Постанова

від 14.04.2015 по справі 916/2856/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 916/2856/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Ярош А.І., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Нетронін Р.О. - за дорученням

від відповідача: Масіна В.П. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська хутрова фабрика"

на рішення господарського суду Одеської області

від 23 лютого 2015 року

у справі № 916/2856/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська хутрова фабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИЛА:

18.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська хутрова фабрика" (далі позивач, Фабрика) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі відповідач, ТОВ) про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді застосування підвищеного тарифу за послуги водовідведення в суму 5.671 грн. 16 коп.

Позов мотивовано тим, що за результатами санітарно-хімічних досліджень паралельно відібраних стічних вод, здійснених вимірювальною лабораторією гігієни та екології води ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" МОЗ України, виявлено нижчі показники, що відповідають допустимій концентрації, а перевищення тільки за однією позицією (фосфати), а тому ТОВ не правомірно застосовано підвищений тариф за послуги водовідведення на суму 5.671 грн. 16 коп., внаслідок чого ця оперативно-господарська санкція підлягає скасуванню.

У відзиві ТОВ позовні вимоги Фабрики не визнавав та вважав їх безпідставними, посилаючись на те, що плата за скид понаднормативних забруднень не є оперативно-господарською санкцією, оскільки позивачу відповідно до договору надається послуга водовідведення, яка включає в себе послуги каналізації, скиду ливневих стоків та скид ненормативно-очищених стоків, тому нарахована сума у розмірі 5.671 грн. 16 коп. є платою за послугу, а не оперативно-господарською санкцією, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.2015 р. (головуючий: Шаратов Ю.А., судді Погребна К.Ф., Малярчук І.А.) у задоволені позову - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення порядку відбору проб відповідачем, а також відсутність компетенції випробувальної лабораторії ТДВ "ІНТЕРХІМ" або порушення нею методики здійснення відповідних досліджень, а тому позивачем не спростовано факту порушення ним господарського зобов'язання із здійснення скиду стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Доводи відповідача про те, що плата за скид понаднормативних забруднень не є оперативно-господарською санкцією не прийняті місцевим судом до уваги з посиланням на те, що платіж за скидання ненормативно-очищених стоків у сумі 5.671 грн. 16 коп. за своєю правовою природою відповідно до приписів ч. 2 ст. 237 ГК України є оперативно-господарською санкцією, а тому позивач мав право звернутися до суду із заявою про її скасування.

В апеляційній скарзі Фабрика просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оперативно-господарської санкції у вигляді застосування підвищеного тарифу за послуги водовідведення в сумі 5.671 грн. 16 коп.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, місцевим судом не правомірно не прийнято до уваги висновки лабораторії паралельно відібраних стічних вод, здійснених вимірювальною лабораторією гігієни та екології води ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" МОЗ України, по-друге, відповідачем порушено порядок відбору проб стічних вод, зокрема, аналіз стічних вод не був підписаний усіма представника відповідача, керівником лабораторії та не містив її печатку. По-третє, місцевий судом не правомірно зазначено, що паралельний відбір стічних вод законодавчо надано право залишити тільки для власного використання.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник відповідача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 01.11.2000 р. між позивачем та КП "Одесводоканал" укладено договір на надання послуг з водопостачання та водовідведення (промгрупа) № 919/3 (далі договір), за умовами якого останній зобов'язався надати позивачеві послуги з водопостачання та водовідведення до об'єкту фабрики, а останній зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

У п. 5.3. договору сторонами погоджено, що останній укладений строком на п'ять років та діє з 01.11.2000 р. до 01.11.2005 р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Додатковою угодою від 12.02.2008 р. до договору сторони виклали договір в іншій редакції та змінено його сторону КП "Одесводоканал" на Відповідача.

Додатковою угодою від 16.02.2009 р. сторони внесли зміни в дислокацію об'єктів (Додаток №1) та включили додатковий ввід, розташований за адресою: вул. Чорноморського козацтва, 103, а також змінено банківські реквізити ТОВ.

У 2010 р. сторони внесли зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди та виклали договір в іншій редакції.

Відповідно до п. п. 1.2 та 1.3 договору ТОВ зобов'язався надати послуги з подачі питної води на об'єкти позивача, а також прийому скидів холодного та гарячого водопостачання, що скидаються позивачем в систему комунальної каналізації згідно із дислокацією об'єктів (Додаток №1), а останній зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1. та п. 5.4.2. договору позивач зобов'язався забезпечувати належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд, приладів та пристроїв на них. Сторони зобов'язались користуватись Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 (далі Правила № 30), Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632 (далі Правила № 632), технічними умовами та правилами, дійсними ГОСТ, іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.

Згідно п.7.3. договору, останній укладений строком до 31.12.2015 р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Згідно із пунктами 2.4.2, 3.8 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 № 919/3, (у редакції вищезазначеної додаткової угоди), споживач зобов'язався здійснювати скид стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси. Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до вказаних Правил.

Допустимі величини концентрації речовин стічних вод для Позивача встановлені у Додатку 1 до Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632 (а.с. 119).

Відповідно до пункту 4.4 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси, установлюється на рівні планової виробничої собівартості послуг водовідведення за 1 куб. м., затвердженої в діючому тарифі на послуги водовідведення, який встановлюється (погоджується) виконавчим комітетом Одеської міської ради, відповідно до статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". У разі якщо фактична виробнича собівартість послуг водовідведення перевищує відповідну планову собівартість, затверджену в тарифах на послуги водовідведення, норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси установлюється на рівні фактичної виробничої собівартості кварталу, який передує виникненню скидів понаднормативних забруднень, за погодженням з управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради.

Згідно п. 2.4.15. договору (в редакції додаткової угоди) позивач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скидання ненормативно-очищених стоків, та інші платежі, передбачені "Правилами водокористування", "Правилами прийому стічних вод" та умовами цього Договору.

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2., 7.3. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються ТОВ. Підприємства зобов'язані систематично (відповідно до місцевих Правил приймання) подавати до ТОВ інформацію про об'єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації. Інформацію підписують керівник Підприємства та особа, відповідальна за водовідведення. Керівник Підприємства несе відповідальність за достовірність інформації. Підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання.

Відповідно до пунктів 9.4, 10.1, 10.2, 10.5 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Водоканал здійснює раптовий (у будь-яку годину доби) не погоджений із підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод. Плановий відбір проб здійснюється водоканалом один раз на два місяця. Позаплановий відбір проб здійснюється водоканалом раптово по мірі необхідності при наявності інформації про порушення Правил. Відбір проб здійснюється в контрольному колодязі, тобто колодязі на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора. На відібрану пробу складається акт, який іменується "Аналіз стічної води". Відбір проб проводить представник водоканалу в присутності представника підприємства. При відмові представника відбір здійснює представник водоканалу самостійно.

Відповідно до п. п. 4.1., 9.4. Правил приймання стічних вод № 632 контроль за прийманням стічних вод Підприємств у каналізаційну мережу здійснює ТОВ.

Підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення ТОВ у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу.

Згідно п. 9.8. Правил, відбір контрольних проб стічних вод Підприємств проводиться представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, іменованому, "Аналіз стічної води", який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

У п. 10.9. Правил приймання стічних вод передбачено, що відбір проб проводить представник водоканалу в присутності представника підприємства. При відмові представника відбір проб здійснюється представником водоканалу самостійно.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом 18.06.2014 р. представником відповідача в присутності представника позивача було відібрано проби стічних вод з об'єкту фабрики, що розташовані за адресою: вул. Чорноморського козачества, 103 з контрольного колодязя перед скидом у міську каналізацію.

За результатами дослідження лабораторного аналізу відібраних проб стічних вод, згідно акту "Аналіз стічних вод" у випробувальній лабораторії ТДВ "ІНТЕРХІМ" було виявлено перевищення допустимої концентрації речовин, про що складений висновок "Результат лабораторного аналізу" від 18.06.2014 р. (а.с. 142 на звороті).

Посилання скаржника на те, що аналіз стічних вод не є належним доказом, оскільки останній не містить підписи уповноважених осіб ТОВ є необґрунтованими, голослівними та надуманими, так як повністю спростовуються матеріали справи, зокрема, зі змісту наявного в матеріалах справи (а.с. 142) аналізу стічних вод беззаперечно вбачається, що останній підписаний обома уповноваженими представниками ТОВ - п. Мазур А.Н. та п. Станкевич Ю.В., внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання скаржника на те, що висновок «Результат лабораторного аналізу» від 18.06.2014 р. не є належним доказом, оскільки складено його без засвідчення печатки та підпису уповноваженої особи лабораторії є необґрунтованими, голослівними та надуманими, так як повністю спростовуються матеріали справи, зокрема, з наявного в матеріалах справи результату лабораторного аналізу (а.с. 142 на звороті) міститься як підпис безпосередньо керівника відповідної лабораторії - п. Євсєгнєєва Л.В. так й відтиск відповідної печатки лабораторії, внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі встановленого факту перевищення гранично допустимої концентрації речовин у стоках, виявлених за результатами дослідження у лабораторії ТДВ "ІНТЕРХІМ", відповідачем була нарахована сума платежу за понаднормативний скид у розмірі 5 671 грн. 16 коп. (а.с. 13).

Вказаний розрахунок, разом із рахунком від 04.07.2014 та копією акту "Аналіз стічної води", були надіслані позивачу із супровідним листом від 08.07.2014 № 3973 (а.с. 11, 12), які отримано останнім 08.07.2014 р., що підтверджується підписом на супровідному листі представника позивача.

Пунктом 10.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, передбачено право підприємства (споживача) на здійснення паралельного відбору проб.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками позивача та відповідача здійснено паралельний відбір проб, що підтверджується Актом від 18.06.2014 № 486ПТИ (а.с. 17).

За результатами санітарно-хімічних досліджень паралельно відібраних стічних вод, здійснених вимірювальною лабораторією гігієни та екології води ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" МОЗ України, виявлено перевищення допустимої концентрації лише по одному показнику, а саме, фосфати - 3,9 мг/дм3, при нормативі менше або дорівнює 3,5 мг/дм3 (а.с. 15).

Згідно із пунктом 9.1 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, при проведенні аналізів сторонніми лабораторіями за договором з Водоканалом, відповідальність за методику несе лабораторія, яка повинна бути атестована (акредитована) Держстандартом.

Тобто, вказаними Правилами передбачено обов'язкову умову для визнання результатів досліджень відібраних проб стічних вод лабораторії, а саме, наявність її атестації (акредитації).

Як однозначно свідчать матеріали справи, випробувальна лабораторія Товариства з додатковою відповідальністю "ІНТЕРХІМ", за результати досліджень якої, відповідачем була нарахована сума платежу за понаднормативний скид стічних вод, відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення держаного метрологічного нагляду, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 15.02.2012 № РО - 023/2012 чинним до 14.02.2015 р., виданим Державним підприємством "Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (а.с. 104). ДП "Одесастандартметрологія" є регіональним метрологічним центром відповідно до частини четвертої статті 15, частини першої статті 24 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 № 113/98-ВР, з наступними змінами та доповненнями.

Лабораторія гігієни та екології води ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" МОЗ України, в якій здійснювалося дослідження паралельно відібраної проби, також відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення держаного метрологічного нагляду, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 06.09.2011 № 007/11 чинним до 05.09.2014, виданим Головною організацією метрологічної служби ДНВЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачовського" (а.с. 31).

У п. 7.6. Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 403/6691 визначено, що у випадку розбіжностей у результатах хімічних аналізів паралельних проб, виконаних лабораторією відповідача та позивача або іншою акредитованою лабораторією, на вимогу або за ініціативи останнього, стічна вода із контрольної проби передається іншій хімічній лабораторії, на яку вкаже позивач за бажанням.

Таким чином, відповідно до п. 7.6 вищеназваних Правил позивач, за наявності розбіжностей у результатах хімічних досліджень стічних вод між висновками вищевказаних лабораторій повинний був передати контрольні проби на дослідження іншої акредитованої незалежної арбітражної хімічній лабораторії, що Фабрикою зроблено не було, а тому суд першої інстанції дійшов до підставного висновку про те, що висновки лабораторія Товариства з додатковою відповідальністю "ІНТЕРХІМ" мають, у даному випадку, пріоритетне значення, внаслідок чого правомірно залишив без задоволення позов Фабрики, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Колегія суддів погоджується і з висновками місцевого суду про те, що плата за скид понаднормативних забруднень є оперативно-господарською санкцією з огляду на наступне.

Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції, тобто заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним та сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частини перша, друга статті 237 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.1 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, передбачено, що підприємства зобов'язані здійснювати щомісячний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких проводиться аналіз, та періодичність контролю встановлюється Водоканалом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що нарахований позивачем відповідачеві платіж за скидання ненормативно-очищених стоків у сумі 5.671 грн. 16 коп. за своєю правовою природою є заходом оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень цього зобов'язання, тобто є саме оперативно-господарською санкцією, а протилежні доводи відповідача є помилковими, оскільки не ґрунтуються на вищенаведеному законодавстві України та умовах укладеного договору, так як згідно ч. 2 ст. 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Ці висновки апеляційного суду ґрунтуються на матеріалах справи, нормах чинного законодавства та сформованій судові практиці, зокрема, постанові Вищого господарського суду України від 14.01.2015 р. № 916/1985/14.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 29.11.2010 р. у справі № 2-15/1783-2009, яка є обов'язковою для застосування в силу вимог ст.111-28 ГПК України, суд при розгляді справи має дослідити на підставі встановлених обставин справи правомірність застосування оперативно-господарської санкції та обґрунтованість її нарахування.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2015 року у справі № 916/2856/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська хутрова фабрика" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.04.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ярош А.І.