), у якому, у зв'язку зі збільшенням періоду прострочення, просив суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 26.02.2015 року в сумі 49764,30 грн., у тому числі: 38160 грн. основного боргу, 5609,00 грн. пені, 5380,56 грн. індексу інфляції, 614,74 грн. 3% річних, а також відшкодування судових витрат - 5000 грн. вартості адвокатських послуг та 1827 грн. судового збору.

16.03.2015 року позивач повторно подав клопотання про збільшення позовних вимог (а.с.72), у якому просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 24.03.2015 року в сумі 53264,04 грн., у тому числі: 38160 грн. основного боргу, 7004,71 грн. пені, 7403,29 грн. індексу інфляції, 696,29 грн. 3% річних, а також відшкодування судових витрат - 5000 грн. вартості адвокатських послуг та 1827 грн. судового збору.

Клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає його праву, встановленому ст. 22 ГПК України, і прийнято судом до розгляду.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 62-64), у якому проти задоволення позову заперечував внаслідок прострочення зобов'язання самим позивачем, що відповідно до ст.ст. 538, 615 ЦК України, є підставою не виконувати свій зустрічний обов'язок щодо оплати виконаних робіт.

В засіданні суду представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві і клопотаннях про збільшення розміру позовниз вимог, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнала просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна і резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

10.07.2014 року відповідач - ТОВ "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс", як замовник, та позивач - ТОВ "Украгротехдіагностика", як підрядник, уклали договір підряду № 1196 (далі - Договір) (а.с.19-21), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору сільськогосподарські роботи (обробіток ґрунту: дискування, культивація, оранка; посів сільськогосподарських культур, внесення мінеральних добрив і т.п.), а замовник зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.6 Договору плата за виконання робіт погоджується сторонами в додаткових угодах до цього договору. Ціна відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціни, що склалися на ринку. Сума грошових коштів, що підлягають до сплати підряднику, відображається в актах приймання-передачі виконаних робіт. Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Сума Договору визначається як сума всіх підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт та товарно-транспортних накладних, що є первинними документами за цим Договором та фіксують факти здійснення господарських операцій за ним та є його невід'ємною частиною

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що за фактом виконання робіт підрядник надає замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт з прикладенням до нього рахунку. Моментом виконання роботи є дата підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт. Протягом п'яти днів після отримання документів, зазначених в п. 3.1 цього Договору, замовник направляє виконавцю підписаний варіант Акта приймання-передачі виконаних робіт. У випадку недотримання вказаного строку Акт приймання-передачі виконаних робіт вважається прийнятим замовником.

Відповідно до п. 6.1.2. Договору за недотримання строків сплати зазначених в п. 2.3 Договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за кожний день прострочення.

15.07.2014 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с.22), відповідно до якої підрядник зобов'язався надати, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити сільськогосподарські послуги по збиранню ріпака, ціна за 1 га - 450 грн., кількість - 339 га, сума без ПДВ - 152 550 грн. Дизельне паливо надається підряднику з розрахунку не більше 15 літрів на 1 га. Строк надання послуг з 14.07.2014 року по 24.07.2014 року, зазначений строк за домовленістю сторін може змінюватись у випадку несприятливих погодних умов. В такому випадку виконавець звільняється від відповідальності за порушення строків надання послуг.

19.07.2014 року працівниками позивача було складено акт про те, що за період з 14.07.2014 року по 18.07.2014 року двома комбайнами було зібрано врожай озимого ріпаку на полі № 12 площею 84,8 га, за даний час було видано 1337 л дизельного палива (а.с.23).

21.07.2014 року позивач за вих. № 43/07-1 направив відповідачу лист з доданим актом прийому-передачі виконаних робіт № ОУ-0000024 від 21.07.2014 року по збиранню врожаю ріпаку на площі 84,8 га, сума без ПДВ 38160 грн. та рахунком-фактурою № СФ-000252 від 21.07.2014 року (а.с. 24-26).

Відповідач отримав лист з актом і рахунком 24.07.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.28), однак акт не підписав, вартість наданих послуг не оплатив.

12.09.2014 року позивач за вих. № 50/09-1 направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за договором в сумі 38160 грн. протягом 3-х банківських днів (а.с. 29).

06.10.2014 року відповідач за вих. № 544 направив позивачу відповідь на вимогу (а.с. 30-31), у якій вимогу не визнав, вказав на неналежне виконання позивачем умов договору, збирання врожаю лише з площі 84,8 га, а не 339 га, як передбачено додатковою угодою, простоями у зв'язку із неналежним станом техніки, що підтверджується актами від 19.07.2014 року (а.с.32-34), затягування в часі збирання врожаю вплинуло на врожайність ріпаку, тому вартість робіт пропонував знизити на 50% від зазначеної.

На підтвердження заперечень проти позову відповідачем надані акт огляду комбайнів від 19.07.2014 року, акт відмови від підпису від 19.07.2014 року, службову записку від 21.07.2014 року щодо забезпечення охорони комбайнів, лист Управління статистики у Барському районі від 06.10.2014 року № 01-19/682 щодо врожайності ріпаку по району (а.с. 66-69).

На вимогу суду сторонами здійснено звіряння розрахунків по Договору та складено Акт від 20.02.2015 року, згідно якого за даними позивача заборгованість становить 38160 грн., відповідач наявність зазначеної заборгованості не визнав (а.с. 79).

У письмових поясненнях від 06.04.2015 року (а.с.88-89) позивач вказав, що припинив виконання робіт оскільки 19.07.2014 року агроном відповідача не надав дозволу на початок робіт та передав слова керівника господарства, що договірні відносини припиняються.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань підряду, виникли із договору підряду № 1196 від 10.07.2014 року та додаткової угоди № 1 від 15.07.2014 року, вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 837 ч. 1 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, відповідач, як замовник, на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Подія виконання спірних робіт, їх вартість у розмірі 38160 грн. і невиконання відповідачем спірного грошового зобов'язання повивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача про стягнення пені передбачена п. 6.1.1 договору, відповідає приписам ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 4, 6 ГК України, проте її розрахунок в розмірі 7004,71 грн. позивачем здійснено за період прострочення спірного грошового зобов'язання з 12.08.2014 по 24.03.2014 року без врахування зазначених положень ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування пені. Згідно розрахунку, зробленому судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5204 грн. 40 коп. пені за шість місяців прострочення, тому з цих підстав вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 696,29 грн. 3% річних та 7403,04 грн. інфляційних втрат відповідає ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за виконані позивачем роботи, тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зазначеного грошового зобов'язання, визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю, пені - частково із зазначених вище підстав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог про відшкодування судових витрат у виді витрат на оплату адвокатських послуг позивачем надано: угоду № 1/13 від 05.09.2014 року з адвокатом Шолух С.Г., копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, платіжне доручення № 115 від 17.01.2015 року про сплату адвокату Шолух С.Г. 5000 грн. гонорару, виписку по рахунку від 17.01.2015 року.

За таких обставин суд вимогу позивача про відшкодування 5000 грн. як судових витрат на оплату послуг адвоката визнає обґрунтованою.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000 грн., що разом складає 6827 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс", місцезнаходження: 20400, Черкаська область, Тальнівський район, м. Тальне, вул. Скворцова, 40, ідентифікаційний код 34150627 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротехдіагностика", місцезнаходження: 25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 38, кв. 10, ідентифікаційний код 38095209 - 38160 грн. основного боргу, 5204,40 грн. пені, 7403,29 грн. інфляційних втрат, 696,29 грн. 3% річних, 6827 грн. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 1800,31 грн. пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 14.04.2015 року.

Суддя В.М. Грачов